Відмінності між версіями «Айя»
(Не показано одну проміжну версію цього користувача) | |||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
'''Айя́''' — багатозначний термін: | '''Айя́''' — багатозначний термін: | ||
− | '''1)''' Крайній західний мис Південного берега [[Кримський півострів|Криму]] на південному сході від [[Балаклавська бухта|Балаклави]], | + | '''1)''' Крайній західний мис Південного берега [[Кримський півострів|Криму]] на південному сході від [[Балаклавська бухта|Балаклави]], що є вертикальним виступом головної гряди [[Кримські гори|Кримських гір]] довжиною 13 км. Складається з вапняків та конгломератів. На схилах — кам’яні хаоси, ущелини й урвища, вкриті реліктовим середземноморським рідколіссям. Найвища вершина на мисі Айя — скеля Кокія-Кія 557 м. Частина мису використовувалася для пристрілки корабельних гармат. На скелях збереглися сліди від ударів ядер. У районі мису Айя 1955–1956 побудовано ракетний комплекс, згодом реконструйовано під пуск крилатих ракет, тепер не діє. Мис входить до ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Мис Айя». |
'''2)''' «Мис Айя» — об’єкт природно-заповідного фонду загальнодержавного значення в Балаклавському районі [[Севастополь|Севастополя]] (1982). Площа 1340 га. До заказника входить скелястий масив Кокія-Кала (557 м), урочища Аязьма і Батилиман та прилегла частина акваторії [[Чорне море|Чорного моря]]. Охороняються унікальні лісові угруповання з реліктових порід — сосни Станкевича (найбільший осередок на Кримському півострові), ялівцю високого, фісташки туполистої та суничника дрібноплодого. Флора заказника складається майже з 500 видів, 28 з них занесено до Червоної книги України. Трапляються рідкісні види тварин: підковоніс великий, підковоніс малий, сапсан, орлан білохвіст, полоз леопардовий та ін. | '''2)''' «Мис Айя» — об’єкт природно-заповідного фонду загальнодержавного значення в Балаклавському районі [[Севастополь|Севастополя]] (1982). Площа 1340 га. До заказника входить скелястий масив Кокія-Кала (557 м), урочища Аязьма і Батилиман та прилегла частина акваторії [[Чорне море|Чорного моря]]. Охороняються унікальні лісові угруповання з реліктових порід — сосни Станкевича (найбільший осередок на Кримському півострові), ялівцю високого, фісташки туполистої та суничника дрібноплодого. Флора заказника складається майже з 500 видів, 28 з них занесено до Червоної книги України. Трапляються рідкісні види тварин: підковоніс великий, підковоніс малий, сапсан, орлан білохвіст, полоз леопардовий та ін. | ||
+ | |||
+ | == Література == | ||
+ | #Гриневецкий С. Р., Жильцов С. С., Зонн И. С. Черноморская энциклопедия. Москва : Международные отношения, 2006. 664 с. | ||
+ | #Байцар А. Л. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії / Львівський національний університет імені І. Франка. Львів : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. 224 с. | ||
== Автор ВУЕ == | == Автор ВУЕ == | ||
Рядок 14: | Рядок 18: | ||
[[Категорія:Е-ВУЕ]] | [[Категорія:Е-ВУЕ]] | ||
[[Категорія:ВУЕ]] | [[Категорія:ВУЕ]] | ||
+ | {{Цитування}} | ||
[[Категорія:Географічні науки]] | [[Категорія:Географічні науки]] | ||
[[Категорія:Багатозначний_термін]] | [[Категорія:Багатозначний_термін]] | ||
[[Категорія:Миси]] | [[Категорія:Миси]] | ||
[[Категорія:Заказники]] | [[Категорія:Заказники]] |
Поточна версія на 23:14, 10 січня 2019
Айя́ — багатозначний термін:
1) Крайній західний мис Південного берега Криму на південному сході від Балаклави, що є вертикальним виступом головної гряди Кримських гір довжиною 13 км. Складається з вапняків та конгломератів. На схилах — кам’яні хаоси, ущелини й урвища, вкриті реліктовим середземноморським рідколіссям. Найвища вершина на мисі Айя — скеля Кокія-Кія 557 м. Частина мису використовувалася для пристрілки корабельних гармат. На скелях збереглися сліди від ударів ядер. У районі мису Айя 1955–1956 побудовано ракетний комплекс, згодом реконструйовано під пуск крилатих ракет, тепер не діє. Мис входить до ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Мис Айя».
2) «Мис Айя» — об’єкт природно-заповідного фонду загальнодержавного значення в Балаклавському районі Севастополя (1982). Площа 1340 га. До заказника входить скелястий масив Кокія-Кала (557 м), урочища Аязьма і Батилиман та прилегла частина акваторії Чорного моря. Охороняються унікальні лісові угруповання з реліктових порід — сосни Станкевича (найбільший осередок на Кримському півострові), ялівцю високого, фісташки туполистої та суничника дрібноплодого. Флора заказника складається майже з 500 видів, 28 з них занесено до Червоної книги України. Трапляються рідкісні види тварин: підковоніс великий, підковоніс малий, сапсан, орлан білохвіст, полоз леопардовий та ін.
Література
- Гриневецкий С. Р., Жильцов С. С., Зонн И. С. Черноморская энциклопедия. Москва : Международные отношения, 2006. 664 с.
- Байцар А. Л. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії / Львівський національний університет імені І. Франка. Львів : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. 224 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Редакція ВУЕ Айя // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Айя (дата звернення: 29.05.2024).