Відмінності між версіями «Абік»

Поточна версія на 19:57, 9 червня 2021

А́бік — тип волинсько-поліської пастушої труби з кори молодої верби, липи, вільхи, крушини, клена або бузини з кларнетоподібним пищиком. Розміри коливаються від 40–50 см до 1,7 м (за даними різних досліджень).

Використовувався для заманювання звірів, худоби, а також для сигнальних мелодій. Походження незвичної для питомо української фонетики назви пояснюється тим, що це — поліський варіант білоруського слова «вабік», від «вабіць» — вабити, манити. Функціонував паралельно з пастушими трубами й рогами мундштукового типу, як дерев’яними, так і з натурального рогу тварин. У інших регіонах України зустрічається під назвами труба, пастуша труба, ріг, бекавка.

Література

Ошуркевич О. Затрубили труби: З історії народних музичних інструментів. Луцьк : Надстир'я, 1993. 24 с.
Хай М. Традиційний музичний інструментарій Полісся (до питання примітиву в музиці) // Родовід. 1997. Ч. 16. С.104–113.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-'''А́бік''' – тип волинсько-поліської пастушої труби з кори молодої верби, липи, вільхи, крушини, клена або бузини з кларнетоподібним пищиком. Розміри коливаються від 40–50 см. до 1,7 м. (за даними різних досліджень).  Використовувався для заманювання звірів, худоби, а також для сигнальних мелодій. Походження незвичної для питомо української фонетики назви пояснюється тим, що це – поліський варіант білорус. слова «вабік», від «вабіць» – вабити, манити. Функціонував паралельно з пастушими трубами й рогами мундштукового типу, як дерев’яними, так і з натурального рогу тварин. У інших регіонах України зустрічається під назвами труба, пастуша труба, ріг, бекавка.
+[[Файл:Абік.mp3|right|<center>Абік</center>]]
+'''А́бік''' — тип волинсько-поліської пастушої труби з кори молодої верби, липи, вільхи, крушини, клена або бузини з кларнетоподібним пищиком. Розміри коливаються від 40–50 см до 1,7 м (за даними різних досліджень).
+Використовувався для заманювання звірів, худоби, а також для сигнальних мелодій. Походження незвичної для питомо української фонетики назви пояснюється тим, що це — поліський варіант білоруського слова «вабік», від «вабіць» — вабити, манити. Функціонував паралельно з пастушими трубами й рогами мундштукового типу, як дерев’яними, так і з натурального рогу тварин. У інших регіонах України зустрічається під назвами труба, пастуша труба, ріг, бекавка.
 == Література ==
-# Ошуркевич О. Затрубили труби. – Луцьк, 1993;
+# Ошуркевич О. Затрубили труби: З історії народних музичних інструментів. Луцьк : Надстир'я, 1993. 24 с.
-# Хай М. Традиційний музичний інструментарій Полісся (до питання примітиву в музиці) // Родовід. – 1997. – Ч. 16. – С.104–113.
+# Хай М. Традиційний музичний інструментарій Полісся (до питання примітиву в музиці) // Родовід. 1997. Ч. 16. С.104–113.
+== Автор ВУЕ ==
+* [[Автор_ВУЕ::Редакція ВУЕ]]
-== Автор ==
-* [[Чорна Мар’яна Василівна|Чорна М. В.]]
+[[Категорія:Е-ВУЕ]]
+[[Категорія:Поняття]]
+[[Категорія:Цивілізація]]
 [[Категорія:Музичне мистецтво]]
-[[Категорія:Автори ВУЕ:Чорна Мар’яна Василівна]]
+[[Категорія:Мистецтвознавство]]
+[[Категорія:Музичні інструменти]]
+[[Категорія:Озвучено]]