Відмінності між версіями «Аргентум»
(Створена сторінка: Aрге́нтум Ag (від лат. аrgentum, що походить від грец. ἀργός: «блискучий» або «білий», та може...) |
|||
(Не показані 17 проміжних версій 3 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | Aрге́нтум Ag (від | + | [[Файл:Silver_crystal.jpg|міні|праворуч|320пкс|Штучний срібний кристал, отриманий шляхом електролізу]] |
+ | [[Файл:NIGHTINSEOUL_SILVERBAR.png|міні|праворуч|320пкс|Срібний злиток 1000 г]] | ||
+ | |||
+ | '''Aрге́нтум''', Ag (від {{lang-la|аrgentum}}, що походить з {{lang-el|ἀργός}} — блискучий, білий»; за ін. версією походить від санскр. кореню «арг» — палати, бути світлим; синонімічна назва cрібло, імовірно, походить від семантично схожих понять, що означають «світіння» або «світле», зокрема старослов. ''сьерп'' ― місяць) — хімічний елемент з протонним числом<br> Z = 47. | ||
==Положення в періодичній системі хімічних елементів і будова атома== | ==Положення в періодичній системі хімічних елементів і будова атома== | ||
− | Аргентум ― хімічний елемент 5 періоду 11 групи періодичної системи (1б підгрупи короткої форми), порядковий номер 47, відносна атомна маса 107,8682(2). Природний Аргентум складається з двох стабільних нуклідів <sup>107</sup>Ag (51,839%) і <sup>109</sup>Ag (48,161%). Електронна конфігурація [Kr]4d<sup>10</sup>5s<sup>1</sup>. Ступені окиснення в сполуках -2, -1, 0, +1 (найстійкіший), +2, +3. Енергії йонізації 731(+1), 2070(+2), 3361(+3) кДж/моль; електронегативність за Полінгом 1,93; атомний радіус 144 пм, ковалентний ― 134 пм, ван-дер-ваальсовий ― 172 пм, йонні радіуси, пм: Ag<sup>+</sup> 113, Ag<sup>2+</sup> 89, Ag<sup>3+</sup> 75. | + | Аргентум ― хімічний елемент 5 періоду 11 групи періодичної системи (1б підгрупи короткої форми), порядковий номер 47, відносна атомна маса 107,8682(2). |
+ | |||
+ | Природний Аргентум складається з двох стабільних нуклідів <sup>107</sup>Ag (51,839%) і <sup>109</sup>Ag (48,161%). Електронна конфігурація [Kr]4d<sup>10</sup>5s<sup>1</sup>. Ступені окиснення в сполуках -2, -1, 0, +1 (найстійкіший), +2, +3. Енергії йонізації 731(+1), 2070(+2), 3361(+3) кДж/моль; електронегативність за Полінгом 1,93; атомний радіус 144 пм, ковалентний ― 134 пм, ван-дер-ваальсовий ― 172 пм, йонні радіуси, пм: Ag<sup>+</sup> 113, Ag<sup>2+</sup> 89, Ag<sup>3+</sup> 75. | ||
==Проста речовина та її фізичні властивості== | ==Проста речовина та її фізичні властивості== | ||
− | Проста речовина Аргентуму ― срібло ― м’який, білий, блискучий [[метал]] (у тонких плівках та за просвічування ― блакитного кольору), який має найвищу поміж металів електро- (59Hg) та теплопровідність і світловідбивну здатність. Кристали срібла мають гранецентровані кубічні ґратки; t<sub>топл</sub> 1234,93 K (961,78 °C), t<sub>кип</sub> 2435 K (2162 °C); густина 10491 кг/м<sup>3</sup> (9320 кг/м<sup>3</sup> у рідкому стані), питомий електричний опір 15,9 нОм · м, теплопровідність 419 Вт/(м · К). Домішки зменшують електро- та теплопровідність срібла. Твердість за Бринелем 245―250 МПа, за [[Моосом]] 2,5, модуль [[Юнга]] 83 ГПа; добре поглинає