Відмінності між версіями «Аббас, Саххат»

Поточна версія на 21:08, 9 листопада 2021

Аббас, Саххат ‎

Аббáс, Сахха́т (азерб. Abbas, Səhhət; справжні прізвище та ім’я — азерб. Abbasqulu Molla Əlabbas oğlu Mehdizadə; 1874, м. Шамаха, Азербайджан — 11.07.1918, м. Гянджа, Азербайджан) — поет, драматург, перекладач, педагог, журналіст.

Аббас, Саххат (Abbas, Səhhət)
Справжнє ім’я	Abbasqulu Molla Əlabbas oğlu Mehdizadə
Народження	1874
Місце народження	Шамаха
Смерть	1918
Місце смерті	Гянджа
Напрями діяльності	поезія, драматургія, журналістика

Життєпис

Аббас народився у родині шемахиського мулли, який став його першим учителем.

Навчання продовжив в медресе в Ірані, у тегеранській школі закінчив курс медичної освіти.

У 1901 повернувся до м. Шамахи. Зосередився на літературній творчості і педагогічній діяльності. Твори друкував під псевдонімом (тахаллус) Саххат («Здоров’я»), вочевидь, під упливом здобутої медичної освіти.

На його творчість вплинули традиції східної літератури: Нізамі, Гафіза, Сааді. Однак, як представник ліберальної тюркської буржуазії, Аббас тяжів до мотивів «мусульманського західництва». Крім того, його літературна творчість увібрала ідеї та естетику романтизму.

1903 Аббас друкувався у тбіліській газеті «Шергі-Русі» («Російський Схід»).

1905 виступив із програмною статтею «Яка має бути нова поезія?» («Yeni poeziya necə olmalıdır?»). Згодом свої ідейно-естетичні переконання підтвердив публікацією віршів «Ода прекрасній свободі», «Голос пробудження», «Поетична мова».

Як поет-романтик, приєднався до літературної групи, що згуртувалася довкола часопису «Фйузат» («Fyüzat»; 1906–1907). Провідне гасло цього видання сформулював його головний редактор Алібек Гусейнзаде (1864–1940): «Тюркізуватися, ісламізуватися, модернізуватися!».

Аббас друкувався майже в усіх газетах і журналах м. Баку.

Вільно володіючи перською, арабською, французькою і російською мовами, Аббас закладав основи школи художнього перекладу. Перекладав твори російських і французьких поетів.

1912 видав збірку перекладів «Сонце Заходу» («Qərb günəşi»), книгу власних віршів «Розбитий саз» («Sınıq saz»), поему «Мужність Ахмеда», а також комедії «Нафтовий водограй» і «Бідність не ґандж» («Kasıblıq eyib deyil») (за мотивами п’єси О. Островського).

1916 опублікував поему «Поет, муза й громадянин».

Аббас — прибічник руху за «новометодну школу». Автор підручників «Нова школа» (у співавторстві з А. Махмудбековим; 1909) і «Перший крок до тюркської літератури» (1914). Тривалий час Аббас викладав у школах азербайджанську мову.

1918 — змушений утікати з окупованого більшовиками м. Шамахи.

У 21 ст. вірші Аббаса постійно перевидаються, введені до шкільних підручників і хрестоматій.

Твори

Seçilmiş əsərləri. Bakı, 2005.
Р о с. п е р е к л. — [Стихи] // Антология азербайджанской поэзии. Москва, 1939.
[Стихи] // Антология азербайджанской поэзии. Баку, 2009. Т. 2.

Література

Anar. Odlar yurdu Azərbaycan. The Land of Fire. Азербайджан — страна огней. Bakı, 2009.

