Відмінності між версіями «Австрало-Антарктична улоговина»
м (Імпортовано 1 версія) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Австра́ло-Антаркти́чна уло́го́вина''' — велике підводне зниження дна на південному сході Індійського окану, розташоване між материковим схилом Антарктиди, підводним хребтом Кергелен та Австрало-Антарктичним підняттям. Довжина улоговини до 4 500 км, ширина 1 500 км, переважаючі глибини — 4000–5000 м, в північно-західній частині улоговини (біля хребта Кергелен) глибоководні западини сягають глибин 5 648 і 6 089 м. Дно улоговини має горбистий рельєф, ближче до Антарктиди значні простори зайняті плоскою [[абісальною рівниною]]. Значна частина дна — це поверхня акумулятивного вирівнювання. Поверхня дна складена діатомовими, глинисто-діатомовими і алевритово-глинистими мулами. | + | '''Австра́ло-Антаркти́чна уло́го́вина''' — велике підводне зниження дна на південному сході Індійського окану, розташоване між материковим схилом Антарктиди, підводним хребтом Кергелен та Австрало-Антарктичним підняттям. Довжина улоговини до 4 500 км, ширина 1 500 км, переважаючі глибини — 4000–5000 м, в північно-західній частині улоговини (біля хребта Кергелен) глибоководні западини сягають глибин 5 648 і 6 089 м. Дно улоговини має горбистий рельєф, ближче до Антарктиди значні простори зайняті плоскою [[абісальною рівниною]]. Значна частина дна — це поверхня акумулятивного вирівнювання. Поверхня дна складена діатомовими, глинисто-діатомовими і алевритово-глинистими мулами. |
== Література == | == Література == | ||
| − | |||
# Залогин Б. С. Океаны. Москва, 1996. | # Залогин Б. С. Океаны. Москва, 1996. | ||
# Притула Т. Ю., Еремина В. А., Спрялин А. Н. Физическая география материков и океанов. Москва, 2004. | # Притула Т. Ю., Еремина В. А., Спрялин А. Н. Физическая география материков и океанов. Москва, 2004. | ||
Версія за 22:17, 22 червня 2018
Австра́ло-Антаркти́чна уло́го́вина — велике підводне зниження дна на південному сході Індійського окану, розташоване між материковим схилом Антарктиди, підводним хребтом Кергелен та Австрало-Антарктичним підняттям. Довжина улоговини до 4 500 км, ширина 1 500 км, переважаючі глибини — 4000–5000 м, в північно-західній частині улоговини (біля хребта Кергелен) глибоководні западини сягають глибин 5 648 і 6 089 м. Дно улоговини має горбистий рельєф, ближче до Антарктиди значні простори зайняті плоскою абісальною рівниною. Значна частина дна — це поверхня акумулятивного вирівнювання. Поверхня дна складена діатомовими, глинисто-діатомовими і алевритово-глинистими мулами.
Література
- Залогин Б. С. Океаны. Москва, 1996.
- Притула Т. Ю., Еремина В. А., Спрялин А. Н. Физическая география материков и океанов. Москва, 2004.
Автор ВУЕ
 | Ця сторінка недостатньо або зовсім не категоризована чи категорії, що є на сторінці, не існують. |
