Відмінності між версіями «Акабська затока»
м (added Category:Географічні науки using HotCat) |
|||
| (Не показані 11 проміжних версій 4 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | [[File: | + | [[File:Gulf of Eilat.jpg|міні|праворуч|300px|[[Акабська затока]]. Ізраїльське узбережжя]] |
| + | '''Ака́бська зато́ка''' (Ейла́тська зато́ка) — затока на півночі [[Червоне море|Червоного моря]], що відокремлює [[Синайський півострів]] від [[Аравійський півострів|Аравійського півострова]]. Геологічно є частиною розлому Великої (Східно-Африканської) рифтової долини. | ||
| − | + | Має витягнуту (майже з півдня на північ) форму завдовжки близько 175 км, завширшки до 29 км, найбільша глибина — 1828 м. Берегова смуга порізана слабко, з невеликими бухтами. Затока відокремлена від Червоного моря підводним порогом завглибшки до 958 м та поєднана з ним Тиранськими протоками (близько 13 км у найвужчому місці), в яких розташована низка островів: Тиран (площа 80 км²), Санафір (30 км²), Фараонів (з фортецею хрестоносців, 13 ст.) та інші. Західний берег затоки (Синайський півострів) належить [[Єгипет|Єгипту]], східний — Саудівській Аравії. В північній частині затоки невелика частина узбережжя належить [[Ізраїль|Ізраїлю]] (порт Ейлат, звiдси iнша назва затоки — Ейлатська затока) та [[Йорданія|Йорданії]] (єдиний вихід до моря в країні з йорданським портом Акаба, назву якого носить затока). | |
| + | |||
| + | Акабська затока, крім прикордонного статусу, має важливе економічне (переважно транспортно-туристичне) значення. У водах затоки розвинене рибальство. На ізраїльській, єгипетській, а віднедавна і йорданській ділянках узбережжя затоки успішно розвивається туризм (в першу чергу, міжнародний). Акабська затока є одним із найпопулярніших місць для [[дайвінг]]у в світі (сотні тисяч занурень щорічно). Тут немає сильних течій, майже не буває штормів, завжди прозора тепла вода. Увиразнюється насиченістю морської фауни. У коралових рифах живе понад 1000 різновидів риб, 110 видів м’яких і 120 видів твердих коралів, водяться великі краби, креветки, омари. | ||
== Література == | == Література == | ||
| − | + | # Wilhelmsson D., Ohman M. C., Stahl H., Shlesinger Y. A. Artificial Reefs and Dive Tourism in Eilat, Israel // Building Capacity for Coastal Management. 1998. Vol. 27. № 8. P. 764–766. | |
| − | Wilhelmsson D., Ohman M. C., Stahl H., Shlesinger Y. A. Artificial Reefs and Dive Tourism in Eilat, Israel // Building Capacity for Coastal Management. 1998. Vol. 27. № 8. | + | # Notarbartolo di Sciara G., Kerem D., Smeenk C., Rudolph P., Cesario A., Costa M., Elasar M., Feingold D., Fumagalli M., Goffman O., Hadar N., Mebrathu Y.T., Scheinin A. Cetaceans of the Red Sea. CMS Technical Series 33. Bonn : Secretariat of the Convention on the Conservation of Migratory Species of Wild Animals, 2017. 86 p. |
== Автор ВУЕ== | == Автор ВУЕ== | ||
| + | * [[Автор_ВУЕ::Івченко А. С.|А. С. Івченко]] | ||
| − | + | [[Категорія:Природа]] | |
| − | |||
| − | |||
| − | |||
[[Категорія:Поняття]] | [[Категорія:Поняття]] | ||
| − | [[Категорія: | + | [[Категорія:Е-ВУЕ]] |
[[Категорія:ВУЕ]] | [[Категорія:ВУЕ]] | ||
[[Категорія:Географічні науки]] | [[Категорія:Географічні науки]] | ||
| + | [[Категорія:Океанологія]] | ||
| + | [[Категорія:Затоки]] | ||
Поточна версія на 14:15, 13 травня 2019
Ака́бська зато́ка (Ейла́тська зато́ка) — затока на півночі Червоного моря, що відокремлює Синайський півострів від Аравійського півострова. Геологічно є частиною розлому Великої (Східно-Африканської) рифтової долини.
Має витягнуту (майже з півдня на північ) форму завдовжки близько 175 км, завширшки до 29 км, найбільша глибина — 1828 м. Берегова смуга порізана слабко, з невеликими бухтами. Затока відокремлена від Червоного моря підводним порогом завглибшки до 958 м та поєднана з ним Тиранськими протоками (близько 13 км у найвужчому місці), в яких розташована низка островів: Тиран (площа 80 км²), Санафір (30 км²), Фараонів (з фортецею хрестоносців, 13 ст.) та інші. Західний берег затоки (Синайський півострів) належить Єгипту, східний — Саудівській Аравії. В північній частині затоки невелика частина узбережжя належить Ізраїлю (порт Ейлат, звiдси iнша назва затоки — Ейлатська затока) та Йорданії (єдиний вихід до моря в країні з йорданським портом Акаба, назву якого носить затока).
Акабська затока, крім прикордонного статусу, має важливе економічне (переважно транспортно-туристичне) значення. У водах затоки розвинене рибальство. На ізраїльській, єгипетській, а віднедавна і йорданській ділянках узбережжя затоки успішно розвивається туризм (в першу чергу, міжнародний). Акабська затока є одним із найпопулярніших місць для дайвінгу в світі (сотні тисяч занурень щорічно). Тут немає сильних течій, майже не буває штормів, завжди прозора тепла вода. Увиразнюється насиченістю морської фауни. У коралових рифах живе понад 1000 різновидів риб, 110 видів м’яких і 120 видів твердих коралів, водяться великі краби, креветки, омари.
Література
- Wilhelmsson D., Ohman M. C., Stahl H., Shlesinger Y. A. Artificial Reefs and Dive Tourism in Eilat, Israel // Building Capacity for Coastal Management. 1998. Vol. 27. № 8. P. 764–766.
- Notarbartolo di Sciara G., Kerem D., Smeenk C., Rudolph P., Cesario A., Costa M., Elasar M., Feingold D., Fumagalli M., Goffman O., Hadar N., Mebrathu Y.T., Scheinin A. Cetaceans of the Red Sea. CMS Technical Series 33. Bonn : Secretariat of the Convention on the Conservation of Migratory Species of Wild Animals, 2017. 86 p.
