Відмінності між версіями «А капела»
(Не показані 13 проміжних версій 6 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | + | [[Файл:А_капе́ла_.mp3|right|<center>А капела</center>]] | |
− | |||
'''А капе́ла''' ({{lang-it|a cappella}} — у стилі капели) — хоровий (ансамблевий) спів без інструментального супроводу, взірець хорового виконавства. У ранньому Середньовіччі «капела» — каплиця, зазвичай не облаштована органом. Пізніше так стали називати місце у католицькому соборі, де розміщувався хор, відтак і сам хор. Із часом виконання вокального твору без акомпанементу здобуло назву «а капела». | '''А капе́ла''' ({{lang-it|a cappella}} — у стилі капели) — хоровий (ансамблевий) спів без інструментального супроводу, взірець хорового виконавства. У ранньому Середньовіччі «капела» — каплиця, зазвичай не облаштована органом. Пізніше так стали називати місце у католицькому соборі, де розміщувався хор, відтак і сам хор. Із часом виконання вокального твору без акомпанементу здобуло назву «а капела». | ||
− | В історії римо-католицької церкви розквіт поліфонічного хорового співу, як акапельного, так і в супроводі органу, припав на епоху Відродження. У православному богослужінні традиційно застосовується лише акапельний спів. В українській музиці найзначніші явища а капели постали у 17–19 cт. В естетичній системі бароко 17 ст. — поч. 18 ст. сформувався новий стиль церковного багатоголосся — [[Партесний спів|партесний спів]]; його розвитку сприяли монастирські та церковно-приходські школи, де відбувалася підготовка регентів, композиторів і співаків. На межі 17–18 ст. виник жанр духовного концерту ([[Бортнянський, Дмитро Степанович | + | В історії римо-католицької церкви розквіт поліфонічного хорового співу, як акапельного, так і в супроводі органу, припав на епоху Відродження. У православному богослужінні традиційно застосовується лише акапельний спів. В українській музиці найзначніші явища а капели постали у 17–19 cт. В естетичній системі бароко 17 ст. — поч. 18 ст. сформувався новий стиль церковного багатоголосся — [[Партесний спів|партесний спів]]; його розвитку сприяли монастирські та церковно-приходські школи, де відбувалася підготовка регентів, композиторів і співаків. На межі 17–18 ст. виник жанр духовного концерту ([[Бортнянський, Дмитро Степанович|Д. Бортнянський]], [[Березовський, Максим Созонтович|М. Березовський]], [[Ведель, Артемій Лук'янович|А. Ведель]]). Постали й камерні різновиди а капели — [[Кант (жанр)|канти]] і [[Псалом|псалми]]. У 19 ст. різні види акапельного співу успішно розвивали [[Лисенко, Микола Віталійович|М. Лисенко]], [[Леонтович, Микола Дмитрович|М. Леонтович]], [[Стеценко, Кирило Григорович|К. Стеценко]], [[Людкевич, Станіслав Пилипович|С. Людкевич]] та ін. Нині хорове мистецтво а капели поширене у більшості країн світу як у культових відправах, так й у світському професійному й фольклорному мистецтвах. |
== Література == | == Література == | ||
Рядок 9: | Рядок 8: | ||
# Боровик М. К. Становлення багатоголосого хорового співу. Хоровий концерт і його творці // Історія української музики : у 6 т. Київ, 1989. Т. 1. | # Боровик М. К. Становлення багатоголосого хорового співу. Хоровий концерт і його творці // Історія української музики : у 6 т. Київ, 1989. Т. 1. | ||
# Корній Л. Історія української музики : у 3 ч. Київ, Харків, Нью-Йорк, 1996. Ч. 1. | # Корній Л. Історія української музики : у 3 ч. Київ, Харків, Нью-Йорк, 1996. Ч. 1. | ||
+ | # Юцевич Ю.Є. Музика. Словник-довідник. Тернопіль, 2017. | ||
== Автор ВУЕ== | == Автор ВУЕ== | ||
− | * [[ | + | * [[Автор_ВУЕ::Кушка Н. М.|Н. М. Кушка]] |
+ | Колядка "Бог предвічний народився" в обр. [[Людкевич, Станіслав Пилипович|С. Людкевича]]. Виконує [[Думка, Національна заслужена академічна капела України|Національна заслужена академічна капела України "Думка"]] | ||
+ | {| class="wikitable" style="margin-left: auto; margin-right: auto; color: black; background-color: #ffffcc; width: 17%;" | ||
+ | |- | ||
+ | ! | ||
+ | |- | ||
+ | | style="text-align: centr;" | {{#widget:Iframe | ||
+ | |url=https://www.youtube.com/embed/GWhuJh5DGl0 | ||
+ | |width=700 | ||
+ | |height=400 | ||
+ | |border=0 | ||
+ | }} | ||
+ | |} | ||
Рядок 20: | Рядок 32: | ||
[[Категорія:Музичне мистецтво]] | [[Категорія:Музичне мистецтво]] | ||
[[Категорія:Музичне виконавство]] | [[Категорія:Музичне виконавство]] | ||
+ | [[Категорія:Озвучено]] |
Поточна версія на 08:55, 26 жовтня 2023
А капе́ла (італ. a cappella — у стилі капели) — хоровий (ансамблевий) спів без інструментального супроводу, взірець хорового виконавства. У ранньому Середньовіччі «капела» — каплиця, зазвичай не облаштована органом. Пізніше так стали називати місце у католицькому соборі, де розміщувався хор, відтак і сам хор. Із часом виконання вокального твору без акомпанементу здобуло назву «а капела».
В історії римо-католицької церкви розквіт поліфонічного хорового співу, як акапельного, так і в супроводі органу, припав на епоху Відродження. У православному богослужінні традиційно застосовується лише акапельний спів. В українській музиці найзначніші явища а капели постали у 17–19 cт. В естетичній системі бароко 17 ст. — поч. 18 ст. сформувався новий стиль церковного багатоголосся — партесний спів; його розвитку сприяли монастирські та церковно-приходські школи, де відбувалася підготовка регентів, композиторів і співаків. На межі 17–18 ст. виник жанр духовного концерту (Д. Бортнянський, М. Березовський, А. Ведель). Постали й камерні різновиди а капели — канти і псалми. У 19 ст. різні види акапельного співу успішно розвивали М. Лисенко, М. Леонтович, К. Стеценко, С. Людкевич та ін. Нині хорове мистецтво а капели поширене у більшості країн світу як у культових відправах, так й у світському професійному й фольклорному мистецтвах.
Література
- Герасимова-Персидська Н. О. Хоровий концерт на Україні в XVII–XVIII ст. Київ, 1978.
- Боровик М. К. Становлення багатоголосого хорового співу. Хоровий концерт і його творці // Історія української музики : у 6 т. Київ, 1989. Т. 1.
- Корній Л. Історія української музики : у 3 ч. Київ, Харків, Нью-Йорк, 1996. Ч. 1.
- Юцевич Ю.Є. Музика. Словник-довідник. Тернопіль, 2017.
Автор ВУЕ
Колядка "Бог предвічний народився" в обр. С. Людкевича. Виконує Національна заслужена академічна капела України "Думка"