водень, кисень, аргон та інші гази. Срібло має високу ковкість , м’якість, тягучість і гнучкість, його легко полірувати. У відполірованому вигляді має найвищу відбивальну здатність стосовно білого світла. Срібло можна прокатати в пластинки 0,00025 мм завтовшки та витягнути у волосину діаметром 0,001 мм (у 50 раз тонше за волосину). | + | Проста речовина Аргентуму ― срібло ― м’який, білий, блискучий [[метал]] (у тонких плівках та за просвічування ― блакитного кольору), який має найвищу поміж металів електро- (59Hg) та теплопровідність і світловідбивну здатність. Кристали срібла мають гранецентровані кубічні ґратки; t<sub>топл</sub> 1234,93 K (961,78 °C), t<sub>кип</sub> 2435 K (2162 °C); густина 10491 кг/м<sup>3</sup> (9320 кг/м<sup>3</sup> у рідкому стані), питомий електричний опір 15,9 нОм · м, теплопровідність 419 Вт/(м · К). Домішки зменшують електро- та теплопровідність срібла. Твердість за Бринелем 245―250 МПа, за [[Мооса шкала твердості мінералів|Моосом]] 2,5, модуль [[Юнга модуль|Юнга]] 83 ГПа; добре поглинає водень, кисень, аргон та інші гази. Срібло має високу ковкість , м’якість, тягучість і гнучкість, його легко полірувати. |
+ | |||
+ | У відполірованому вигляді має найвищу відбивальну здатність стосовно білого світла. Срібло можна прокатати в пластинки 0,00025 мм завтовшки та витягнути у волосину діаметром 0,001 мм (у 50 раз тонше за волосину). | ||
==Хімічні властивості срібла== | ==Хімічні властивості срібла== | ||
− | Срібло належить до [[металів благородних]] і не взаємодіє з киснем повітря, водою, розчинами [[лугів]], із солями, воно стійке проти [[корозії]]. За звичайних умов реагує з [[галогенами]] (утворює солі, які розкладаються за нагрівання чи під дією світла), за нагрівання взаємодіє з [[сіркою]]. За температури близько 170 °C вкривається плівкою аргентум(І) оксиду Ag<sub>2</sub>O. У вологому середовищі | + | Срібло належить до [[Метали благородні|металів благородних]] і не взаємодіє з киснем повітря, водою, розчинами [[Луги|лугів]], із солями, воно стійке проти [[Корозія|корозії]]. За звичайних умов реагує з [[Галогени|галогенами]] (утворює солі, які розкладаються за нагрівання чи під дією світла), за нагрівання взаємодіє з [[Сірка|сіркою]]. За температури близько 170 °C вкривається плівкою аргентум(І) оксиду Ag<sub>2</sub>O. У вологому середовищі окиснюється [[Озон|озоном]] до аргентум(І, ІІІ) оксиду Ag<sub>2</sub>O<sub>2</sub> та аргентум(ІІІ) оксиду Ag<sub>2</sub>O<sub>3</sub> . Унаслідок реакції із сіркою чи гідроген сульфідом за доступу кисню утворюється аргентум(І) сульфід Ag<sub>2</sub>S чорного кольору, що й зумовлює почорніння срібних виробів із часом: |
− | 4Ag + 2H<sub>2</sub>S + O<sub>2</sub> = 2Ag<sub>2</sub>S + 2H<sub>2</sub>O. | + | <center>4Ag + 2H<sub>2</sub>S + O<sub>2</sub> = 2Ag<sub>2</sub>S + 2H<sub>2</sub>O.</center> |
За доступу кисню срібло реагує з ціанідами лужних елементів з утворенням розчинних комплексів, наприклад Na[Ag(CN)<sub>2</sub>]. | За доступу кисню срібло реагує з ціанідами лужних елементів з утворенням розчинних комплексів, наприклад Na[Ag(CN)<sub>2</sub>]. | ||
