Відмінності між версіями «Агроландшафт»

Поточна версія на 18:04, 9 червня 2021

Агроландша́фт — природно-антропогенна ресурсно-відтворювальна і середовище-перетворювальна гео(еко)система, яка є об’єктом сільськогосподарської діяльності і одночасно середовищем існування людини, культурних рослин, домашніх тварин. Агроландшафти формуються в результаті взаємодії природних територіальних комплексів із усіма системами землеробства — організацією території, інфраструктурою, протиерозійними заходами постійної дії (лісосмуги, протиерозійні гідротехнічні споруди різних типів), межами полів і сівозмін, польовими дорогами, гідрографічною мережею. Агроландшафт розглядається також як антропогенний ландшафт, природна рослинність якого на більшості території замінена агроценозами. Інколи цей термін вживають як синонім сільської місцевості; також його трактують як природний ландшафт, змінений у процесі сільськогосподарської діяльності людини. Сучасні агроландшафти — складні системи, які утворені з різних елементів агроекосистем (рілля, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження), незначних за площею ареалів лісів, чагарників, лісосмуг, природних лук, боліт, торфовищ і розташованих на їхніх територіях доріг, комунікацій та будівельних споруд. Агроландшафт характеризується екологічною нестійкістю порівняно з природними аналогами. Рівновага агроландшафту підтримується комплексом заходів організаційно-господарського, лісомеліоративного, агрономічного і екологічного спрямування: збільшенням лісистості території землекористування, створенням полезахисних, водорегулювальних, прияружних та прибалкових лісосмуг, зменшенням частки ріллі у складі сільськогосподарських угідь, впровадженням екологічних технологій та органічного виробництва, залуженням частини угідь природними травами для відновлення біорізноманіття.

Агроландшафт

Література

Мильков Ф. Н. Человек и ландшафты. Москва : Мысль, 1973. 224 с.
Гродзинський Д. М., Шищенко П. Г. Ландшафтно-екологічний аналіз у меліоративному природокористуванні. Київ : Либідь, 1993. 224 с.
Николаев В. А., Копыл И. В, Сысусев В. В. Природно-антропогенные ландшафты: учебное пособие. Москва : Географический факультет МГУ, 2008. 158 с.
Кривов В. М., Тихенко Р. В., Гетьманьчик І. П.Основи землевпорядкування. Київ : Урожай, 2009. 324 с.
Гаращенко Т. В. Сутність агроландшафтної організації сільськогосподарського землекористування // Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету (економічні науки). 2013. № 4. С. 39–42.
Каленська О., Сакаль О. Агроландшафти: поняття, суб'єкти і фактори трансформації // Економіст. 2015. № 3. С. 26–29.

