Відмінності між версіями «Акордеон»

 
(Не показані 11 проміжних версій 6 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
 
[[File:Акордеон.jpg|міні|праворуч|300px|Акордеон ]]
 
[[File:Акордеон.jpg|міні|праворуч|300px|Акордеон ]]
 +
'''Акордео́н''' ({{lang-fr|accordéon}}, {{lang-de|Akkordеon}}, від Akkord — акорд, співзвучність) — загальна назва пневматичних язичкових інструментів різноманітних конструкцій, що мають з правого боку клавіатуру клавішного типу, рідко — кнопочну, діапазон якої сягає 4 октав у середньому й високому регістрах. З лівого боку у акордеоні розташована кнопочна система готового акордового акомпанементу в усіх тональностях, де 1-й ряд — допоміжний бас, 2-й ряд — основний бас, 3-й — мажорні тризвуки, 4-й — мінорні тризвуки, 5-й — домінантсептакорди, 6-й — зменшені септакорди.
  
Акордео́н (франц accordéon, нім. Akkordеon, від Akkord — акорд, співзвучність) — загальна назва пневматичних язичкових інструментів різноманітних конструкцій, що мають з правого боку клавіатуру клавішного типу, рідко — кнопочну, діапазон якої сягає 4 октав у середньому й високому регістрах. З лівого боку у акордеоні розташована кнопочна система готового акордового акомпанементу в усіх тональностях, де 1-й ряд — допоміжний бас, 2-й ряд — основний бас, 3-й — мажорні тризвуки, 4-й — мінорні тризвуки, 5-й — домінантсептакорди, 6-й — зменшені септакорди. Назва акордеон відома з 1829, коли віденський органний майстер К. Даміан дав її удосконаленій ним гармоніці. У процесі еволюції акордеон набув розгалуженої системи регістрів (близько 40), що надають звучанню різнотембрового забарвлення. Від 1830-х інструмент поширився в усій Європі та Північній Америці. У Росії на базі кнопочної версії акордеона 1907 московським майстром П. Стерліговим виготовлено інструмент з 4 рядами клавішів для правої руки, який названо «баян» (на честь легендарного співця Бояна зі «Слова про Ігорів похід»). Акордеон широко використовується у самодіяльному та професійному мистецтві.
+
Назва акордеон відома з 1829 — віденський органний майстер К. Даміан назвав удосконалену ним гармоніку. У процесі еволюції акордеон набув розгалуженої системи регістрів (близько 40), що надають звучанню різнотембрового забарвлення. Від 1830-х інструмент поширився в усій Європі та Північній Америці. У Росії на базі кнопочної версії акордеона 1907 московським майстром П. Стерліговим виготовлено інструмент з 4 рядами клавішів для правої руки, який названо «баян» (на честь легендарного співця Бояна зі «Слова про Ігорів похід»). Акордеон широко використовується у самодіяльному та професійному мистецтві.
  
 
== Література ==
 
== Література ==
 
+
#Charuhas T. The accordion. New York, 1955.
Charuhas T. The accordion. New York, 1955.
+
#Dastych J., Pomykajczyk M., Akordeon. Warszawa, 1959.
 
+
#Das Akkordeon. Leipzig, 1964.
Dastych J., Pomykajczyk M., Akordeon. Warszawa, 1959.
+
#Akkordeon od A do Z. Krakуw, 1966.
 
+
#Мирек А. Из истории аккордеона и баяна. Москва, 1967.
Das Akkordeon. Leipzig, 1964.
+
#Мирек А. Гармоника. Прошлое и настоящее. Москва, 1994.
 
+
#Давидов М. Київська академічна школа народно-інструментального мистецтва. Київ, 1998.
Akkordeon od A do Z. Krakуw, 1966.
 
 
 
Мирек А. Из истории аккордеона и баяна. Москва, 1967.
 
 
 
Мирек А. Гармоника. Прошлое и настоящее. Москва, 1994.
 
 
 
Давидов М. Київська академічна школа народно-інструментального мистецтва. Київ, 1998.
 
  
 
== Автор ВУЕ==
 
== Автор ВУЕ==
 +
[[Автор_ВУЕ::Кузик М. Я.|М. Я. Кузик]]
 +
{{Цитування_автор}}
  
* М. Я. Кузик
+
На акордеоні грає П’єтро Адранья
 +
{| class="wikitable" style="margin-left: auto; margin-right: auto; color: black; background-color: #ffffcc; width: 17%;"
 +
|-
 +
!
 +
|-
 +
| style="text-align: centr;" | {{#widget:Iframe
 +
|url= https://www.youtube.com/embed/fuYBYyq8S0A
 +
|width=700
 +
|height=400
 +
|border=0
 +
}}
 +
|}
  
{{Без категорій}}
 
  
 +
[[Категорія:Цивілізація]]
 
[[Категорія:Поняття]]
 
[[Категорія:Поняття]]
 
[[Категорія:е-ВУЕ]]
 
[[Категорія:е-ВУЕ]]
 
[[Категорія:ВУЕ]]
 
[[Категорія:ВУЕ]]
 +
[[Категорія:Мистецтвознавство]]
 +
[[Категорія:Музичне мистецтво]]
 +
[[Категорія:Музичні інструменти]]

Поточна версія на 17:42, 19 червня 2023

Акордеон 

Акордео́н (фр. accordéon, нім. Akkordеon, від Akkord — акорд, співзвучність) — загальна назва пневматичних язичкових інструментів різноманітних конструкцій, що мають з правого боку клавіатуру клавішного типу, рідко — кнопочну, діапазон якої сягає 4 октав у середньому й високому регістрах. З лівого боку у акордеоні розташована кнопочна система готового акордового акомпанементу в усіх тональностях, де 1-й ряд — допоміжний бас, 2-й ряд — основний бас, 3-й — мажорні тризвуки, 4-й — мінорні тризвуки, 5-й — домінантсептакорди, 6-й — зменшені септакорди.

Назва акордеон відома з 1829 — віденський органний майстер К. Даміан назвав удосконалену ним гармоніку. У процесі еволюції акордеон набув розгалуженої системи регістрів (близько 40), що надають звучанню різнотембрового забарвлення. Від 1830-х інструмент поширився в усій Європі та Північній Америці. У Росії на базі кнопочної версії акордеона 1907 московським майстром П. Стерліговим виготовлено інструмент з 4 рядами клавішів для правої руки, який названо «баян» (на честь легендарного співця Бояна зі «Слова про Ігорів похід»). Акордеон широко використовується у самодіяльному та професійному мистецтві.

Література

  1. Charuhas T. The accordion. New York, 1955.
  2. Dastych J., Pomykajczyk M., Akordeon. Warszawa, 1959.
  3. Das Akkordeon. Leipzig, 1964.
  4. Akkordeon od A do Z. Krakуw, 1966.
  5. Мирек А. Из истории аккордеона и баяна. Москва, 1967.
  6. Мирек А. Гармоника. Прошлое и настоящее. Москва, 1994.
  7. Давидов М. Київська академічна школа народно-інструментального мистецтва. Київ, 1998.

Автор ВУЕ

М. Я. Кузик


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Кузик М. Я. Акордеон // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Акордеон (дата звернення: 29.05.2024).

На акордеоні грає П’єтро Адранья

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