Відмінності між версіями «Адвекція»
| (Не показані 7 проміжних версій 3 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | '''Адве́кція''' ({{lang-la|advectio}} — доставка) — багатозначний термін: | ||
| − | ''' | + | '''1)''' У метеорології — переміщення повітря у горизонтальному напрямі. Розрізняють адвекцію повітряних мас у цілому, а також окремих компонентів чи властивостей повітря (водяної пари, атмосферного тиску тощо). Надходження повітря з вищою, ніж у даному районі температурою свідчить про адвекцію тепла, з нижчою — про адвекцію холоду. Окремі атмосферні явища, зумовлені адвекцією, називають адвективними — адвективні грози, заморозки, тумани тощо. Для України адвекція важлива у зв’язку з особливостями її географічного положення і переважаючим впливом західного переносу повітряних мас. Зокрема, адвекція атлантичних повітряних мас забезпечує понад 80 % опадів, що випадають на території країни. Від адвекції істотно залежить характер тепло- і вологообміну діяльної поверхні (водні об’єкти, суходіл, забудована і озеленена територія міст та ін.) з атмосферою, а також формування [[Погода|погоди]]. |
| − | + | '''2)''' Адвекція морських вод — переміщення вод Світового океану у горизонтальному і вертикальному напрямах. Залежно від фізично-географічних умов адвекція морських вод спричинюється термохалінними та механічними факторами. Для більшості внутрішніх морів (зокрема, Чорного) основними є термохалінні фактори, тобто процеси осолонення і розпріснення морських вод, зумовлені річковим стоком та притоком солоніших вод через морські протоки. Внаслідок цього у горизонтальній площині на поверхні та у глибинних шарах моря рух води має циклонічний (спрямований проти стрілки годинника) характер, у вертикальній — характеризується загальним підйомом у центральній частині басейну та опусканням водних мас на його периферії. Для Чорного та Азовського морів, що омивають територію України, визначальною у формуванні особливостей розподілу гідрологічних характеристик є горизонтальна адвекція морських вод. Наприклад, взимку у мілководній північно-західній частині Чорного моря формуються холодні води, які внаслідок адвекція надходять у центральні і південні райони, зумовлюючи перерозподіл тепла. Аналогічні процеси відбуваються при адвективному переміщенні солоніших і тепліших вод з Мармурового моря у Чорне море. Вертикальна адвекція морських вод у Чорному морі має свої особливості внаслідок високих значень вертикальних градієнтів густини морської води, тому перемішування верхніх (багатих на кисень) і нижніх (насичених сірководнем) шарів обмежене. Вертикальна адвекція морських вод впливає на межу розділу цих шарів. Вихід сірководню на поверхню моря інколи супроводжується [[Замор (риби)|заморами]]. Адвекція морських вод зумовлює перенесення планктону, біогенних та забруднювальних речовин, впливаючи на [[Біологічна продуктивність|біологічну продуктивність]] моря, а також певним чином на погодні процеси. | |
| − | |||
| − | '''2)''' Адвекція морських вод — переміщення вод Світового океану у горизонтальному і вертикальному напрямах. Залежно від фізично-географічних умов адвекція морських вод спричинюється термохалінними та механічними факторами. Для більшості внутрішніх морів (зокрема, Чорного) основними є термохалінні фактори, тобто процеси осолонення і розпріснення морських вод, зумовлені річковим стоком та притоком солоніших вод через морські протоки. Внаслідок цього у горизонтальній площині на поверхні та у глибинних шарах моря рух води має циклонічний (спрямований проти стрілки годинника) характер, у вертикальній — характеризується загальним підйомом у центральній частині басейну та опусканням водних мас на його периферії. Для Чорного та Азовського морів, що омивають територію України, визначальною у формуванні особливостей розподілу гідрологічних характеристик є горизонтальна адвекція морських вод. Наприклад, взимку у мілководній північно-західній частині Чорного моря формуються холодні води, які внаслідок адвекція надходять у центральні і південні райони, зумовлюючи перерозподіл