Автор ВУЕ

О. Г. Голубцов

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-'''Агроландша́фт''' — природно-антропогенна ресурсно-відтворювальна і середовище-перетворювальна гео(еко)система, яка є об’єктом сільськогосподарської діяльності і одночасно середовищем існування людини, культурних. рослин, домашніх тварин. Агроландшафти формуються в результаті взаємодії природних територіальних комплексів із усіма системами землеробства — організацією території, інфраструктурою, протиерозійними заходами постійної дії (лісосмуги, протиерозійні гідротехнічні споруди різних типів), межами полів і сівозмін, польовими дорогами, гідрографічною мережею. Агроландшафт розглядається також як антропогенний ландшафт, природна рослинність якого на більшості території замінена [[агроценоз]]ами. Інколи цей термін вживають як синонім сільської місцевості; також його трактують як природний ландшафт, змінений у процесі сільськогосподарської діяльності людини. Сучасні агроландшафти — складні системи, які утворені з різних елементів агроекосистем (рілля, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження), незначних за площею ареалів лісів, чагарників, лісосмуг, природних лук, боліт, торфовищ і розташованих на їхніх території доріг, комунікацій та будівельних споруд. Агроландшафт характеризується екологічною нестійкістю порівняно з природними аналогами. Рівновага агроландшафту підтримується комплексом заходів організаційно-господарського, лісомеліоративного, агрономічного і екологічного спрямування: збільшенням лісистості території землекористування, створенням полезахисних, водорегулювальних, прияружних та прибалкових лісосмуг, зменшенням частки ріллі у складі сільськогосподарських угідь, впровадженням екологічних технологій та органічного виробництва, залуженням частини угідь природними травами для відновлення біорізноманіття.
+[[Файл:Агроландша́фт.MP3|right|300px| <center>Агроландшафт</center>]]
+'''Агроландша́фт''' — природно-антропогенна ресурсно-відтворювальна і середовище-перетворювальна гео(еко)система, яка є об’єктом сільськогосподарської діяльності і одночасно середовищем існування людини, культурних рослин, домашніх тварин. Агроландшафти формуються в результаті взаємодії природних територіальних комплексів із усіма системами землеробства&nbsp;— організацією території, інфраструктурою, протиерозійними заходами постійної дії (лісосмуги, протиерозійні гідротехнічні споруди різних типів), межами полів і сівозмін, польовими дорогами, гідрографічною мережею. Агроландшафт розглядається також як антропогенний ландшафт, природна рослинність якого на більшості території замінена [[агроценоз]]ами. Інколи цей термін вживають як синонім сільської місцевості; також його трактують як природний ландшафт, змінений у процесі сільськогосподарської діяльності людини. Сучасні агроландшафти&nbsp;— складні системи, які утворені з різних елементів агроекосистем (рілля, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження), незначних за площею ареалів лісів, чагарників, лісосмуг, природних лук, боліт, торфовищ і розташованих на їхніх територіях доріг, комунікацій та будівельних споруд. Агроландшафт характеризується екологічною нестійкістю порівняно з природними аналогами. Рівновага агроландшафту підтримується комплексом заходів організаційно-господарського, лісомеліоративного, агрономічного і екологічного спрямування: збільшенням лісистості території землекористування, створенням полезахисних, водорегулювальних, прияружних та прибалкових лісосмуг, зменшенням частки ріллі у складі сільськогосподарських угідь, впровадженням екологічних технологій та органічного виробництва, залуженням частини угідь природними травами для відновлення біорізноманіття.
 <gallery mode="packed" heights="160px" caption="Агроландшафт">
@@ Рядок 7: / Рядок 8: @@
 == Література ==
+# Мильков Ф. Н. Человек и ландшафты. Москва : Мысль, 1973. 224 с.
-# Мильков Ф. Н. Человек и ландшафты. Москва, 1973.
+# Гродзинський Д. М., Шищенко П. Г. Ландшафтно-екологічний аналіз у меліоративному природокористуванні. Київ : Либідь, 1993. 224 с.
-# Гродзинський Д. М., Шищенко П. Г. Ландшафтно-екологічний аналіз у меліоративному природокористуванні. Київ, 1993.
+# Николаев В. А., Копыл И. В, Сысусев В. В. Природно-антропогенные ландшафты: учебное пособие. Москва : Географический факультет МГУ, 2008. 158 с.
-# Николаев В. А., Копыл И. В, Сысусев В. В. Природно-антропогенные ландшафты: учебное пособие. Москва, 2008.
+# Кривов В. М., Тихенко Р. В., Гетьманьчик І. П.Основи землевпорядкування. Київ : Урожай, 2009. 324 с.
-# Кривов В. М., Тихенко Р. В., Гетьманьчик І. П.Основи землевпорядкування. Київ, 2009.
+# Гаращенко Т. В. Сутність агроландшафтної організації сільськогосподарського землекористування // Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету (економічні науки). 2013. № 4. С. 39–42.
+# Каленська О., Сакаль О. Агроландшафти: поняття, суб'єкти і фактори трансформації // Економіст. 2015. № 3. С. 26–29.
 == Автор ВУЕ ==
 * [[Автор_ВУЕ::Голубцов О. Г.|О. Г. Голубцов]]
-{{Без категорій}}
 [[Категорія:Цивілізація]]
@@ Рядок 25: / Рядок 24: @@
 [[Категорія:Географічні науки]]
 [[Категорія:Сільськогосподарські науки]]
+[[Категорія:Агрономія]]
+[[Категорія:Загальне землеробство]]
+[[Категорія:Екологія]]
+[[Категорія:Озвучено]]