− | Електродний потенціал срібла значно більший за нульовий (E<sup>0</sup>(Ag< | + | Електродний потенціал срібла значно більший за нульовий (E<sup>0</sup>(Ag<sup>+</sup>/Ag) = +0,799 V) і тому розчиняється лише в кислотах-окисниках (нітратній, концентрованій сульфатній тощо). Продуктами реакцій є, відповідно, нітрат і сульфат аргентуму(І), наприклад: |
− | 2Ag + 2H<sub>2</sub>SO<sub>4</sub> (конц.) = Ag<sub>2</sub>SO<sub>4</sub> + SO<sub>2</sub>↑ + 2H<sub>2</sub>O | + | <center>2Ag + 2H<sub>2</sub>SO<sub>4</sub> (конц.) = Ag<sub>2</sub>SO<sub>4</sub> + SO<sub>2</sub>↑ + 2H<sub>2</sub>O</center> |
Сполуки аргентуму(І) можуть бути легко відновлені до металу з утворенням срібного дзеркала: | Сполуки аргентуму(І) можуть бути легко відновлені до металу з утворенням срібного дзеркала: | ||
− | 4AgNO<sub>3</sub> + HCOH + 4NH<sub>3 </sub>· H<sub>2</sub>O = 4Ag + 4NH<sub>4</sub>NO<sub>3</ | + | <center>4AgNO<sub>3</sub> + HCOH + 4NH<sub>3</sub>· H<sub>2</sub>O = 4Ag + 4NH<sub>4</sub>NO<sub>3</sub> + CO<sub>2</sub>↑ + 3H<sub>2</sub>O.</center> |
Значно сильніші окисні властивості виявляють нестійкі сполуки аргентуму(ІІ) і аргентуму(ІІІ). | Значно сильніші окисні властивості виявляють нестійкі сполуки аргентуму(ІІ) і аргентуму(ІІІ). | ||
==Знаходження в природі== | ==Знаходження в природі== | ||
− | У земній корі вміст Аргентуму 2 · 10<sup>−6</sup> % (мас), у морській воді — 1,5 · 10<sup>−8</sup> —2,9 · 10<sup>−7</sup> %, у прісній — 2,7 · 10<sup>−8</sup> %. Аргентум може знаходитись у самородному стані як чистий метал (часто разом з золотом), у вигляді стопів (сплавів) з [[міддю]], [[золотом]] та іншими металами, у вигляді сполук у мінералах, яких відомо понад 60. Поміж них ― аргентит (Ag<sub>2</sub>S), хлораргірит (AgCl) піраргирит Ag<sub>3</sub>SbS<sub>3</sub>, прустит Ag<sub>3</sub>AsS<sub>3</sub> тощо. Аргентум трапляється також як домішка до сульфідних руд Плюмбуму, Купруму, Цинку, Кадмію тощо. | + | У земній корі вміст Аргентуму 2 · 10<sup>−6</sup> % (мас), у морській воді — 1,5 · 10<sup>−8</sup> —2,9 · 10<sup>−7</sup> %, у прісній — 2,7 · 10<sup>−8</sup> %. Аргентум може знаходитись у самородному стані як чистий метал (часто разом з золотом), у вигляді стопів (сплавів) з [[Мідь|міддю]], [[Золото|золотом]] та іншими металами, у вигляді сполук у мінералах, яких відомо понад 60. Поміж них ― аргентит (Ag<sub>2</sub>S), хлораргірит (AgCl) піраргирит Ag<sub>3</sub>SbS<sub>3</sub>, прустит Ag<sub>3</sub>AsS<sub>3</sub> тощо. Аргентум трапляється також як домішка до сульфідних руд Плюмбуму, Купруму, Цинку, Кадмію тощо. |
==Добування срібла== | ==Добування срібла== | ||
− | Найбільше срібла добувають у промисловості як побічний продукт під час очищення міді, золота, [[свинцю]] та [[цинку]]. Основними джерелами срібла є мідні, мідно-нікелеві, свинцеві та свинцево-цинкові руди. Важливим джерелом видобутку є вторинне срібло у вигляді відходів виробів, які відслужили свій термін, наприклад, у кінофотопромисловості. | + | Найбільше срібла добувають у промисловості як побічний продукт під час очищення міді, золота, [[Свинець|свинцю]] та [[Цинк|цинку]]. Основними джерелами срібла є мідні, мідно-нікелеві, свинцеві та свинцево-цинкові руди. Важливим джерелом видобутку є вторинне срібло у вигляді відходів виробів, які відслужили свій термін, наприклад, у кінофотопромисловості. |
