Авілов, Михайло Іванович

Аві́лов М.І. Поєдинок Пересвіта з Челубеєм на Куликовому полі, 1943 500px

Аві́лов, Миха́йло Іва́нович (рос. рос. Авилов, Михаил Иванович; 18.09.1882, м. Санкт-Петербург, тепер РФ — 14.04.1954, м. Санкт-Петербург, РФ) — живописець батального та історичного жанру, член Академії мистецтв СРСР (з 1947), народний художник РРФСР (з 1953).

Авілов, Михайло Іванович
Народження	1882
Місце народження	Санкт-Петербург, Росія
Смерть	1954
Місце смерті	Санкт-Петербург, Росія
Напрями діяльності	мистецтво

Життєпис

З 1893 навчався у Рисувальній школі «Товариства заохочення мистецтв» (м. Санкт-Петербург). 1903 почав відвідувати студію гравера-офортиста Л. Дмитрієва-Кавказького, але граверною справою не захопився і став вільним слухачем Петербурзької академії мистецтв, де навчався у майстерні Ф. Рубо — художника-баталіста, засновника російської школи панорамного живопису. З 1910 М. Авілов продовжив навчання у класі майстра батального та анімалістичного жанрів українського походження М. Самокиша. Під час навчання М. Авілов брав участь у виставках Академії мистецтв і Товариства ім. А. Куїнджі. 1913 М. Авілов закінчив Академію мистецтв, отримавши звання художника за історичне полотно «Царевич на прогулянці».

1914 з початком Першої світової війни М. Авілов пішов добровольцем до армії. На фронті М. Авілов у вільні хвилини робив замальовки («Артилерійський обстріл спостережного пункту неприятеля»; 1914–1917 та ін.), які публікував у ілюстрованому петербурзькому журналі «Ніва» та «Сонце Росії». Після революції 1917 М. Авілов виїхав до Сибіру, співпрацював з видавництвами, театрами, викладав у художніх школах Тюмені, м. Іркутська, м. Барнаула.

1921 повернувся до м. Петрограда й викладав спочатку в школі Товариства заохочення мистецтв, а потім в Академії мистецтв. 1922–1930 викладав у Художньо-промисловому технікумі (тепер Санкт-Петербурзьке художнє училище ім. М. Реріха. З 1923 М. Авілов — член Асоціації художників революційної Росії.

У 1920-ті М. Авілов написав низку картин: полотно «Тарас Бульба з синами» (1922), кілька історичних полотен («Робітники привозять Пугачову гармати»; 1924) та картин на тематику громадянської війни 1918–1922 («Роззброєння частин колчаківської армії», «Сибірські партизани», обидві — 1926; «Прорив польського фронту Першою кінною армією в 1920 році», 1928). Водночас М. Авілов активно працював у галузі книжкової графіки та плакату.

У 1930-ті М. Авілов писав історичні та батальні полотна («Взяття станції Касторна», 1930; «Танки на маневруванні», 1934), разом з колективом художників брав участь у створенні панорами «Штурм Перекопу» (1934–1940), основні експонати якої були втрачені під час евакуації музейних зібрань Сімферополя у жовтні 1941. Під час нападу гітлерівської Німеччини на СРСР до грудня 1941 М. Авілов перебував у блокадному Ленінграді, потім потрапив до евакуації. У найзапекліші дні війни розпочав писати монументальне патріотичне полотно «Поєдинок Пересвіта з Челубеєм на Куликовому полі» (1943). За цю роботу в 1946 М. Авілов отримав Державну (тоді Сталінську) премію першого ступеня.

У післявоєнний час репродукція роботи М. Авілова включалась до шкільних підручників. Крім історичних та батальних робіт, у творчому спадку М. Авілова є низка анімалістичних, пейзажних, жанрових композицій («Міст», «Вершник», «Московська трійка», «Кінь, запряжений в санчата», «Пермська баба» та ін.), які демонструють широту творчого обдарування художника та різноманітність творчих й художніх прийомів. З 1947 до кінця життя М. Авілов викладав у ленінградському Інституті живопису, скульптури та архітектури ім. І. Репіна.

Був нагороджений орденом Трудового Червоного прапору (1941) та медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.».

Роботи М. Авілова зберігаються у багатьох музеях (Третьяковській галереї, Державної музеї історії мистецтв ім. О. Пушкіна, Російському музеї, Музеї Червоної армії, Пермській картинній галереї, Іркутському обласному художньому музеї) та громадських і приватних колекціях. Твори М. Авілова мають у своїх зібраннях і деякі українські музеї, зокрема, Дніпропетровський художній музей, Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д. Яворницького, Миколаївський художній музей ім. В. Верещагіна.

Література

1. Бродский В. М. И. Авилов. Москва, 1956.

Автор ВУЕ

• Л. Л. Корнєєва