Відмінності між версіями «Арбузов, Олександр Єрмінінгельдович»

 
(Не показано 3 проміжні версії ще одного користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
 
[[Файл:Арбузов Олександр Єрмінінгельдович1.jpg|міні|праворуч|320пкс|]]
 
[[Файл:Арбузов Олександр Єрмінінгельдович1.jpg|міні|праворуч|320пкс|]]
(1877–1968), хімік-органік, академік АН СРСР (1942), Росія
+
'''Арбу́зов, Олекса́ндр Єрмінінге́льдович''' (рос. Арбузов, Александр Ерминингельдович; 11.09.1877, с. Арбузов-Баран, тепер Татарстан, [[Російська Федерація]] ― 22.01.1968, м. Казань, тепер Татарстан, Російська Федерація) — хімік-органік, заслужений діяч науки РРФСР (з 1935), заслужений діяч науки і техніки ТАРСР (з 1940), [[академік]] АН СРСР (з 1942).
 +
{{Персоналія
 +
|Прізвище=Арбузов
 +
|Ім’я=Олександр
 +
|По батькові= Єрмінінгельдович
 +
|Прізвище та ім’я мовою оригіналу=Арбузов, Александр Ерминингельдович
 +
|Псевдонім=
 +
|Справжнє ім’я=
 +
|Справжнє прізвище=
 +
|День народження=11
 +
|Місяць народження=09
 +
|Рік народження=1877
 +
|Місце народження= Арбузов-Баран
 +
|День смерті=22
 +
|Місяць смерті=01
 +
|Рік смерті=1968
 +
|Місце смерті= Казань
 +
|Місце поховання=
 +
|Стать=ч
 +
|Alma mater= Казанський університет
 +
|Місце діяльності=
 +
|Напрями діяльності=органічна хімія
 +
|Традиція/школа=
 +
|Відзнака=
 +
|Ілюстрація=
 +
}}
 +
==Життєпис==
 +
Народився у дворянській родині.
 +
У 1885–1886  навчався в Арбузов-Баранській трикласній [[Школа (навчальний заклад)|школі]], у 1886–1896 — у Першій Казанській чоловічій [[гімназія|гімназії]]. Закінчив 1900 Казанський [[університет]] (тепер Федеральна державна автономна освітня установа вищої освіти «Казанський (Приволзький) федеральний університет») і в 1911–1930 працював у ньому. Учень [[Зайцев, Олександр Михайлович|О. М. Зайцева]].
 +
Від 1930 ― [[професор]] Казанського хіміко-технологічного інституту (тепер Федеральна державна бюджетна освітня установа вищої професійної освіти «Казанський національний дослідницький технологічний університет»).
 +
У 1945–1963 ― голова Казанської філії АН СРСР.
 +
[[Депутат]] Верховної Ради СРСР 2-го та 6-го скликань.
 +
==Наукова діяльність==
 +
У магістерській [[дисертація|дисертації]] «Про будову фосфористої [[кислоти]] та її похідних» (1905) Арбузов установив будову фосфористої (фосфітної, фосфонатної) кислоти H<sub>2</sub>(HPO<sub>3</sub>) і відкрив каталітичну реакцію перегрупування її середніх етерів («перегрупування Арбузова»), що є одним з найважливіших методів синтезу фосфороорганічних сполук.
 +
