Відмінності між версіями «Авілов, Микола Вікторович»

Рядок 2: Рядок 2:
  
 
'''Аві́лов, Мико́ла Ві́кторович''' (06.08.1948, м. Одеса) — спортсмен, легкоатлет (десятиборство), тренер, заслужений майстер спорту.  
 
'''Аві́лов, Мико́ла Ві́кторович''' (06.08.1948, м. Одеса) — спортсмен, легкоатлет (десятиборство), тренер, заслужений майстер спорту.  
 
+
{{Персоналія
 +
|Прізвище мовою оригіналу=
 +
|Прізвище=
 +
|Ім’я=
 +
|По батькові=
 +
|Псевдонім=
 +
|Справжнє ім’я=
 +
|Рік народження=1948
 +
|Місце народження=Одеса, Україна
 +
|Рік смерті=
 +
|Місце смерті=
 +
|Alma mater
 +
|Напрями діяльності=спорт
 +
|Традиція/школа
 +
}}
 
Тренувався і виступав за «Динамо» (Одеса), вихованець тренера В. Кацмана.  
 
Тренувався і виступав за «Динамо» (Одеса), вихованець тренера В. Кацмана.  
  

Версія за 12:04, 29 березня 2018

Аві́лов, Мико́ла Ві́кторович (06.08.1948, м. Одеса) — спортсмен, легкоатлет (десятиборство), тренер, заслужений майстер спорту.

Авілов, Микола Вікторович

Народження 1948
Місце народження Одеса, Україна
Напрями діяльності спорт

Тренувався і виступав за «Динамо» (Одеса), вихованець тренера В. Кацмана.

З 1964 — член юнацької збірної СРСР з багатоборства. Закінчив юридичний факультет Одеського державного університету.

У 1968 на Іграх ХІХ Олімпіаді у Мехіко зайняв четверте місце. Чемпіон Ігор XX Олімпіади (Мюнхен; 1972) з новим світовим рекордом — 8454 очки, бронзовий призер Ігор XXІ Олімпіади (Монреаль; 1976).

1975–1976 — чемпіон СРСР з багатоборства.

Не пройшов відбір на Ігри ХХІІ Олімпіади у Москві (1980), завершив спортивну кар’єру і став тренером.

Працював наставником, як в Україні, так і за її межами (Ірак, Китай, Єгипет, Сейшельські острови).

Працює у відділенні Одеської обласної федерації легкої атлетики.

Депутат Одеської обласної ради (з 2015).

Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1972, 1976), медаллю «За трудову відзнаку», Грамотою Президії Верховної Ради СРСР (1976).

1974 про нього знято документальний фільм «Два дні Миколи Авілова» (режисер Е. Даргольц).

Праці

  • Десятиборці. Київ, 1980.

Література

  1. Башкатов А. В. Н. Авилов. Москва, 1974.
  2. Малов В. И. Сто великих Олимпийских чемпионов. Москва, 2006.

Автор ВУЕ

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