Відмінності між версіями «Абік»
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
# Ошуркевич О. Затрубили труби. Луцьк. 1993. | # Ошуркевич О. Затрубили труби. Луцьк. 1993. | ||
# Хай М. Традиційний музичний інструментарій Полісся (до питання примітиву в музиці) // Родовід. 1997. Ч. 16. С.104–113. | # Хай М. Традиційний музичний інструментарій Полісся (до питання примітиву в музиці) // Родовід. 1997. Ч. 16. С.104–113. | ||
− | + | # Юцевич Ю.Є. Музика. Словник-довідник. Тернопіль, 2009. | |
== Автор ВУЕ == | == Автор ВУЕ == | ||
* [[Автор_ВУЕ::Редакція ВУЕ]] | * [[Автор_ВУЕ::Редакція ВУЕ]] |
Версія за 17:19, 5 листопада 2018
А́бік – тип волинсько-поліської пастушої труби з кори молодої верби, липи, вільхи, крушини, клена або бузини з кларнетоподібним пищиком. Розміри коливаються від 40–50 см. до 1,7 м. (за даними різних досліджень). Використовувався для заманювання звірів, худоби, а також для сигнальних мелодій. Походження незвичної для питомо української фонетики назви пояснюється тим, що це – поліський варіант білорус. слова «вабік», від «вабіць» – вабити, манити. Функціонував паралельно з пастушими трубами й рогами мундштукового типу, як дерев’яними, так і з натурального рогу тварин. У інших регіонах України зустрічається під назвами труба, пастуша труба, ріг, бекавка.
Література
- Ошуркевич О. Затрубили труби. Луцьк. 1993.
- Хай М. Традиційний музичний інструментарій Полісся (до питання примітиву в музиці) // Родовід. 1997. Ч. 16. С.104–113.
- Юцевич Ю.Є. Музика. Словник-довідник. Тернопіль, 2009.