У докторській дисертації «Про явища [[каталіз|каталізу]] в області перетворень деяких сполук [[фосфор|фосфору]]» (1915) поширив свої уявлення на етери фенілфосфіністих та інших кислот, а також показав єдність сил, що пришвидшують каталітичні процеси [[ізомерія|ізомеризації]], із силами, що впливають на швидкість звичайних хімічних реакцій. Погляди Арбузова підтверджено сучасною [[теорія|теорією]] гомогенного каталізу.
 +
Основні праці стосуються вивчення фосфороорганічних сполук, таутомерії, хімічної [[технологія|технології]], історії [[хімія органічна|органічної хімії]]. Винайшов новий спосіб добування вільних радикалів триарилметанового ряду.
 +
==Нагороди й визнання==
 +
Державна премія СРСР (1943, 1947).
 +
Герой Соціалістичної Праці (з 1957).
 +
Нагороджений шістьма [[орден|орденами]] Леніна (1944, 1945, 1950, 1953, 1957, 1967), орденом Трудового Червоного Прапора (1947) й [[медаль|медалями]].
 +
Ім’я Арбузова присвоєно (1968) Казанській філії АН СРСР (тепер Інститут органічної та фізичної хімії РАН). 1997 засновано Міжнародну Арбузівську [[премія|премію]].
 +
==Праці==
 +
*О строении фосфористой кислоты и ее производных. Гл. 1–2 // Журнал Русского физико-химического общества. Часть химическая. Отд. первый. 1906. Т. 38. Вып. 2. С. 161–228.
 +
*О процессах изомеризации в области некоторых соединений фосфора. Ст. 2 // Журнал Русского физико-химического общества. Часть химическая. Отд. первый. 1910. Т. 42. Вып. 4. С. 549–561.
 +
*Краткий очерк развития органической химии в России. Москва; Ленинград : Академия наук СССР, 1948. 223 с.
 +
*Избранные труды. Москва : Академия наук СССР, 1952. 755 с.
 +
==Література==
 +
#Гречкин Н. П., Кузнецов В. И. Александр Ерминингельдович Арбузов, 1877–1968. Москва : Наука, 1977. 232 с.
 +
#Академик Александр Ерминингельдович Арбузов: Мировоззрение, наука, жизнь / Сост. и лит. запись А. С. Лозового. 2-е изд., доп. и перераб. Казань : Татарское книжное издательство, 1985. 240 с.
 +
#Александр Ерминингельдович Арбузов: Очерки. Воспоминания. Материалы. Москва : Наука, 1989. 339 с.
 +
#Арбузов Александр Ерминингельдович // Выдающиеся химики мира: биографический справочник / Под ред. В. И. Кузнецова. Москва : Высшая школа, 1991. С. 18–19.
 +
==Автор ВУЕ==
 +
[[Автор_ВУЕ::Редакція_ВУЕ]]
 +
{{Цитування_ред}}
 +
{{Оприлюднено
 +
|Науковий напрям=Хімічні науки
 +
|Дефініція=(1877―1968), хімік-органік, заслужений діяч науки РРФСР (з 1935), заслужений діяч науки і техніки ТАРСР (з 1940), академік АН СРСР (з 1942).; Росія.
 +
|Статус гасла=Оприлюднено
 +
|Аудіосупровід=
 +
|Відео=
 +
|Аудіо=
 +
|Ілюстрації=
 +
|Обсяг гасла=
 +
|Рік оприлюднення=2022
 +
|Місяць оприлюднення=07
 +
|Дата оприлюднення=04
 +
}}
 +
[[Категорія:Хімічні науки]]
 +
[[Категорія:Хімічна кінетика і каталіз]]
 +
[[Категорія:Хіміки]]
 +
[[Категорія:Е-ВУЕ]]
 +
[[Категорія:Персоналії]]
 +
[[Категорія:Науковці]]
 +
[[Категорія:Академіки АН СРСР]]