Автор ВУЕ

Г. І. Халимоненко

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
+[[Файл:Abbas,_Sakhkhat.mp3|right]]
 [[File:AbbasSahhat.jpg|праворуч|міні|250px|Аббас, Саххат ‎]]
-'''Аббас, Сахха́т''' ({{lang-az|Abbas, Səhhət}}; справжні прізвище та ім’я — {{lang-az|Abbasqulu Molla Əlabbas oğlu Mehdizadə}}; 1874, м. Шемаха, Азербайджан — 11.07.1918, м. Гянджа, Азербайджан) — поет, драматург, перекладач, педагог, журналіст. {{Персоналія
+'''Аббáс, Сахха́т''' ({{lang-az|Abbas, Səhhət}}; справжні прізвище та ім’я — {{lang-az|Abbasqulu Molla Əlabbas oğlu Mehdizadə}}; 1874, м. Шамаха, Азербайджан&nbsp;— 11.07.1918, м. Гянджа, Азербайджан)&nbsp;— поет, драматург, перекладач, педагог, журналіст.
-|Прізвище мовою оригіналу=Abbas
+{{Персоналія
+|Прізвище та ім’я мовою оригіналу=Abbas, Səhhət
 |Прізвище=Аббас
 |Ім’я=Саххат
@@ Рядок 8: / Рядок 10: @@
 |Справжнє ім’я=Abbasqulu Molla Əlabbas oğlu Mehdizadə
 |Рік народження=1874
-|Місце народження=Шемаха, Азербайджан
+|Місце народження=Шамаха
 |Рік смерті=1918
-|Місце смерті=Гянджа, Азербайджан
+|Місце смерті=Гянджа
 |Alma mater=
 |Напрями діяльності=поезія, драматургія, журналістика
 |Традиція/школа=
+|Стать=ч
 }}
+== Життєпис ==
+Аббас народився у родині шемахиського [[Мулла|мулли]], який став його першим учителем.
-== Життєпис ==
+Навчання продовжив  в [[медресе|медресе]] в [[Іран|Ірані]], у тегеранській школі закінчив курс медичної освіти.
-Народився у родині шемахського [[Мулла|мулли]], який став першим вчителем Аббаса. Продовжив навчання в [[медресе]] в Ірані, закінчив курс медичної освіти в тегеранській школі «Музафферійе».
-Повернувшись 1901 до м. Шемахи, надає перевагу літературній творчості та педагогічній діяльності. Твори друкував під псевдонімом (тахаллус) Саххат («Здоров’я»), віддаючи належне своїй медичній освіті. Тривалий час Аббас викладав у школах азербайджанську мову.
+У 1901 повернувся до м. Шамахи. Зосередився на літературній творчості і педагогічній діяльності. Твори друкував під псевдонімом (тахаллус) Саххат («Здоров’я»), вочевидь, під упливом здобутої медичної освіти.
-Вільно володіючи перською, арабською, французькою і російською мовами, Аббас один із перших заклав основи школи художнього перекладу. На його творчість мала вплив поезія геніїв літератури Сходу: [[Нізамі Гянджеві (бл. 1141–1203)|Нізамі]], [[Гафіз (1326–1390)|Гафіза]], [[Сааді]], але як прогресивний представник ліберальної тюркської буржуазії тієї доби Аббас у своїх творах пропагував мотиви «мусульманського західництва».
+На його творчість вплинули традиції східної літератури: [[Нізамі Гянджеві|Нізамі]], [[Гафіз|Гафіза]], [[Сааді|Сааді]]. Однак, як представник ліберальної тюркської буржуазії, Аббас тяжів до мотивів «мусульманського західництва». Крім того, його літературна творчість увібрала ідеї та естетику романтизму.
 Аббас друкувався у тбіліській газеті «Шергі-Русі» («Російський Схід»).
-виступив із програмною статею «Яка має бути нова поезія?» («Yeni poeziya necə olmalıdır?»). Згодом підтвердив свої ідейно-естетичні переконання публікацією віршів «Ода прекрасній свободі», «Голос пробудження», «Поетична мова».
+виступив із програмною статтею «Яка має бути нова поезія?» («Yeni poeziya necə olmalıdır?»). Згодом свої ідейно-естетичні переконання підтвердив  публікацією віршів «Ода прекрасній свободі», «Голос пробудження», «Поетична мова».
