Відмінності між версіями «Айтау»

 
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача)
Рядок 13: Рядок 13:
  
 
== Література ==
 
== Література ==
# Вопросы географии Казахстана. Алма-Ата, 1959. Т. 3.
+
# Вопросы географии Казахстана. Алма-Ата : Академия наук Казахской ССР, 1959. Т. 3.
# Айтау // Казахстан. Национальная энциклопедия. Алматы, 2004. Т. I.
+
# Айтау // Казахстан. Национальная энциклопедия. Алматы : Қазақ энциклопедиясы, 2004. Т. I. 560 с.
  
 
== Автор ВУЕ ==
 
== Автор ВУЕ ==
 
* [[Автор_ВУЕ::Редакція ВУЕ]]
 
* [[Автор_ВУЕ::Редакція ВУЕ]]
  
{{Без категорій}}
 
  
 
[[Категорія:Природа]]
 
[[Категорія:Природа]]
 
[[Категорія:Поняття]]
 
[[Категорія:Поняття]]
[[Категорія:е-ВУЕ]]
+
[[Категорія:Е-ВУЕ]]
 
[[Категорія:ВУЕ]]
 
[[Категорія:ВУЕ]]
 
[[Категорія:Географічні науки]]
 
[[Категорія:Географічні науки]]
[[Категорія:Гірський хребет]]
+
[[Категорія:Гори, гірські системи]]
 +
[[Категорія:Гірські хребти]]

Поточна версія на 15:26, 1 жовтня 2018

Айтау

Тип хребет гірський
Країни Казахстан
Регіон Чу-Ілійські гори, Тянь-Шань, Центральна Азія
Найвища точка Сункар (1 052 м)
Довжина (км) 150

Айта́у, Місячні гори — південно-східна частина Чу-Ілійських гір на півночі Тянь-Шаню в межах Жамбильської обл. на півдні Казахстану. Невисокий, дуже зруйнований гірський хребет витягнутий в північно-західному напрямку на 150 км, максимальна висота — 1 052 м (г. Сункар в масиві Хантау на північно-західному краю хребта). Утворений в каледонську і герцинську епохи складчастості. Древні гори складені гранітами, сланцями, вапняками, зруйновані вітровою та водною ерозією, завдяки чому мають плоскі вершини і пологі схили. Через незначні висоти в горах слабо розвинена висотна поясність. Переважає пустельний степ з степовою рослинністю і характерним тваринним світом. Навесні цвітуть тюльпани, іриси та маки. Схили гір використовуються як пасовиська для овець і кіз.

Література

  1. Вопросы географии Казахстана. Алма-Ата : Академия наук Казахской ССР, 1959. Т. 3.
  2. Айтау // Казахстан. Национальная энциклопедия. Алматы : Қазақ энциклопедиясы, 2004. Т. I. 560 с.

Автор ВУЕ

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