Відмінності між версіями «Айгульське озеро»
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
|Порти= | |Порти= | ||
}} | }} | ||
| − | '''Айгу́льське о́зеро''' ([[Кримськотатарська мова|крим]]. Ayğul gölü, Айг’ул голю), Велике Айгульське озеро, Великий Кирк — солоне озеро у [[Перекопський район|Перекопському районі]] АР Крим, у групі Перекопських озер. Довжина — 2,5 км, ширина — 1,2 км, площа — 2,8 км², глибина — 0,15–0,8 м. | + | '''Айгу́льське о́зеро''' ([[Кримськотатарська мова|крим]]. Ayğul gölü, Айг’ул голю), Велике Айгульське озеро, Великий Кирк — солоне [[Є екземпляром класу::Озеро|озеро]] у [[Перекопський район|Перекопському районі]] АР Крим, у групі Перекопських озер. Довжина — 2,5 км, ширина — 1,2 км, площа — 2,8 км², глибина — 0,15–0,8 м. |
Улоговина озера овальної форми, витягнута з північного заходу на південних схід. Береги круті, на півночі та північному сході їх висота — 6–7 м. Живиться за рахунок ґрунтових вод, атмосферних опадів та поверхневого стоку. [[Ропа]] Айгульського озера хлориднокальцієвого типу. Солоність влітку — 30–32 ‰. Озеро самосадне, потужність шару солі досягає 10–15 м. | Улоговина озера овальної форми, витягнута з північного заходу на південних схід. Береги круті, на півночі та північному сході їх висота — 6–7 м. Живиться за рахунок ґрунтових вод, атмосферних опадів та поверхневого стоку. [[Ропа]] Айгульського озера хлориднокальцієвого типу. Солоність влітку — 30–32 ‰. Озеро самосадне, потужність шару солі досягає 10–15 м. | ||
Поточна версія на 21:13, 21 вересня 2020
|
Айгульське озеро | |
|---|---|
| Площа (кв.км) | 2.8 |
| Максимальна глибина (м) | 0.8 |
| Тип живлення | Ґрунтове, дощове, стічне |
| Регіон | Перекопський район, Крим |
Айгу́льське о́зеро (крим. Ayğul gölü, Айг’ул голю), Велике Айгульське озеро, Великий Кирк — солоне озеро у Перекопському районі АР Крим, у групі Перекопських озер. Довжина — 2,5 км, ширина — 1,2 км, площа — 2,8 км², глибина — 0,15–0,8 м.
Улоговина озера овальної форми, витягнута з північного заходу на південних схід. Береги круті, на півночі та північному сході їх висота — 6–7 м. Живиться за рахунок ґрунтових вод, атмосферних опадів та поверхневого стоку. Ропа Айгульського озера хлориднокальцієвого типу. Солоність влітку — 30–32 ‰. Озеро самосадне, потужність шару солі досягає 10–15 м.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Оліферов А. М. Айгульське озеро // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Айгульське озеро (дата звернення: 28.05.2024).