− | Більшу частину срібла добувають під час переробки сульфідних руд Плюмбуму, Цинку і Купруму, які містять домішки сполук Аргентуму. Переробкою руд [[металів кольорових]] добувають близько 70 % світового виробництва срібла, руд золото-срібних родовищ ― близько 10―15 %, а з [[руд срібних]] ― 15―20 %. | + | Більшу частину срібла добувають під час переробки сульфідних руд Плюмбуму, Цинку і Купруму, які містять домішки сполук Аргентуму. Переробкою руд [[Метали кольорові|металів кольорових]] добувають близько 70 % світового виробництва срібла, руд золото-срібних родовищ ― близько 10―15 %, а з [[Срібні руди|руд срібних]] ― 15―20 %. |
Найбільше срібла добувають пірометалургійним способом під час переробки руд із невисоким умістом Аргентуму. Іноді вилучення срібла з руди та хвостових відходів інших виробництв здійснюють гідрометалургійним способом. Для цього збагачену руду або хвости (піритні огарки та інші відходи) спочатку піддають хлорувальному обпаленню з натрій хлоридом, а потім на тонко подрібнену масу діють розчином натрій ціаніду (за доступу повітря): | Найбільше срібла добувають пірометалургійним способом під час переробки руд із невисоким умістом Аргентуму. Іноді вилучення срібла з руди та хвостових відходів інших виробництв здійснюють гідрометалургійним способом. Для цього збагачену руду або хвости (піритні огарки та інші відходи) спочатку піддають хлорувальному обпаленню з натрій хлоридом, а потім на тонко подрібнену масу діють розчином натрій ціаніду (за доступу повітря): | ||
− | 4Ag + 8NaCN + O<sub>2</sub> + 2Н<sub>2</sub>O = 4Na[Ag(CN)<sub>2</sub>] + 4NaOH; | + | <center>4Ag + 8NaCN + O<sub>2</sub> + 2Н<sub>2</sub>O = 4Na[Ag(CN)<sub>2</sub>] + 4NaOH; |
+ | </center> | ||
+ | <center>AgCl +2NaCN = Na[Ag(CN)<sub>2</sub>] + NaCl.</center> | ||
− | + | Із ціанідного розчину після фільтрування срібло виділяють за допомогою цинкового порошку. Найбільшими світовими виробниками срібла є Мексика (18,7 %), Китай (15,1 %), Перу (14,1 %) і Австралія (9,1 %). | |
− | |||
− | Із ціанідного розчину після фільтрування срібло виділяють за допомогою цинкового порошку. Найбільшими світовими виробниками срібла є Мексика (18,7 %), Китай (15,1 %), Перу (14,1 %) і Австралія (9,1 %). | ||
==Застосування срібла і сполук Аргентуму== | ==Застосування срібла і сполук Аргентуму== | ||
Досить значна роль срібла в культурних традиціях різних народів зумовлена тим, що воно, так само як і золото, часто траплялося в самородному стані — тож його не доводилося виплавляти з руд. Унаслідок інертності, стійкості до корозії та легкості топлення срібло з древніх часів широко використовували для карбування монет. Монети і ювелірні вироби виготовляють не з чистого срібла, а зі стерлінгового — стопу срібла з міддю, у якому масова частка срібла становить 92,5 %. Таке срібло твердіше і не так швидко зношується. | Досить значна