тепла. Аналогічні процеси відбуваються при адвективному переміщенні солоніших і тепліших вод з Мармурового моря у Чорне море. Вертикальна адвекція морських вод у Чорному морі має свої особливості внаслідок високих значень вертикальних градієнтів густини морської води, тому перемішування верхніх (багатих на кисень) і нижніх (насичених сірководнем) шарів обмежене. Вертикальна адвекція морських вод впливає на межу розділу цих шарів. Вихід сірководню на поверхню моря інколи супроводжується [[заморами]]. Адвекція морських вод зумовлює перенесення планктону, біогенних та забруднювальних речовин, впливаючи на [[Біологічна продуктивність|біологічну продуктивність]] моря, а також певним чином на погодні процеси. | ||
== Див. також == | == Див. також == | ||
| − | + | * [[Конвекція_(географія)|Конвекція]] | |
| − | * [[Конвекція]] | ||
== Автор ВУЕ == | == Автор ВУЕ == | ||
| + | * [[Автор_ВУЕ::Редакція ВУЕ]] | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
[[Категорія:Природа]] | [[Категорія:Природа]] | ||
| Рядок 22: | Рядок 18: | ||
[[Категорія:Географічні науки]] | [[Категорія:Географічні науки]] | ||
[[Категорія:Багатозначний_термін]] | [[Категорія:Багатозначний_термін]] | ||
| + | [[Категорія:Метеорологія]] | ||
| + | [[Категорія:Метеорологія, кліматологія, агрометеорологія]] | ||
Поточна версія на 12:03, 5 березня 2023
Адве́кція (лат. advectio — доставка) — багатозначний термін:
1) У метеорології — переміщення повітря у горизонтальному напрямі. Розрізняють адвекцію повітряних мас у цілому, а також окремих компонентів чи властивостей повітря (водяної пари, атмосферного тиску тощо). Надходження повітря з вищою, ніж у даному районі температурою свідчить про адвекцію тепла, з нижчою — про адвекцію холоду. Окремі атмосферні явища, зумовлені адвекцією, називають адвективними — адвективні грози, заморозки, тумани тощо. Для України адвекція важлива у зв’язку з особливостями її географічного положення і переважаючим впливом західного переносу повітряних мас. Зокрема, адвекція атлантичних повітряних мас забезпечує понад 80 % опадів, що випадають на території країни. Від адвекції істотно залежить характер тепло- і вологообміну діяльної поверхні (водні об’єкти, суходіл, забудована і озеленена територія міст та ін.) з атмосферою, а також формування погоди.
2) Адвекція морських вод — переміщення вод Світового океану у горизонтальному і вертикальному напрямах. Залежно від фізично-географічних умов адвекція морських вод спричинюється термохалінними та механічними факторами. Для більшості внутрішніх морів (зокрема, Чорного) основними є термохалінні фактори, тобто процеси осолонення і розпріснення морських вод, зумовлені річковим стоком та притоком солоніших вод через морські протоки. Внаслідок цього у горизонтальній площині на поверхні та у глибинних шарах моря рух води має циклонічний (спрямований проти стрілки годинника) характер, у вертикальній — характеризується загальним підйомом у центральній частині басейну та опусканням водних мас на його периферії. Для Чорного та Азовського морів, що омивають територію України, визначальною у формуванні особливостей розподілу гідрологічних характеристик є горизонтальна адвекція морських вод. Наприклад, взимку у мілководній північно-західній частині Чорного моря формуються холодні води, які внаслідок адвекція надходять у центральні і південні райони, зумовлюючи перерозподіл тепла. Аналогічні процеси відбуваються при адвективному переміщенні солоніших і тепліших вод з Мармурового моря у Чорне море. Вертикальна адвекція морських вод у Чорному морі має свої особливості внаслідок високих значень вертикальних градієнтів густини морської води, тому перемішування верхніх (багатих на кисень) і нижніх (насичених сірководнем) шарів обмежене. Вертикальна адвекція морських вод впливає на межу розділу цих шарів. Вихід сірководню на поверхню моря інколи супроводжується заморами. Адвекція морських вод зумовлює перенесення планктону, біогенних та забруднювальних речовин, впливаючи на біологічну продуктивність моря, а також певним чином на погодні процеси.
