Відмінності між версіями «Аніме»
м (Заміна тексту — „[[Автор ВУЕ::“ на „[[Автор_ВУЕ::“) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | [[Файл:А́німе́_.mp3|thumb|right|300px| <center>Аніме</center>]] | + | [[Файл:А́німе́_.mp3|thumb|right|300px |<center>Аніме</center>]] |
| − | '''А́німе́''' ({{lang-ja|アニメ}}, від {{lang-en|anima(tion)}} — анімація або | + | '''А́німе́''' ({{lang-ja|アニメ}}, від {{lang-en|anima(tion)}} — анімація або {{lang-fr|(dessin) animé}} — мультфільм) — напрям і стиль японського анімаційного мистецтва. Потужне культурне явище, що має власні традиції, канони та класику. |
| − | + | Аніме зародилося на початку 20 ст. як наслідування винайденої на Заході анімаційної техніки та експериментів з нею. Сучасні жанрові й стилістичні традиції аніме як мистецтва, насамперед серіального, були закладені після [[Друга світова війна|Другої світової війни]], зокрема, режисером Т. Осаму. | |
| − | + | Більшість серіалів, які становлять основу продукції аніме, є екранізаціями японських графічних історій (коміксів) — манга. Практикується також екранізація книжок та оригінальних сценарних історій. | |
| − | + | Для аніме характерне багате жанрове й видове різноманіття, залежно від типу розповсюдження (для публічного чи приватного кіно- і відеоперегляду, телебачення, Інтернету). На відміну від анімаційної продукції решти світу, значна частина аніме призначена для підлітків і дорослих людей, створюється часом для досить вузької аудиторії та, залежно від віку й категорії глядачів, яким вона адресується, вирізняється особливим стилем оповіді, антуражем, психологією та різновидом стосунків персонажів, наявністю й деталізацією сексуальних сцен тощо. | |
| − | + | Попри певну жанрову розмитість аніме, серед усталених жанрів виокремлюються: фантастичний бойовик, фентезі, казкова мелодрама, містична самурайська драма, [[Еротика|еротика]], [[Кіберпанк|кіберпанк]]. | |
| − | + | Особливістю аніме є графічне вирішення екранного малюнка з дотриманням анатомічних пропорцій людського тіла й акцентованою деталізацією очей. | |
| − | + | Аніме здобуло широке міжнародне визнання наприкінці 20 ст. Провідний майстер сучасного мистецького аніме — режисер і продюсер Х. Міядзакі («Навсікая з Долини Вітрів», 1984; «Мій сусід Тоторо», 1988; «Принцеса Мононоке», 1997). Серед представників жанру аніме також режисери: М. Госода («Літні війни», 2009; «Дитя чудовиська», 2015), І. Такагата («Віолончеліст Госю», 1982; «Переказ про принцесу Кагуя», 2013), Г. Анно («Євангеліон», 1996), А. Шимбо («Викрадач душ», 2001; «Дівчинка-чарівниця Мадокі Магіка», 2011), Ю. Ямамото («Канагі», 2008; «Фрактал», 2011), Т. Нагай («Мед і конюшина», 2005–2006; «Небачена квітка», 2013; «Серце хоче кричати», 2015), Ц. Мідзушима («Інша», 2002; «Триплексоголік», 2005; «Дівчата й танки», 2015) та ін. | |
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | + | Анімаційні серіали для дитячої аудиторії демонструються на українських спеціалізованих телеканалах. | |
| − | + | ==Література== | |
| + | # McCarthy H. Anime! A Beginner’s Guideto Japanese Animation. Lоndon : Titan Books, 1993. 64 р. | ||
| + | # Иванов Б. А. Введение в японскую анимацию. Москва : Фонд развития кинематографии; РОФ «Эйзенштейновский центр исследований кинокультуры», 2002. 396 с. | ||
| + | # Brown S. T. Cinema Anime: Critical Engagements with Japanese Animation. NewYork : Palgrave Macmillan, 2006. 248 p. | ||
| + | # Clements J. The Anime Encyclopedia: A Guide to Japanese Animation Since 1917. 3rd ed. Berkeley : Stone Bridge Press, 2015. 1136 р. | ||
| + | # Nguyên I., Kawa-Topor X., Guézengar F. 100 ans d’animation japonaise // Cahiers du Cinéma. 2017. № 739. P. 82–94. | ||
| + | # Clements J. Anime: a History. London : The British Film Institue, 2018. 256 p. | ||
| + | == Автор ВУЕ == | ||
| + | [[Автор_ВУЕ::Войтенко В. М.|В. М. Войтенко]] | ||
| + | {{Цитування_автор}} | ||
| + | {{Оприлюднено | ||
| + | |Науковий напрям=Мистецтвознавство | ||
| + | |Дефініція=напрям і стиль японського анімаційного мистецтва. | ||
| + | |Статус гасла=Оприлюднено | ||
| + | |Аудіосупровід= | ||
| + | |Відео= | ||
| + | |Аудіо= | ||
| + | |Ілюстрації= | ||
| + | |Обсяг гасла=малий | ||
| + | |Рік оприлюднення=2020 | ||
| + | |Місяць оприлюднення=02 | ||
| + | |Дата оприлюднення=25 | ||