роль срібла в культурних традиціях різних народів зумовлена тим, що воно, так само як і золото, часто траплялося в самородному стані — тож його не доводилося виплавляти з руд. Унаслідок інертності, стійкості до корозії та легкості топлення срібло з древніх часів широко використовували для карбування монет. Монети і ювелірні вироби виготовляють не з чистого срібла, а зі стерлінгового — стопу срібла з міддю, у якому масова частка срібла становить 92,5 %. Таке срібло твердіше і не так швидко зношується. | ||
− | Срібло використовують у сонячних панелях, для очищення води, в ювелірній справі, декоруванні, для виготовлення коштовного посуду та начиння, а також як засіб інвестування (монети, зливки). У промисловості ― для виготовлення електричних провідників і контактів, спеціальних дзеркал, мікропокриттів вікон, як [[каталізатор]] хімічних процесів. | + | Срібло використовують у сонячних панелях, для очищення води, в ювелірній справі, декоруванні, для виготовлення коштовного посуду та начиння, а також як засіб інвестування (монети, зливки). У промисловості ― для виготовлення електричних провідників і контактів, спеціальних дзеркал, мікропокриттів вікон, як [[Каталізатор|каталізатор]] хімічних процесів. |
− | Майже всі сполуки аргентуму(І) на світлі розкладаються з утворенням срібла. Цю властивість використовують у [[фотографії]] (світлописі). Сполуки Аргентуму є складниками фотографічних і рентгенівських плівок. Понад 30 % усього промислового срібла донедавна використовували у фотокіноіндустрії. Однак в останні роки попит на традиційні фотоматеріали зменшився у зв’язку з розвитком цифрової фотографії. | + | Майже всі сполуки аргентуму(І) на світлі розкладаються з утворенням срібла. Цю властивість використовують у [[Фотографія|фотографії]] (світлописі). Сполуки Аргентуму є складниками фотографічних і рентгенівських плівок. Понад 30 % усього промислового срібла донедавна використовували у фотокіноіндустрії. Однак в останні роки попит на традиційні фотоматеріали зменшився у зв’язку з розвитком цифрової фотографії. |
− | Розведені розчини аргентум(І) нітрату AgNO<sub>3</sub> та інших сполук Аргентуму, колоїдні розчини срібла та наносрібла використовують як дезінфектанти й антимікробні засоби, як покриття для перв’язочних матеріалів, ранових бандажів, пластирів, катетерів та різноманітних медичних інструментів. Активною речовиною, що справляє дезінфекувальну дію, є аргентум(І) оксид, а саме йони аргентуму Ag+, що утворюються в реакції, рівняння якої: | + | Розведені розчини аргентум(І) нітрату AgNO<sub>3</sub> та інших сполук Аргентуму, колоїдні розчини срібла та наносрібла використовують як дезінфектанти й антимікробні засоби, як покриття для перв’язочних матеріалів, ранових бандажів, пластирів, катетерів та різноманітних медичних інструментів. Активною речовиною, що справляє дезінфекувальну дію, є аргентум(І) оксид, а саме йони аргентуму Ag<sup>+</sup>, що утворюються в реакції, рівняння якої: |
− | Ag<sub>2</sub>O + H<sub>2</sub>O ⇄ Ag+ + OH-. | + | <center>Ag<sub>2</sub>O + H<sub>2</sub>O ⇄ Ag<sup>+</sup> + OH<sup>-</sup>.</center> |