+Як поет-романтик, приєднався до літературної групи, що згуртувалася довкола часопису «Фйузат» («Fyüzat»; 1906–1907).  Провідне гасло цього видання сформулював його головний редактор Алібек Гусейнзаде (1864–1940): «Тюркізуватися, ісламізуватися, модернізуватися!».
+Аббас друкувався майже  в усіх газетах і журналах м. Баку.
+Вільно володіючи перською, арабською, французькою і російською мовами, Аббас закладав основи школи художнього перекладу. Перекладав твори російських і французьких поетів.
+видав збірку перекладів «Сонце Заходу» («Qərb günəşi»), книгу власних віршів «Розбитий саз» («Sınıq saz»), поему «Мужність Ахмеда», а також комедії «Нафтовий водограй» і «Бідність не ґандж» («Kasıblıq eyib deyil») (за мотивами п’єси О. Островського).
-Аббас — палкий прибічник руху за «новометодну школу». Автор підручників «Нова школа» (у співавторстві з А. Махмудбековим; 1909) і «Перший крок до тюркської літератури» (1914). Як поет-романтик приєднався до літературної групи, яка гуртувалися довкола часопису «Фйуюзат» («Fyüzat»; 1906–1907), що його в добу СРСР називали «буржуазно-націоналістичним» через провідне гасло головного редактора та ідеолога видання Алібека Гусейнзаде (1864–1940): «Тюркізуватися, ісламізуватися, модернізуватися!».
+опублікував поему «Поет, муза й громадянин».
-Аббас друкувався у майже всіх газетах і журналах м. Баку. Публікував переклади творів російських і французьких поетів. 1912 видав збірку перекладів «Сонце Заходу» («Qərb günəşi»), книгу власних віршів «Розбитий саз» («Sınıq saz»), поему «Мужність Ахмеда», а також комедії «Нафтовий водограй» і «Бідність не ґандж» («Kasıblıq eyib deyil») (за мотивами п’єси О. Островського). 1916 опублікував поему «Поет, муза й громадянин», яка потверджує його славу поета-романтика.
+Аббас — прибічник руху за «новометодну школу». Автор підручників «Нова школа» (у співавторстві з А. Махмудбековим; 1909) і «Перший крок до тюркської літератури» (1914). Тривалий час Аббас викладав у школах азербайджанську мову.
-— змушений утікати з окупованого більшовиками м. Шемахи.
+— змушений утікати з окупованого більшовиками м. Шамахи.
-У 21 ст. Аббас — улюблений поет азербайджанських дітей, його вірші не сходять зі сторінок шкільних підручників та хрестоматій.
+У 21 ст. вірші Аббаса постійно перевидаються, введені до шкільних підручників і хрестоматій.
 == Твори ==
 * Seçilmiş əsərləri. Bakı, 2005.
-* Рос. перекл. — [Стихи] // Антология азербайджанской поэзии. Москва, 1939.
+* Р о с.  п е р е к л. — [Стихи] // Антология азербайджанской поэзии. Москва, 1939.
 * [Стихи] // Антология азербайджанской поэзии. Баку, 2009. Т. 2.
 == Література ==
-# Anar. Odlar yurdu Azərbaycan. The Land of Fire. Азербайджан — страна огней. Bakı, 2009.
+Anar. Odlar yurdu Azərbaycan. The Land of Fire. Азербайджан — страна огней. Bakı, 2009.
 == Автор ВУЕ==
-* [[Автор ВУЕ::Халимоненко Г. І.|Г. І. Халимоненко]]
+[[Автор_ВУЕ::Халимоненко Г. І.|Г. І. Халимоненко]]
-[[Категорія:Цивілізація]]
-[[Категорія:Е-ВУЕ]]
-[[Категорія:ВУЕ]]
-[[Категорія:Персоналія]]
-[[Категорія:Журналісти]]
 [[Категорія:Філологічні науки]]
+[[Категорія:Літературознавство]]
+[[Категорія:Історія літератури]]
+[[Категорія:Література зарубіжних країн]]
+[[Категорія:Література країн і народів Європи]]
+[[Категорія:Література країн і народів Азії]]
 [[Категорія:Соціальні комунікації]]
 [[Категорія:Історія журналістики]]
+[[Категорія:Е-ВУЕ]]
+[[Категорія:ВУЕ]]
+[[Категорія:Публіцисти]]
+[[Категорія:Перекладачі]]