Відмінності між версіями «Акція протесту»
м (removed Category:Політичні рухи та ідейно-політичні течії using HotCat) |
|||
Рядок 9: | Рядок 9: | ||
За формою проведення: | За формою проведення: | ||
− | + | * мирні (мітинг, хода, страйк, припинення роботи на деякий час, зрив голосування чи відмова від нього, пікетування установ); | |
− | + | * мирні з ризиком для життя (голодування, самоспалення); | |
− | + | * насильницькі (бунт, заколот). | |
За змістом: | За змістом: | ||
− | + | * конструктивні (учасники акції протесту висувають інший варіант розв’язання проблеми, альтернативну програму); | |
− | + | * деструктивні (всі варіанти, запропоновані учасниками акції протесту, спрямовані на дестабілізацію ситуації). | |
За масштабністю проведення та участі в ній громадян: | За масштабністю проведення та участі в ній громадян: | ||
− | + | * одноособові (проводить одна особа); | |
− | + | * групові (бере участь група людей); | |
− | + | * локальні (охоплює один чи кілька населених пунктів); | |
− | + | * регіональні (охоплює певний регіон); | |
− | + | * загальнодержавні (проводиться на більшості території країни). | |
Демократичне суспільство повинно бути готовим до акцій протесту з боку [[Опозиція|опозиції]] або громадян. Пошук шляхів до згоди у таких ситуаціях, прагнення компромісу та консенсусу є одним із основних принципів функціонування демократичної держави. | Демократичне суспільство повинно бути готовим до акцій протесту з боку [[Опозиція|опозиції]] або громадян. Пошук шляхів до згоди у таких ситуаціях, прагнення компромісу та консенсусу є одним із основних принципів функціонування демократичної держави. | ||
Рядок 50: | Рядок 50: | ||
[[Категорія:Політичні інститути та процеси]] | [[Категорія:Політичні інститути та процеси]] | ||
[[Категорія:Політичні процеси]] | [[Категорія:Політичні процеси]] | ||
− |
Версія за 13:09, 3 грудня 2018
А́кція проте́сту — дія, пов’язана з неприйняттям певної ситуації, заява про незгоду з певними діями, позицією, рішенням; заперечення, відмова від здійснення певної дії.
Акція протесту тісно пов’язана з конфліктом, протистоянням позицій, ідей, підходів і зазвичай виникає після того, як супротивні сторони використали всі можливості мирного врегулювання ситуації.
Акція протесту полягає у певних діях однієї зі сторін конфлікту, висловленні нею поглядів, позиції, що суперечать інтересам другої сторони конфлікту. У деяких випадках акція протесту може перерости у революційний акт, політичний переворот, криваве зіткнення з армією, поліцією.
Акції протесту різноманітні; їх розрізняють за кількома критеріями:
За формою проведення:
- мирні (мітинг, хода, страйк, припинення роботи на деякий час, зрив голосування чи відмова від нього, пікетування установ);
- мирні з ризиком для життя (голодування, самоспалення);
- насильницькі (бунт, заколот).
За змістом:
- конструктивні (учасники акції протесту висувають інший варіант розв’язання проблеми, альтернативну програму);
- деструктивні (всі варіанти, запропоновані учасниками акції протесту, спрямовані на дестабілізацію ситуації).
За масштабністю проведення та участі в ній громадян:
- одноособові (проводить одна особа);
- групові (бере участь група людей);
- локальні (охоплює один чи кілька населених пунктів);
- регіональні (охоплює певний регіон);
- загальнодержавні (проводиться на більшості території країни).
Демократичне суспільство повинно бути готовим до акцій протесту з боку опозиції або громадян. Пошук шляхів до згоди у таких ситуаціях, прагнення компромісу та консенсусу є одним із основних принципів функціонування демократичної держави.
Література
Sharp G. The Politics of Nonviolent Action : in 3 vol. Boston : Porter Sargent, 1973. Marsh A. Protest and political consciousness. London : Sage, 1977. 375 p. Tilly Ch. From Mobilization to Revolution. Reading (Mass.) : Addison-Wesley Publishing Co., 1978. 351 p. Агитон К. Альтернативный глобализм. Новые мировые движения протеста. Москва : Гилея, 2004. 208 с. Шарп Дж. Від диктатури до демократії: концептуальні засади здобуття свободи / Пер. з англ. Львів : Сполом, 2004. 83 с. Гарр Р. Т. Почему люди бунтуют. Санкт-Петербург : Питер, 2005. 461 с. Ченовет Е., Стефан М. Дж. Чому ненасильницький спротив ефективний. Стратегічна логіка громадянського конфлікту / Пер. С. Гіріка. Київ : Кліо, 2014. 204 с. Хома Н. М. Політичний перформанс як акціоністська форма протесту // Політикус. 2015. Вип. 2. С. 79–83. Купцова І. І. Політико-правові засади права на протест // Актуальні проблеми політики. 2014. Вип. 53. С. 73–80. Хома Н. М. Політичний гепенінг як акціоністська форма протесту // Панорама політологічних студій. 2015. Вип. 13. С. 7–12.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Пірен М. І. Акція протесту // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Акція протесту (дата звернення: 29.05.2024).