Відмінності між версіями «Абруптив»
м (added Category:Загальне мовознавство using HotCat) |
|||
| (Не показані 5 проміжних версій 2 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | '''Абрупти́в''' (від {{lang-la|abruptus}} — різкий, уривистий), зімкнено-гортанний, закритогортанний, глоталізований, рекурсивний — різновид зімкненого приголосного звука, який утворюється в гортані під дією повітря, стиснутого між зімкненою голосовою щілиною і ротовою змичкою, а не за допомогою видихуваного повітря з легень (для артикуляції потрібно значно менше повітря, ніж для творення інших звуків). Абруптив характеризує зімкнення або зближення голосових зв’язок у кінцевій фазі артикуляції. Замкнута гортань швидко піднімається вгору, і стиснуте повітря утворює в ротовій порожнині тиск. Відтак настає гортанний прорив, який надає приголосному різкого забарвлення. Такі звуки трапляються приблизно в 20 % мов світу, зокрема в кавказьких (грузинській, осетинській, аварській та ін.), семіто-хамітських і деяких індіанських мовах. У транскрипції їх позначають як, наприклад, [p’], [s’], [t’], [k’]. У таблиці символів Юнікод для абруптивів є спеціальний знак — modifier letter apostrophe (’) (U+02BC). | |
| − | |||
| − | '''Абрупти́в''' (від | ||
== Література == | == Література == | ||
| − | + | # Lindau M. Phonetic differences in glottalic consonants // Journal of Phonetics. Elsevier, 1984. № 54. P. 147–155 | |
| − | # Lindau M. Phonetic differences in glottalic consonants // Journal of Phonetics. 1984. | + | # Ladefoged P., Maddieson I. The Sounds of the World’s Languages. Oxford : John Wiley and Sons Ltd, 1996. 425 p. |
| − | # Ladefoged P., Maddieson I. The Sounds of the World’s Languages. Oxford, 1996. | + | # Кочерган М. П. Вступ до мовознавства. Київ : Академія, 2001. 368 с. |
| − | # Кочерган М. П. Вступ до мовознавства. Київ, 2001. | ||
== Автор ВУЕ== | == Автор ВУЕ== | ||
| Рядок 13: | Рядок 10: | ||
* [[Автор_ВУЕ::Вербич Н. С.|Н. С. Вербич]] | * [[Автор_ВУЕ::Вербич Н. С.|Н. С. Вербич]] | ||
| − | |||
[[Категорія:е-ВУЕ]] | [[Категорія:е-ВУЕ]] | ||
| − | + | [[Категорія:Цивілізація]] | |
[[Категорія:ВУЕ]] | [[Категорія:ВУЕ]] | ||
[[Категорія:Філологічні науки]] | [[Категорія:Філологічні науки]] | ||
[[Категорія:Загальне мовознавство]] | [[Категорія:Загальне мовознавство]] | ||
| + | [[Категорія:Українська мова]] | ||
Поточна версія на 18:04, 17 грудня 2018
Абрупти́в (від лат. abruptus — різкий, уривистий), зімкнено-гортанний, закритогортанний, глоталізований, рекурсивний — різновид зімкненого приголосного звука, який утворюється в гортані під дією повітря, стиснутого між зімкненою голосовою щілиною і ротовою змичкою, а не за допомогою видихуваного повітря з легень (для артикуляції потрібно значно менше повітря, ніж для творення інших звуків). Абруптив характеризує зімкнення або зближення голосових зв’язок у кінцевій фазі артикуляції. Замкнута гортань швидко піднімається вгору, і стиснуте повітря утворює в ротовій порожнині тиск. Відтак настає гортанний прорив, який надає приголосному різкого забарвлення. Такі звуки трапляються приблизно в 20 % мов світу, зокрема в кавказьких (грузинській, осетинській, аварській та ін.), семіто-хамітських і деяких індіанських мовах. У транскрипції їх позначають як, наприклад, [p’], [s’], [t’], [k’]. У таблиці символів Юнікод для абруптивів є спеціальний знак — modifier letter apostrophe (’) (U+02BC).
Література
- Lindau M. Phonetic differences in glottalic consonants // Journal of Phonetics. Elsevier, 1984. № 54. P. 147–155
- Ladefoged P., Maddieson I. The Sounds of the World’s Languages. Oxford : John Wiley and Sons Ltd, 1996. 425 p.
- Кочерган М. П. Вступ до мовознавства. Київ : Академія, 2001. 368 с.
