Відмінності між версіями «Акцепт»
м (added Category:Цивільне право using HotCat) |
|||
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
'''2)''' У [[Цивільне право|цивільному праві]] — відповідь особи, якій адресовано пропозицію ([[оферта]]) укласти договір, про її прийняття. Акцепт за своєю правовою природою є одностороннім правочином, а також стадією укладення цивільно-правового договору. Цивільно-правовий договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції — акцепт другою стороною. Акцепт має бути повним та безумовним, а відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію. Значення акцепту можуть мати конклюдентні дії, зокрема, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для акцепту вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказано у пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Законодавством передбачається можливість відкликання акцепту. Можна відкликати акцепт до моменту або в момент його одержання, шляхом повідомлення про відкликання акцепту особи, яка зробила оферту. За загальним правилом момент укладення договору збігається з моментом одержання акцепту особою, яка направила пропозицію про укладення договору. Винятком є реальні договори та договори, що підлягають нотаріальному посвідченню. | '''2)''' У [[Цивільне право|цивільному праві]] — відповідь особи, якій адресовано пропозицію ([[оферта]]) укласти договір, про її прийняття. Акцепт за своєю правовою природою є одностороннім правочином, а також стадією укладення цивільно-правового договору. Цивільно-правовий договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції — акцепт другою стороною. Акцепт має бути повним та безумовним, а відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію. Значення акцепту можуть мати конклюдентні дії, зокрема, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для акцепту вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказано у пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Законодавством передбачається можливість відкликання акцепту. Можна відкликати акцепт до моменту або в момент його одержання, шляхом повідомлення про відкликання акцепту особи, яка зробила оферту. За загальним правилом момент укладення договору збігається з моментом одержання акцепту особою, яка направила пропозицію про укладення договору. Винятком є реальні договори та договори, що підлягають нотаріальному посвідченню. | ||
+ | == Література == | ||
+ | #Бадзим О. С. Банківські операції. О.С. Бадзим, О.Г. Задніпровська, В.Г. Тичина; Київ. нац. ун-т технологій та дизайну. - К.: КНУТД, 2010. - 135 с. | ||
+ | #Скоморович І. Банківські операції. Л.: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2010. - 556 с. | ||
+ | #Шалига Т. С. Дистанційне банківське обслуговування роздрібних клієнтів: монографія. Ніжин : Аспект-Поліграф, 2013. - 412 с. | ||
+ | #Амбарчян В. С. Методика формування резервів за активними кредитними операціями банків України. Економічний форум. 2016, № 3. - С. 253-260. | ||
+ | #Стойка О. Я. Банківські операції. Житомир: Житомирський нац. агроекол. ун-т. 2016. - 128 с. | ||
+ | |||
== Автор ВУЕ == | == Автор ВУЕ == | ||
Рядок 11: | Рядок 18: | ||
[[Категорія:Поняття]] | [[Категорія:Поняття]] | ||
[[Категорія:Юридичні науки]] | [[Категорія:Юридичні науки]] | ||
+ | [[Категорія:Цивільне право]] | ||
[[Категорія:Економічні науки]] | [[Категорія:Економічні науки]] | ||
+ | [[Категорія:Гроші, фінанси і кредит]] | ||
+ | [[Категорія: банки]] | ||
[[Категорія:е-ВУЕ]] | [[Категорія:е-ВУЕ]] | ||
[[Категорія:ВУЕ]] | [[Категорія:ВУЕ]] | ||
[[Категорія:Багатозначний_термін]] | [[Категорія:Багатозначний_термін]] | ||
− |
Версія за 15:37, 8 жовтня 2018
Акце́пт (від лат. acceptus — прийнятий) — багатозначний термін:
1) В економіці — гарантія сплати або згода на сплату грошових, товарних або розрахункових документів. Акцепт оформлюється у формі надпису «акцептовано» на платіжній вимозі та підписом. Розрізняють акцепт позитивний (платник дає письмову згоду на оплату кожної платіжної вимоги), акцепт негативний (згодою платника вважається неподання у певні терміни письмової відмови від акцепту); в залежності від строку оплати — акцепт попередній (платіжні вимоги постачальника оплачуються після закінчення терміну акцепту), акцепт наступний (платіжні вимоги оплачуються в день їхнього надходження до банку покупця), акцепт вексельний, акцепт чековий та акцепт документів виставлених на інкасо.
2) У цивільному праві — відповідь особи, якій адресовано пропозицію (оферта) укласти договір, про її прийняття. Акцепт за своєю правовою природою є одностороннім правочином, а також стадією укладення цивільно-правового договору. Цивільно-правовий договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції — акцепт другою стороною. Акцепт має бути повним та безумовним, а відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію. Значення акцепту можуть мати конклюдентні дії, зокрема, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для акцепту вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказано у пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Законодавством передбачається можливість відкликання акцепту. Можна відкликати акцепт до моменту або в момент його одержання, шляхом повідомлення про відкликання акцепту особи, яка зробила оферту. За загальним правилом момент укладення договору збігається з моментом одержання акцепту особою, яка направила пропозицію про укладення договору. Винятком є реальні договори та договори, що підлягають нотаріальному посвідченню.
Література
- Бадзим О. С. Банківські операції. О.С. Бадзим, О.Г. Задніпровська, В.Г. Тичина; Київ. нац. ун-т технологій та дизайну. - К.: КНУТД, 2010. - 135 с.
- Скоморович І. Банківські операції. Л.: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2010. - 556 с.
- Шалига Т. С. Дистанційне банківське обслуговування роздрібних клієнтів: монографія. Ніжин : Аспект-Поліграф, 2013. - 412 с.
- Амбарчян В. С. Методика формування резервів за активними кредитними операціями банків України. Економічний форум. 2016, № 3. - С. 253-260.
- Стойка О. Я. Банківські операції. Житомир: Житомирський нац. агроекол. ун-т. 2016. - 128 с.