Сполуки Аргентуму застосовують у фармацевтиці: аргентум(І) нітрат (ляпіс), протаргол, коларгол, аргентум сульфадіазин. Бактерицидні властивості срібла збільшують цінність срібного посуду й біжутерії. Срібло використовують в очищувачах води, бо воно запобігає розмноженню бактерій і водоростей на фільтрах. | Сполуки Аргентуму застосовують у фармацевтиці: аргентум(І) нітрат (ляпіс), протаргол, коларгол, аргентум сульфадіазин. Бактерицидні властивості срібла збільшують цінність срібного посуду й біжутерії. Срібло використовують в очищувачах води, бо воно запобігає розмноженню бактерій і водоростей на фільтрах. | ||
Рядок 64: | Рядок 71: | ||
#Голуб А.М. Загальна та неорганічна хімія, т.2. – К.: Вища школа, 1971. | #Голуб А.М. Загальна та неорганічна хімія, т.2. – К.: Вища школа, 1971. | ||
#N. N. Greenwood A. Earnshaw. Chemistry of the Elements. 2nd Edition. Butterworth-Heinemann.1997. | #N. N. Greenwood A. Earnshaw. Chemistry of the Elements. 2nd Edition. Butterworth-Heinemann.1997. | ||
+ | |||
==Автор ВУЕ== | ==Автор ВУЕ== | ||
− | О.А. Голуб | + | [[Автор_ВУЕ::Голуб О. А.|О. А. Голуб]] |
+ | {{Цитування_автор}} | ||
+ | {{Оприлюднено | ||
+ | |Науковий напрям=Хімічні науки | ||
+ | |Дефініція=хімічний елемент з протонним числом Z = 47. | ||
+ | |Статус гасла=Оприлюднено | ||
+ | |Аудіосупровід= | ||
+ | |Відео= | ||
+ | |Аудіо= | ||
+ | |Ілюстрації= | ||
+ | |Обсяг гасла= | ||
+ | |Рік оприлюднення=2021 | ||
+ | |Місяць оприлюднення=09 | ||
+ | |Дата оприлюднення=15 | ||
+ | }} | ||
+ | [[Категорія:ВУЕ]] | ||
+ | [[Категорія:е-ВУЕ]] | ||
+ | [[Категорія:Хімічні науки]] | ||
+ | [[Категорія:Неорганічна хімія]] | ||
+ | [[Категорія:Хімічні елементи]] | ||
+ | [[Категорія:Природа]] |
Поточна версія на 10:24, 28 квітня 2024
Aрге́нтум, Ag (від лат. аrgentum, що походить з грец. ἀργός — блискучий, білий»; за ін. версією походить від санскр. кореню «арг» — палати, бути світлим; синонімічна назва cрібло, імовірно, походить від семантично схожих понять, що означають «світіння» або «світле», зокрема старослов. сьерп ― місяць) — хімічний елемент з протонним числом
Z = 47.
Зміст
- 1 Положення в періодичній системі хімічних елементів і будова атома
- 2 Проста речовина та її фізичні властивості
- 3 Хімічні властивості срібла
- 4 Знаходження в природі
- 5 Добування срібла
- 6 Застосування срібла і сполук Аргентуму
- 7 Фізіологічна дія
- 8 Догляд за виробами зі срібла
- 9 Література
- 10 Автор ВУЕ
- 11 Важливо!
Положення в періодичній системі хімічних елементів і будова атома
Аргентум ― хімічний елемент 5 періоду 11 групи періодичної системи (1б підгрупи короткої форми), порядковий номер 47, відносна атомна маса 107,8682(2).
Природний Аргентум складається з двох стабільних нуклідів 107Ag (51,839%) і 109Ag (48,161%). Електронна конфігурація [Kr]4d105s1. Ступені окиснення в сполуках -2, -1, 0, +1 (найстійкіший), +2, +3. Енергії йонізації 731(+1), 2070(+2), 3361(+3) кДж/моль; електронегативність за Полінгом 1,93; атомний радіус 144 пм, ковалентний ― 134 пм, ван-дер-ваальсовий ― 172 пм, йонні радіуси, пм: Ag+ 113, Ag2+ 89, Ag3+ 75.
