Відмінності між версіями «Абзац»

м (Імпортовано 1 версія)
 
(Не показано 3 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
 +
[[File:Абзац.mp3|міні|праворуч|320пкс|]]
 
'''Абза́ц''' ({{lang-de|Absatz}}, букв. — уступ) — багатозначний термін:
 
'''Абза́ц''' ({{lang-de|Absatz}}, букв. — уступ) — багатозначний термін:
  
'''1)''' Відступ на початку ряду друкованого чи рукописного тексту. З цим же значенням вживають термін «новий рядок».  
+
'''1)''' Відступ на початку ряду друкованого чи рукописного [[Текст|тексту]]. З цим же значенням вживають термін «новий рядок».  
  
 
'''2)''' Частина зв'язного тексту з кількох (рідше — з одного) речень, що характеризується тематичною цілісністю і відносною закінченістю змісту.  
 
'''2)''' Частина зв'язного тексту з кількох (рідше — з одного) речень, що характеризується тематичною цілісністю і відносною закінченістю змісту.  
  
В абзаці реалізується певна мікротема. Сукупність таких мікротем формує тему всього тексту. Візуально абзац — це словесний масив між двома відступами (двома абзацами в першому знач.). Синонімами терміна «абзац» у цьому розумінні є поняття «надфразова єдність», «довгий період», «складне синтаксичне ціле», «великі синтаксичні сполуки».
+
В абзаці реалізується певна мікротема. Сукупність таких мікротем формує тему всього тексту. Візуально абзац — це словесний масив між двома відступами (двома абзацами в першому значенні). Синонімами терміна «абзац» у цьому розумінні є поняття «надфразова єдність», «довгий період», «складне синтаксичне ціле», «великі синтаксичні сполуки».
  
 
Абзац — одна з основних (за своїм характером — комплексних) одиниць синтаксису тексту. Він є складником словесних масивів, що можуть належати до різних функціональних типів мови. У прийомах організації, структурі та обсязі абзацу відображають як загальностильові особливості тексту, так і риси індивідуальної, авторської манери викладу.  
 
Абзац — одна з основних (за своїм характером — комплексних) одиниць синтаксису тексту. Він є складником словесних масивів, що можуть належати до різних функціональних типів мови. У прийомах організації, структурі та обсязі абзацу відображають як загальностильові особливості тексту, так і риси індивідуальної, авторської манери викладу.  
  
 
== Література ==  
 
== Література ==  
 
 
# Білодід І. К. Стилістика великих синтаксичних сполук // Українська мова і література в школі. 1970. № 12.
 
# Білодід І. К. Стилістика великих синтаксичних сполук // Українська мова і література в школі. 1970. № 12.
 
# Сучасна українська літературна мова. Стилістика. Київ, 1973.
 
# Сучасна українська літературна мова. Стилістика. Київ, 1973.
Рядок 16: Рядок 16:
  
 
== Автор ВУЕ ==
 
== Автор ВУЕ ==
 
+
[[Автор_ВУЕ::Навальна М. І.|М. І. Навальна]]
* [[Автор ВУЕ::Навальна М. І.|М. І. Навальна]]
 
  
  

Поточна версія на 13:16, 10 листопада 2023

Абза́ц (нім. Absatz, букв. — уступ) — багатозначний термін:

1) Відступ на початку ряду друкованого чи рукописного тексту. З цим же значенням вживають термін «новий рядок».

2) Частина зв'язного тексту з кількох (рідше — з одного) речень, що характеризується тематичною цілісністю і відносною закінченістю змісту.

В абзаці реалізується певна мікротема. Сукупність таких мікротем формує тему всього тексту. Візуально абзац — це словесний масив між двома відступами (двома абзацами в першому значенні). Синонімами терміна «абзац» у цьому розумінні є поняття «надфразова єдність», «довгий період», «складне синтаксичне ціле», «великі синтаксичні сполуки».

Абзац — одна з основних (за своїм характером — комплексних) одиниць синтаксису тексту. Він є складником словесних масивів, що можуть належати до різних функціональних типів мови. У прийомах організації, структурі та обсязі абзацу відображають як загальностильові особливості тексту, так і риси індивідуальної, авторської манери викладу.

Література

  1. Білодід І. К. Стилістика великих синтаксичних сполук // Українська мова і література в школі. 1970. № 12.
  2. Сучасна українська літературна мова. Стилістика. Київ, 1973.
  3. Білодід І. К. Надфразні єдності як елемент тексту в функціональних стилях української мови // Мовознавство. 1979. № 2.

Автор ВУЕ

М. І. Навальна

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