| + | }} | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
{| class="wikitable" style="margin-left: auto; margin-right: auto; color: black; background-color: #ffffcc; width: 17%;" | {| class="wikitable" style="margin-left: auto; margin-right: auto; color: black; background-color: #ffffcc; width: 17%;" | ||
|- | |- | ||
| Рядок 52: | Рядок 50: | ||
}} | }} | ||
|} | |} | ||
| − | |||
[[Категорія:Поняття]] | [[Категорія:Поняття]] | ||
| Рядок 59: | Рядок 56: | ||
[[Категорія:ВУЕ_Т2]] | [[Категорія:ВУЕ_Т2]] | ||
[[Категорія:Озвучено]] | [[Категорія:Озвучено]] | ||
| − | |||
[[Категорія:Цивілізація]] | [[Категорія:Цивілізація]] | ||
[[Категорія: Мистецтвознавство]] | [[Категорія: Мистецтвознавство]] | ||
[[Категорія: Кіномистецтво, телебачення]] | [[Категорія: Кіномистецтво, телебачення]] | ||
[[Категорія: Кіномистецтво]] | [[Категорія: Кіномистецтво]] | ||
Версія за 15:10, 25 лютого 2020
А́німе́ (яп. アニメ, від англ. anima(tion) — анімація або фр. (dessin) animé — мультфільм) — напрям і стиль японського анімаційного мистецтва. Потужне культурне явище, що має власні традиції, канони та класику.
Аніме зародилося на початку 20 ст. як наслідування винайденої на Заході анімаційної техніки та експериментів з нею. Сучасні жанрові й стилістичні традиції аніме як мистецтва, насамперед серіального, були закладені після Другої світової війни, зокрема, режисером Т. Осаму.
Більшість серіалів, які становлять основу продукції аніме, є екранізаціями японських графічних історій (коміксів) — манга. Практикується також екранізація книжок та оригінальних сценарних історій.
Для аніме характерне багате жанрове й видове різноманіття, залежно від типу розповсюдження (для публічного чи приватного кіно- і відеоперегляду, телебачення, Інтернету). На відміну від анімаційної продукції решти світу, значна частина аніме призначена для підлітків і дорослих людей, створюється часом для досить вузької аудиторії та, залежно від віку й категорії глядачів, яким вона адресується, вирізняється особливим стилем оповіді, антуражем, психологією та різновидом стосунків персонажів, наявністю й деталізацією сексуальних сцен тощо.
Попри певну жанрову розмитість аніме, серед усталених жанрів виокремлюються: фантастичний бойовик, фентезі, казкова мелодрама, містична самурайська драма, еротика, кіберпанк.
Особливістю аніме є графічне вирішення екранного малюнка з дотриманням анатомічних пропорцій людського тіла й акцентованою деталізацією очей. Аніме здобуло широке міжнародне визнання наприкінці 20 ст. Провідний майстер сучасного мистецького аніме — режисер і продюсер Х. Міядзакі («Навсікая з Долини Вітрів», 1984; «Мій сусід Тоторо», 1988; «Принцеса Мононоке», 1997). Серед представників жанру аніме також режисери: М. Госода («Літні війни», 2009; «Дитя чудовиська», 2015), І. Такагата («Віолончеліст Госю», 1982; «Переказ про принцесу Кагуя», 2013), Г. Анно («Євангеліон», 1996), А. Шимбо («Викрадач душ», 2001; «Дівчинка-чарівниця Мадокі Магіка», 2011), Ю. Ямамото («Канагі», 2008; «Фрактал», 2011), Т. Нагай («Мед і конюшина», 2005–2006; «Небачена квітка», 2013; «Серце хоче кричати», 2015), Ц. Мідзушима («Інша», 2002; «Триплексоголік», 2005; «Дівчата й танки», 2015) та ін.
Анімаційні серіали для дитячої аудиторії демонструються на українських спеціалізованих телеканалах.
Література
- McCarthy H. Anime! A Beginner’s Guideto Japanese Animation. Lоndon : Titan Books, 1993. 64 р.
- Иванов Б. А. Введение в японскую анимацию. Москва : Фонд развития кинематографии; РОФ «Эйзенштейновский центр исследований кинокультуры», 2002. 396 с.
- Brown S. T. Cinema Anime: Critical Engagements with Japanese Animation. NewYork : Palgrave Macmillan, 2006. 248 p.
- Clements J. The Anime Encyclopedia: A Guide to Japanese Animation Since 1917. 3rd ed. Berkeley : Stone Bridge Press, 2015. 1136 р.
- Nguyên I., Kawa-Topor X., Guézengar F. 100 ans d’animation japonaise // Cahiers du Cinéma. 2017. № 739. P. 82–94.
- Clements J. Anime: a History. London : The British Film Institue, 2018. 256 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Войтенко В. М. Аніме // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аніме (дата звернення: 28.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 25.02.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
