Відмінності між версіями «Абік»
м (Імпортовано 1 версія) |
м (Заміна тексту — «mp3| <center>» на «mp3|right|<center>») |
||
| (Не показані 17 проміжних версій 9 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | тип волинсько-поліської пастушої труби з кори молодої верби, липи, вільхи, крушини, клена або бузини з кларнетоподібним пищиком | + | [[Файл:Абік.mp3|right|<center>Абік</center>]] |
| + | '''А́бік''' — тип волинсько-поліської пастушої труби з кори молодої верби, липи, вільхи, крушини, клена або бузини з кларнетоподібним пищиком. Розміри коливаються від 40–50 см до 1,7 м (за даними різних досліджень). | ||
| + | |||
| + | Використовувався для заманювання звірів, худоби, а також для сигнальних мелодій. Походження незвичної для питомо української фонетики назви пояснюється тим, що це — поліський варіант білоруського слова «вабік», від «вабіць» — вабити, манити. Функціонував паралельно з пастушими трубами й рогами мундштукового типу, як дерев’яними, так і з натурального рогу тварин. У інших регіонах України зустрічається під назвами труба, пастуша труба, ріг, бекавка. | ||
| + | |||
| + | == Література == | ||
| + | # Ошуркевич О. Затрубили труби: З історії народних музичних інструментів. Луцьк : Надстир'я, 1993. 24 с. | ||
| + | # Хай М. Традиційний музичний інструментарій Полісся (до питання примітиву в музиці) // Родовід. 1997. Ч. 16. С.104–113. | ||
| + | |||
| + | == Автор ВУЕ == | ||
| + | * [[Автор_ВУЕ::Редакція ВУЕ]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Е-ВУЕ]] | ||
| + | [[Категорія:Поняття]] | ||
| + | [[Категорія:Цивілізація]] | ||
| + | [[Категорія:Музичне мистецтво]] | ||
| + | [[Категорія:Мистецтвознавство]] | ||
| + | [[Категорія:Музичні інструменти]] | ||
| + | [[Категорія:Озвучено]] | ||
Поточна версія на 19:57, 9 червня 2021
А́бік — тип волинсько-поліської пастушої труби з кори молодої верби, липи, вільхи, крушини, клена або бузини з кларнетоподібним пищиком. Розміри коливаються від 40–50 см до 1,7 м (за даними різних досліджень).
Використовувався для заманювання звірів, худоби, а також для сигнальних мелодій. Походження незвичної для питомо української фонетики назви пояснюється тим, що це — поліський варіант білоруського слова «вабік», від «вабіць» — вабити, манити. Функціонував паралельно з пастушими трубами й рогами мундштукового типу, як дерев’яними, так і з натурального рогу тварин. У інших регіонах України зустрічається під назвами труба, пастуша труба, ріг, бекавка.
Література
- Ошуркевич О. Затрубили труби: З історії народних музичних інструментів. Луцьк : Надстир'я, 1993. 24 с.
- Хай М. Традиційний музичний інструментарій Полісся (до питання примітиву в музиці) // Родовід. 1997. Ч. 16. С.104–113.
