Адаптація у спорті

Адапта́ція у спо́рті — пристосування організму спортсмена до інтенсивної м’язової діяльності та стресогенних ситуацій. Адаптація у спорті має комплексний медично-соціальний характер і виявляється у функціональній перебудові багатьох систем людського організму під впливом фізичних вправ і психічних навантажень.

За механізмами розвитку розрізняють термінову і довготривалу адаптацію у спорті:

Термінова адаптація у спорті — екстрена реакція органів і функціональних систем організму на незвичні подразники. У ході термінової адаптації у спорті змінюється енергетичний обмін та функції вегетативного забезпечення; збільшується доставка кисню до працюючих органів та виведення продуктів життєдіяльності.

Довготривала адаптація у спорті розвивається при багаторазовому повторенні фізичних впливів та сумуванні багатьох слідів навантажень. Довготривала адаптація у спорті пов’язана з формуванням в організмі функціональних і структурних змін, що забезпечують збільшення можливостей опорно-рухового апарату, вдосконалення його енергозабезпечення.

Прояви адаптації у спорті різноманітні. Спортсмен адаптується до фізичних навантажень, координаційної складності вправ, використання спеціального інвентарю (м’ячі, ракетки, боксерські рукавички та ін.). Змагання, особливо головні (Олімпійські ігри, чемпіонати світу), пов’язані з такими екстремальними умовами, як жорстка конкуренція, складні кліматичні умови, особливості суддівства, поведінка глядачів. Під час виступів доводиться взаємодіяти з партнерами і суперниками, відтак кожний етап спортивної підготовки передбачає новий адаптаційний цикл.