Відмінності між версіями «А капела»

м (Заміна тексту — «3|thumb|right|300px» на «3»)
 
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:А_капе́ла_.mp3| <center>А капела</center>]]
+
[[Файл:А_капе́ла_.mp3|right|<center>А капела</center>]]
 
'''А капе́ла''' ({{lang-it|a cappella}} — у стилі капели) — хоровий (ансамблевий) спів без інструментального супроводу, взірець хорового виконавства. У ранньому Середньовіччі «капела» — каплиця, зазвичай не облаштована органом. Пізніше так стали називати місце у католицькому соборі, де розміщувався хор, відтак і сам хор. Із часом виконання вокального твору без акомпанементу здобуло назву «а капела».  
 
'''А капе́ла''' ({{lang-it|a cappella}} — у стилі капели) — хоровий (ансамблевий) спів без інструментального супроводу, взірець хорового виконавства. У ранньому Середньовіччі «капела» — каплиця, зазвичай не облаштована органом. Пізніше так стали називати місце у католицькому соборі, де розміщувався хор, відтак і сам хор. Із часом виконання вокального твору без акомпанементу здобуло назву «а капела».  
  
В історії римо-католицької церкви розквіт поліфонічного хорового співу, як акапельного, так і в супроводі органу, припав на епоху Відродження. У православному богослужінні традиційно застосовується лише акапельний спів. В українській музиці найзначніші явища а капели постали у 17–19 cт. В естетичній системі бароко 17 ст. — поч. 18 ст. сформувався новий стиль церковного багатоголосся — [[Партесний спів|партесний спів]]; його розвитку сприяли монастирські та церковно-приходські школи, де відбувалася підготовка регентів, композиторів і співаків. На межі 17–18 ст. виник жанр духовного концерту ([[Бортнянський, Дмитро Степанович|Д. Бортнянський]], [[Березовський, Максим Созонтович|М. Березовський]], [[Ведель, Артемій Лук’янович|А. Ведель]]). Постали й камерні різновиди а капели — [[Кант (жанр)|канти]] і [[Псалом|псалми]]. У 19 ст. різні види акапельного співу успішно розвивали [[Лисенко, Микола Віталійович|М. Лисенко]], [[Леонтович, Микола Дмитрович|М. Леонтович]], [[Стеценко, Кирило Григорович|К. Стеценко]], [[Людкевич, Станіслав Пилипович|С. Людкевич]] та ін. Нині хорове мистецтво а капели поширене у більшості країн світу як у культових відправах, так й у світському професійному й фольклорному мистецтвах.
+
В історії римо-католицької церкви розквіт поліфонічного хорового співу, як акапельного, так і в супроводі органу, припав на епоху Відродження. У православному богослужінні традиційно застосовується лише акапельний спів. В українській музиці найзначніші явища а капели постали у 17–19 cт. В естетичній системі бароко 17 ст. — поч. 18 ст. сформувався новий стиль церковного багатоголосся — [[Партесний спів|партесний спів]]; його розвитку сприяли монастирські та церковно-приходські школи, де відбувалася підготовка регентів, композиторів і співаків. На межі 17–18 ст. виник жанр духовного концерту ([[Бортнянський, Дмитро Степанович|Д. Бортнянський]], [[Березовський, Максим Созонтович|М. Березовський]], [[Ведель, Артемій Лук'янович|А. Ведель]]). Постали й камерні різновиди а капели — [[Кант (жанр)|канти]] і [[Псалом|псалми]]. У 19 ст. різні види акапельного співу успішно розвивали [[Лисенко, Микола Віталійович|М. Лисенко]], [[Леонтович, Микола Дмитрович|М. Леонтович]], [[Стеценко, Кирило Григорович|К. Стеценко]], [[Людкевич, Станіслав Пилипович|С. Людкевич]] та ін. Нині хорове мистецтво а капели поширене у більшості країн світу як у культових відправах, так й у світському професійному й фольклорному мистецтвах.
  
 
== Література ==
 
== Література ==

Поточна версія на 08:55, 26 жовтня 2023

А капе́ла (італ. a cappella — у стилі капели) — хоровий (ансамблевий) спів без інструментального супроводу, взірець хорового виконавства. У ранньому Середньовіччі «капела» — каплиця, зазвичай не облаштована органом. Пізніше так стали називати місце у католицькому соборі, де розміщувався хор, відтак і сам хор. Із часом виконання вокального твору без акомпанементу здобуло назву «а капела».

В історії римо-католицької церкви розквіт поліфонічного хорового співу, як акапельного, так і в супроводі органу, припав на епоху Відродження. У православному богослужінні традиційно застосовується лише акапельний спів. В українській музиці найзначніші явища а капели постали у 17–19 cт. В естетичній системі бароко 17 ст. — поч. 18 ст. сформувався новий стиль церковного багатоголосся — партесний спів; його розвитку сприяли монастирські та церковно-приходські школи, де відбувалася підготовка регентів, композиторів і співаків. На межі 17–18 ст. виник жанр духовного концерту (Д. Бортнянський, М. Березовський, А. Ведель). Постали й камерні різновиди а капели — канти і псалми. У 19 ст. різні види акапельного співу успішно розвивали М. Лисенко, М. Леонтович, К. Стеценко, С. Людкевич та ін. Нині хорове мистецтво а капели поширене у більшості країн світу як у культових відправах, так й у світському професійному й фольклорному мистецтвах.

Література

  1. Герасимова-Персидська Н. О. Хоровий концерт на Україні в XVII–XVIII ст. Київ, 1978.
  2. Боровик М. К. Становлення багатоголосого хорового співу. Хоровий концерт і його творці // Історія української музики : у 6 т. Київ, 1989. Т. 1.
  3. Корній Л. Історія української музики : у 3 ч. Київ, Харків, Нью-Йорк, 1996. Ч. 1.
  4. Юцевич Ю.Є. Музика. Словник-довідник. Тернопіль, 2017.

Автор ВУЕ

Колядка "Бог предвічний народився" в обр. С. Людкевича. Виконує Національна заслужена академічна капела України "Думка"

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