Відмінності між версіями «Авторизація»

 
(Не показані 16 проміжних версій 5 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
 +
'''Авториза́ція''' ({{lang-fr|''аutorisation''}} — дозвіл, від пізньолат. au(c)torizare — давати владу) — багатозначний термін:
  
'''Авториза́ція''' (франц. ''аutorisation'' — дозвіл, від пізньолат. a''u(c)torizare'' — давати владу) —
+
#[[Авторизація банківських операцій]]
 
+
#[[Авторизація (державне управління)]]
1) В інформаційних технологіях — надання повноважень особі або групі осіб на виконання певних дій у системі оброблення даних. Авторизація контролює доступ легальних користувачів до ресурсів системи після успішного проходження ними автентифікації. Найчастіше процедури автентифікації й авторизації поєднують. За допомогою авторизації встановлюються й реалізуються права доступу до ресурсів.
+
#[[Авторизація у діловодстві]]
 
+
#[[Авторизація (інтелектуальна власність)]]
2) У банківській справі — підтвердження повноважень або авторства особи, яка пред’явила електронний документ або картку. Розрізняють авторизацію електронних документів за деякими атрибутами в цифровій формі, авторизація магнітних або процесорних карток і авторизація власне користувачів банківської системи безпосередньо за їхніми фізичними параметрами (папілярними лініями й візерунками на пальцях і долонях рук).
+
#[[Авторизація (інформаційні технології)]]
 
 
3) У діловодстві — підтвердження електронних документів за допомогою цифрового підпису, отриманого за результатом певних цифрових параметрів самого документа, а також індивідуального секретного особистого ключа, що належить автору.
 
 
 
4) Повноваження, надані державному чиновнику на виконання важливих доручень.
 
 
 
5) У галузі права інтелектуальної власності авторизація — визнання своїм або схвалення автором тексту власного твору в певному вигляді (це може бути рукопис, копія, переклад тощо), а також надання автором повноважень чи згоди на якусь дію, наприклад, на перекладання, інсценування чи екранізування твору. авторизація перекладу — офіційного затвердження автором переглянутого й схваленого ним тексту перекладу свого твору на іншу мову, якою автор володіє. Така авторизація є одночасно свідченням пріоритету цього перекладу перед іншими перекладами на цю саму мову й дозволом на тиражування перекладу в такому вигляді.
 
 
 
== Джерела ==
 
 
 
ДСТУ 2938-94 Системи оброблення інформації. Основні поняття. Терміни та визначення. Київ, 1995.
 
 
 
== Література ==
 
#Романец Ю. В., Тимофеев П. А., Шаньгин В. Ф. Защита информации в компьютерных системах и сетях. 2-е изд. Москва, 2002.
 
#Розколупа Н. Електронна доставка документів і авторське право // Бібл. планета. 2005. № 4.
 
#Олійник А. В., Шацька В. М. Інформаційні системи і технології у фінансових установах. Львів, 2006.
 
#Бондаренко С. В. Авторське право і суміжні права. Київ, 2008.
 
 
 
{{Без категорій}}
 
  
 
[[Категорія:Поняття]]
 
[[Категорія:Поняття]]
[[Категорія:е-ВУЕ]]
+
[[Категорія:Е-ВУЕ]]
 
[[Категорія:ВУЕ]]
 
[[Категорія:ВУЕ]]
 +
[[Категорія:Цивілізація]]
 
[[Категорія:Соціальні комунікації]]
 
[[Категорія:Соціальні комунікації]]
[[Категорія:Теорія та історія соціальних комунікацій]]
 
 
[[Категорія:Теорія соціальних комунікацій]]
 
[[Категорія:Теорія соціальних комунікацій]]
 
[[Категорія:Прикладні соціально-комунікаційні технології]]
 
[[Категорія:Прикладні соціально-комунікаційні технології]]
 
[[Категорія:Соціальна інформатика]]
 
[[Категорія:Соціальна інформатика]]
[[Категорія:Документознавство, архівознавство]]
 
 
[[Категорія:Документознавство]]
 
[[Категорія:Документознавство]]
 
[[Категорія:Філологічні науки]]
 
[[Категорія:Філологічні науки]]
 
[[Категорія:Літературне джерелознавство і текстологія]]
 
[[Категорія:Літературне джерелознавство і текстологія]]
 
[[Категорія:Технічні науки]]
 
[[Категорія:Технічні науки]]
 +
[[Категорія:Інформатика, обчислювальна техніка та автоматизація]]
 +
[[Категорія:Інформаційні технології]]

Поточна версія на 16:53, 21 листопада 2018

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