Відмінності між версіями «Абік»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''А́бік''' – тип волинсько-поліської пастушої труби з кори молодої верби, липи, вільхи, крушини, клена або бузини з кларнетоподібним пищиком. Розміри коливаються від 40–50 см. до 1,7 м. (за даними різних досліджень). Використовувався для заманювання звірів, худоби, а також для сигнальних мелодій. Походження незвичної для питомо української фонетики назви пояснюється тим, що це – поліський варіант | + | '''А́бік''' – тип волинсько-поліської пастушої труби з кори молодої верби, липи, вільхи, крушини, клена або бузини з кларнетоподібним пищиком. Розміри коливаються від 40–50 см. до 1,7 м. (за даними різних досліджень). Використовувався для заманювання звірів, худоби, а також для сигнальних мелодій. Походження незвичної для питомо української фонетики назви пояснюється тим, що це – поліський варіант білоруського слова «вабік», від «вабіць» – вабити, манити. Функціонував паралельно з пастушими трубами й рогами мундштукового типу, як дерев’яними, так і з натурального рогу тварин. У інших регіонах України зустрічається під назвами труба, пастуша труба, ріг, бекавка. |
== Література == | == Література == | ||
| − | # Ошуркевич О. Затрубили труби. Луцьк. | + | # Ошуркевич О. Затрубили труби: З історії народних музичних інструментів. Луцьк : Надстир'я, 1993. 24 с. |
# Хай М. Традиційний музичний інструментарій Полісся (до питання примітиву в музиці) // Родовід. 1997. Ч. 16. С.104–113. | # Хай М. Традиційний музичний інструментарій Полісся (до питання примітиву в музиці) // Родовід. 1997. Ч. 16. С.104–113. | ||
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
* [[Автор_ВУЕ::Редакція ВУЕ]] | * [[Автор_ВУЕ::Редакція ВУЕ]] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Е-ВУЕ]] | ||
| + | [[Категорія:Поняття]] | ||
[[Категорія:Цивілізація]] | [[Категорія:Цивілізація]] | ||
[[Категорія:Музичне мистецтво]] | [[Категорія:Музичне мистецтво]] | ||
[[Категорія:Мистецтвознавство]] | [[Категорія:Мистецтвознавство]] | ||
[[Категорія:Музичні інструменти]] | [[Категорія:Музичні інструменти]] | ||
Версія за 14:48, 29 грудня 2018
А́бік – тип волинсько-поліської пастушої труби з кори молодої верби, липи, вільхи, крушини, клена або бузини з кларнетоподібним пищиком. Розміри коливаються від 40–50 см. до 1,7 м. (за даними різних досліджень). Використовувався для заманювання звірів, худоби, а також для сигнальних мелодій. Походження незвичної для питомо української фонетики назви пояснюється тим, що це – поліський варіант білоруського слова «вабік», від «вабіць» – вабити, манити. Функціонував паралельно з пастушими трубами й рогами мундштукового типу, як дерев’яними, так і з натурального рогу тварин. У інших регіонах України зустрічається під назвами труба, пастуша труба, ріг, бекавка.
Література
- Ошуркевич О. Затрубили труби: З історії народних музичних інструментів. Луцьк : Надстир'я, 1993. 24 с.
- Хай М. Традиційний музичний інструментарій Полісся (до питання примітиву в музиці) // Родовід. 1997. Ч. 16. С.104–113.