Поточна версія на 10:55, 5 липня 2022

Арбузов Олександр Єрмінінгельдович1.jpg

Арбу́зов, Олекса́ндр Єрмінінге́льдович (рос. Арбузов, Александр Ерминингельдович; 11.09.1877, с. Арбузов-Баран, тепер Татарстан, Російська Федерація ― 22.01.1968, м. Казань, тепер Татарстан, Російська Федерація) — хімік-органік, заслужений діяч науки РРФСР (з 1935), заслужений діяч науки і техніки ТАРСР (з 1940), академік АН СРСР (з 1942).

Арбузов, Олександр Єрмінінгельдович

(Арбузов, Александр Ерминингельдович)

Народження 11.09.1877
Місце народження Арбузов-Баран
Смерть 22.01.1968
Місце смерті Казань
Alma mater Казанський університет
Напрями діяльності органічна хімія

Життєпис

Народився у дворянській родині. У 1885–1886 навчався в Арбузов-Баранській трикласній школі, у 1886–1896 — у Першій Казанській чоловічій гімназії. Закінчив 1900 Казанський університет (тепер Федеральна державна автономна освітня установа вищої освіти «Казанський (Приволзький) федеральний університет») і в 1911–1930 працював у ньому. Учень О. М. Зайцева. Від 1930 ― професор Казанського хіміко-технологічного інституту (тепер Федеральна державна бюджетна освітня установа вищої професійної освіти «Казанський національний дослідницький технологічний університет»). У 1945–1963 ― голова Казанської філії АН СРСР. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го та 6-го скликань.

Наукова діяльність

У магістерській дисертації «Про будову фосфористої кислоти та її похідних» (1905) Арбузов установив будову фосфористої (фосфітної, фосфонатної) кислоти H2(HPO3) і відкрив каталітичну реакцію перегрупування її середніх етерів («перегрупування Арбузова»), що є одним з найважливіших методів синтезу фосфороорганічних сполук. У докторській дисертації «Про явища каталізу в області перетворень деяких сполук фосфору» (1915) поширив свої уявлення на етери фенілфосфіністих та інших кислот, а також показав єдність сил, що пришвидшують каталітичні процеси ізомеризації, із силами, що впливають на швидкість звичайних хімічних реакцій. Погляди Арбузова підтверджено сучасною теорією гомогенного каталізу. Основні праці стосуються вивчення фосфороорганічних сполук, таутомерії, хімічної технології, історії органічної хімії. Винайшов новий спосіб добування вільних радикалів триарилметанового ряду.

Нагороди й визнання

Державна премія СРСР (1943, 1947). Герой Соціалістичної Праці (з 1957). Нагороджений шістьма орденами Леніна (1944, 1945, 1950, 1953, 1957, 1967), орденом Трудового Червоного Прапора (1947) й медалями. Ім’я Арбузова присвоєно (1968) Казанській філії АН СРСР (тепер Інститут органічної та фізичної хімії РАН). 1997 засновано Міжнародну Арбузівську премію.

Праці

  • О строении фосфористой кислоты и ее производных. Гл. 1–2 // Журнал Русского физико-химического общества. Часть химическая. Отд. первый. 1906. Т. 38. Вып. 2. С. 161–228.
  • О процессах изомеризации в области некоторых соединений фосфора. Ст. 2 // Журнал Русского физико-химического общества. Часть химическая. Отд. первый. 1910. Т. 42. Вып. 4. С. 549–561.
  • Краткий очерк развития органической химии в России. Москва; Ленинград : Академия наук СССР, 1948. 223 с.
  • Избранные труды. Москва : Академия наук СССР, 1952. 755 с.

Література

  1. Гречкин Н. П., Кузнецов В. И. Александр Ерминингельдович Арбузов, 1877–1968. Москва : Наука, 1977. 232 с.
  2. Академик Александр Ерминингельдович Арбузов: Мировоззрение, наука, жизнь / Сост. и лит. запись А. С. Лозового. 2-е изд., доп. и перераб. Казань : Татарское книжное издательство, 1985. 240 с.
  3. Александр Ерминингельдович Арбузов: Очерки. Воспоминания. Материалы. Москва : Наука, 1989. 339 с.
  4. Арбузов Александр Ерминингельдович // Выдающиеся химики мира: биографический справочник / Под ред. В. И. Кузнецова. Москва : Высшая школа, 1991. С. 18–19.

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Арбузов, Олександр Єрмінінгельдович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Арбузов, Олександр Єрмінінгельдович (дата звернення: 29.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
04.07.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