Проста речовина та її фізичні властивості
Проста речовина Аргентуму ― срібло ― м’який, білий, блискучий метал (у тонких плівках та за просвічування ― блакитного кольору), який має найвищу поміж металів електро- (59Hg) та теплопровідність і світловідбивну здатність. Кристали срібла мають гранецентровані кубічні ґратки; tтопл 1234,93 K (961,78 °C), tкип 2435 K (2162 °C); густина 10491 кг/м3 (9320 кг/м3 у рідкому стані), питомий електричний опір 15,9 нОм · м, теплопровідність 419 Вт/(м · К). Домішки зменшують електро- та теплопровідність срібла. Твердість за Бринелем 245―250 МПа, за Моосом 2,5, модуль Юнга 83 ГПа; добре поглинає водень, кисень, аргон та інші гази. Срібло має високу ковкість , м’якість, тягучість і гнучкість, його легко полірувати.
У відполірованому вигляді має найвищу відбивальну здатність стосовно білого світла. Срібло можна прокатати в пластинки 0,00025 мм завтовшки та витягнути у волосину діаметром 0,001 мм (у 50 раз тонше за волосину).
Хімічні властивості срібла
Срібло належить до металів благородних і не взаємодіє з киснем повітря, водою, розчинами лугів, із солями, воно стійке проти корозії. За звичайних умов реагує з галогенами (утворює солі, які розкладаються за нагрівання чи під дією світла), за нагрівання взаємодіє з сіркою. За температури близько 170 °C вкривається плівкою аргентум(І) оксиду Ag2O. У вологому середовищі окиснюється озоном до аргентум(І, ІІІ) оксиду Ag2O2 та аргентум(ІІІ) оксиду Ag2O3 . Унаслідок реакції із сіркою чи гідроген сульфідом за доступу кисню утворюється аргентум(І) сульфід Ag2S чорного кольору, що й зумовлює почорніння срібних виробів із часом:
За доступу кисню срібло реагує з ціанідами лужних елементів з утворенням розчинних комплексів, наприклад Na[Ag(CN)2].
Електродний потенціал срібла значно більший за нульовий (E0(Ag+/Ag) = +0,799 V) і тому розчиняється лише в кислотах-окисниках (нітратній, концентрованій сульфатній тощо). Продуктами реакцій є, відповідно, нітрат і сульфат аргентуму(І), наприклад:
Сполуки аргентуму(І) можуть бути легко відновлені до металу з утворенням срібного дзеркала:
Значно сильніші окисні властивості виявляють нестійкі сполуки аргентуму(ІІ) і аргентуму(ІІІ).
Знаходження в природі
У земній корі вміст Аргентуму 2 · 10−6 % (мас), у морській воді — 1,5 · 10−8 —2,9 · 10−7 %, у прісній — 2,7 · 10−8 %. Аргентум може знаходитись у самородному стані як чистий метал (часто разом з золотом), у вигляді стопів (сплавів) з міддю, золотом та іншими металами, у вигляді сполук у мінералах, яких відомо понад 60. Поміж них ― аргентит (Ag2S), хлораргірит (AgCl) піраргирит Ag3SbS3, прустит Ag3AsS3 тощо. Аргентум трапляється також як домішка до сульфідних руд Плюмбуму, Купруму, Цинку, Кадмію тощо.
Добування срібла
Найбільше срібла добувають у промисловості як побічний продукт під час очищення міді, золота, свинцю та цинку. Основними джерелами срібла є мідні, мідно-нікелеві, свинцеві та свинцево-цинкові руди. Важливим джерелом видобутку є вторинне срібло у вигляді відходів виробів, які відслужили свій термін, наприклад, у кінофотопромисловості.
Більшу частину срібла добувають під час переробки сульфідних руд Плюмбуму, Цинку і Купруму, які містять домішки сполук Аргентуму. Переробкою руд металів кольорових добувають близько 70 % світового виробництва срібла, руд золото-срібних родовищ ― близько 10―15 %, а з руд срібних ― 15―20 %.
Найбільше срібла добувають пірометалургійним способом під час переробки руд із невисоким умістом Аргентуму. Іноді вилучення срібла з руди та хвостових відходів інших виробництв здійснюють гідрометалургійним способом. Для цього збагачену руду або хвости (піритні огарки та інші відходи) спочатку піддають хлорувальному обпаленню з натрій хлоридом, а потім на тонко подрібнену масу діють розчином натрій ціаніду (за доступу повітря):
Із ціанідного розчину після фільтрування срібло виділяють за допомогою цинкового порошку. Найбільшими світовими виробниками срібла є Мексика (18,7 %), Китай (15,1 %), Перу (14,1 %) і Австралія (9,1 %).
