Відмінності між версіями «Аквакультура»

Рядок 5: Рядок 5:
 
# Гринжевський М. В. Аквакультура України. Львів, 1998.
 
# Гринжевський М. В. Аквакультура України. Львів, 1998.
 
# Андрющенко А. І., Алимов С. І. Ставове рибництво. Київ, 2008.
 
# Андрющенко А. І., Алимов С. І. Ставове рибництво. Київ, 2008.
# Гринжевський М. В. та ін. Світові рибогосподарські ресурси // Рибогосподарська наука України. 2011. № 3.  
+
# Гринжевський М. В. та ін. Світові рибогосподарські ресурси // Рибогосподарська наука України. 2011. № 3.
 +
# Інтенсивні технології в аквакультурі / Відповідальні: Кононенко Р. В., Шевченко П. Г., Кондратюк В. М. Херсон : ОДДІ-ПЛЮС, 2016. 492 с.
  
 
== Автор ВУЕ==
 
== Автор ВУЕ==
 
* [[Автор_ВУЕ::Грициняк І. І.|І. І. Грициняк]]
 
* [[Автор_ВУЕ::Грициняк І. І.|І. І. Грициняк]]
 
{{Без категорій}}
 
 
 
[[Категорія:Цивілізація]]
 
[[Категорія:Цивілізація]]
 
[[Категорія:Поняття]]
 
[[Категорія:Поняття]]
Рядок 17: Рядок 15:
 
[[Категорія:ВУЕ]]
 
[[Категорія:ВУЕ]]
 
[[Категорія:Сільськогосподарські науки]]
 
[[Категорія:Сільськогосподарські науки]]
 +
[[Категорія:Зоотехнія]]
 +
[[Категорія:Рибництво]]

Версія за 17:48, 7 листопада 2018

Осетр в акваріумі

Аквакульту́ра (від лат. aqua — вода і культура) — сільськогосподарська діяльність зі штучного розведення, утримання та вирощування водних живих ресурсів для одержання продукції та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, а також поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття та надання рекреаційних послуг. Основними напрямами аквакультури є ставова, випасна (аквакультура природних водойм), індустріальна та марикультура. Ставова аквакультура — це культивування риб та інших водних живих ресурсів у ставах, загальний фонд яких в Україні перевищує 85 тис. га. Ресурс водойм аквакультури випасного типу поповнюється запуском об’єктів культивування у природні водойми. Це підвищує ефективність використання їх біопродукційного потенціалу до 1 млн га. Індустріальна аквакультура передбачає використання у рибницьких господарствах теплих вод із систем охолодження енергетичних об’єктів та виробничих підприємств, з метою вирощування водних організмів у басейнах, лотках, а також установках замкнутого водопостачання. Марикультура — діяльність із розведення, утримання та вирощування об’єктів аквакультури у морській воді з застосуванням плавучих садків та інших пристроїв. Основними об’єктами аквакультури у світі є білий і строкатий товстолобики, короп звичайний, білий амур, нільська тиляпія, атлантичний лосось, райдужна форель, канальний сом, золотистий карась, роху, ханос, чорний амур, королівська, тигрова та гігантська прісноводна креветки, звичайна та гігантська устриці. В Україні це — звичайний короп, білий амур, білий та строкатий товстолобики, райдужна та струмкова форелі, канальний сом, стерлядь, російський осетер і веслоніс.

Література

  1. Гринжевський М. В. Аквакультура України. Львів, 1998.
  2. Андрющенко А. І., Алимов С. І. Ставове рибництво. Київ, 2008.
  3. Гринжевський М. В. та ін. Світові рибогосподарські ресурси // Рибогосподарська наука України. 2011. № 3.
  4. Інтенсивні технології в аквакультурі / Відповідальні: Кононенко Р. В., Шевченко П. Г., Кондратюк В. М. Херсон : ОДДІ-ПЛЮС, 2016. 492 с.

Автор ВУЕ

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