Відмінності між версіями «Акомодація (фонетика)»
м (Імпортовано 1 версія) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | '''[[Акомодація]] у фонетиці''' — різновид комбінаторної зміни звуків різних категорій (голосних і приголосних), що виявляється в частковому пристосуванні артикуляції сусідніх звуків. Акомодація буває консонантною (акомодація під впливом приголосних звуків) та вокалічною (акомодація під впливом голосних звуків). Вважають, що вплив голосних і приголосних різний: голосні модифікуються лише на ділянці приєднання до приголосного, а приголосні можуть змінювати свою якість на всіх етапах вимовляння. Різновидами акомодації є [[назалізація]], [[лабіалізація]], веляризація, [[палаталізація]]. | + | '''[[Акомодація]] у фонетиці''' — різновид комбінаторної зміни звуків різних категорій (голосних і приголосних), що виявляється в частковому пристосуванні артикуляції сусідніх звуків. Акомодація буває консонантною (акомодація під впливом приголосних звуків) та вокалічною (акомодація під впливом голосних звуків). Вважають, що вплив голосних і приголосних різний: голосні модифікуються лише на ділянці приєднання до приголосного, а приголосні можуть змінювати свою якість на всіх етапах вимовляння. Різновидами акомодації є [[назалізація]], [[лабіалізація]], веляризація, [[палаталізація]]. |
− | Найсуттєвіших комбінаторних змін зазнають голосні в результаті акомодації до м’яких приголосних: відбувається переміщення тіла язика вперед і вгору, а залежно від позиції щодо м’якого приголосного на початку, в кінці або з обох боків голосного з’являється і-подібний елемент. Акомодація приголосних до голосних в українській, як і в інших слов’янських мовах, виявляється в тому, що всі тверді фонеми, які не вступають в кореляцію за м’якістю, палаталізуються перед звуком (і | + | Найсуттєвіших комбінаторних змін зазнають голосні в результаті акомодації до м’яких приголосних: відбувається переміщення тіла язика вперед і вгору, а залежно від позиції щодо м’якого приголосного на початку, в кінці або з обох боків голосного з’являється і-подібний елемент. Акомодація приголосних до голосних в українській, як і в інших слов’янських мовах, виявляється в тому, що всі тверді фонеми, які не вступають в кореляцію за м’якістю, палаталізуються перед звуком (і). Перед лабіалізованими голосними (о), (у) приголосні огублюються. На акомодації приголосних голосними ґрунтувався перехід (ґ), (к), (х) у (ж), (ч), (ш) і (з), (ц), (с) (перша, друга і третя палаталізації) перед голосними переднього ряду в праслов’янській мові, а на акомодації голосних приголосними — перехід (е) в (о) після стверділих шиплячих у давньоукраїнській мові. Розрізняють акомодацію прогресивну, коли на екскурсії (початку артикуляції) наступного звука позначається вплив рекурсії (кінцевої фази артикуляції) попереднього звука, та регресивну — рекурсія попереднього звука пристосовується до екскурсії наступного. |
== Література == | == Література == | ||
− | |||
# Сучасна українська літературна мова : фонетика / За заг. ред. акад. АН УРСР І. К. Білодіда. Київ : Наук. думка, 1969. 435 с. | # Сучасна українська літературна мова : фонетика / За заг. ред. акад. АН УРСР І. К. Білодіда. Київ : Наук. думка, 1969. 435 с. | ||
# Тоцька Н. І. Сучасна українська мова. Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Київ : Вища школа, 1995. 151 с. | # Тоцька Н. І. Сучасна українська мова. Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Київ : Вища школа, 1995. 151 с. | ||
Рядок 11: | Рядок 10: | ||
== Автор ВУЕ== | == Автор ВУЕ== | ||
− | |||
* [[Автор_ВУЕ::Вербич Н. С.|Н. С. Вербич]] | * [[Автор_ВУЕ::Вербич Н. С.|Н. С. Вербич]] | ||
Версія за 17:30, 26 липня 2018
Акомодація у фонетиці — різновид комбінаторної зміни звуків різних категорій (голосних і приголосних), що виявляється в частковому пристосуванні артикуляції сусідніх звуків. Акомодація буває консонантною (акомодація під впливом приголосних звуків) та вокалічною (акомодація під впливом голосних звуків). Вважають, що вплив голосних і приголосних різний: голосні модифікуються лише на ділянці приєднання до приголосного, а приголосні можуть змінювати свою якість на всіх етапах вимовляння. Різновидами акомодації є назалізація, лабіалізація, веляризація, палаталізація.
Найсуттєвіших комбінаторних змін зазнають голосні в результаті акомодації до м’яких приголосних: відбувається переміщення тіла язика вперед і вгору, а залежно від позиції щодо м’якого приголосного на початку, в кінці або з обох боків голосного з’являється і-подібний елемент. Акомодація приголосних до голосних в українській, як і в інших слов’янських мовах, виявляється в тому, що всі тверді фонеми, які не вступають в кореляцію за м’якістю, палаталізуються перед звуком (і). Перед лабіалізованими голосними (о), (у) приголосні огублюються. На акомодації приголосних голосними ґрунтувався перехід (ґ), (к), (х) у (ж), (ч), (ш) і (з), (ц), (с) (перша, друга і третя палаталізації) перед голосними переднього ряду в праслов’янській мові, а на акомодації голосних приголосними — перехід (е) в (о) після стверділих шиплячих у давньоукраїнській мові. Розрізняють акомодацію прогресивну, коли на екскурсії (початку артикуляції) наступного звука позначається вплив рекурсії (кінцевої фази артикуляції) попереднього звука, та регресивну — рекурсія попереднього звука пристосовується до екскурсії наступного.
Література
- Сучасна українська літературна мова : фонетика / За заг. ред. акад. АН УРСР І. К. Білодіда. Київ : Наук. думка, 1969. 435 с.
- Тоцька Н. І. Сучасна українська мова. Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Київ : Вища школа, 1995. 151 с.
- Плющ Н. та ін. Сучасна українська літературна мова. Фонетика. Київ : Вища шк., 2002. 439 с.
- Шевельов Ю. Історична фонологія української мови. Харків : Акта, 2002. 1066 с.
Автор ВУЕ
Ця сторінка недостатньо або зовсім не категоризована чи категорії, що є на сторінці, не існують. |