Застосування срібла і сполук Аргентуму
Досить значна роль срібла в культурних традиціях різних народів зумовлена тим, що воно, так само як і золото, часто траплялося в самородному стані — тож його не доводилося виплавляти з руд. Унаслідок інертності, стійкості до корозії та легкості топлення срібло з древніх часів широко використовували для карбування монет. Монети і ювелірні вироби виготовляють не з чистого срібла, а зі стерлінгового — стопу срібла з міддю, у якому масова частка срібла становить 92,5 %. Таке срібло твердіше і не так швидко зношується.
Срібло використовують у сонячних панелях, для очищення води, в ювелірній справі, декоруванні, для виготовлення коштовного посуду та начиння, а також як засіб інвестування (монети, зливки). У промисловості ― для виготовлення електричних провідників і контактів, спеціальних дзеркал, мікропокриттів вікон, як каталізатор хімічних процесів.
Майже всі сполуки аргентуму(І) на світлі розкладаються з утворенням срібла. Цю властивість використовують у фотографії (світлописі). Сполуки Аргентуму є складниками фотографічних і рентгенівських плівок. Понад 30 % усього промислового срібла донедавна використовували у фотокіноіндустрії. Однак в останні роки попит на традиційні фотоматеріали зменшився у зв’язку з розвитком цифрової фотографії.
Розведені розчини аргентум(І) нітрату AgNO3 та інших сполук Аргентуму, колоїдні розчини срібла та наносрібла використовують як дезінфектанти й антимікробні засоби, як покриття для перв’язочних матеріалів, ранових бандажів, пластирів, катетерів та різноманітних медичних інструментів. Активною речовиною, що справляє дезінфекувальну дію, є аргентум(І) оксид, а саме йони аргентуму Ag+, що утворюються в реакції, рівняння якої:
Сполуки Аргентуму застосовують у фармацевтиці: аргентум(І) нітрат (ляпіс), протаргол, коларгол, аргентум сульфадіазин. Бактерицидні властивості срібла збільшують цінність срібного посуду й біжутерії. Срібло використовують в очищувачах води, бо воно запобігає розмноженню бактерій і водоростей на фільтрах.
Фізіологічна дія
Срібло нетоксичне, на відміну від сполук аргентуму, деякі з яких є канцерогенними. Колоїдне срібло та сполуки аргентуму(І) можуть усмоктуватися в систему кровообігу організму й відкладатися в різних його тканинах, що призводить до аргірії, — синьо-сірої пігментації шкіри, очей і слизових оболонок.
Догляд за виробами зі срібла
Темний наліт зі срібних виробів можна видалити в різні способи: промити в теплій мильній воді, у розчині питної соди, почистити м’якою серветкою, зволоженою в суміші нашатирного спирту і зубного порошку тощо. Після очищення срібні вироби обов’язково потрібно добре промити теплою водою і ретельно насухо витерти. Також доцільно використовувати так звану ювелірну косметику – засоби для чищення, які продають у спеціалізованих магазинах.
Література
- Григор’єва В.В. та ін. Загальна хімія. –К.: Вища школа, 2009.
- Степаненко О.М. та ін. Загальна та неорганічна хімія, т. 2. К.: Педагогічна преса, 2002. #Некрасов Б. В. Основы общей химии, т. 2. M., 1973.
- Голуб А.М. Загальна та неорганічна хімія, т.2. – К.: Вища школа, 1971.
- N. N. Greenwood A. Earnshaw. Chemistry of the Elements. 2nd Edition. Butterworth-Heinemann.1997.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Голуб О. А. Аргентум // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аргентум (дата звернення: 29.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 15.09.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів