Азаров, Микола Янович

Аза́ров, Мико́ла Я́нович (17.12.1947, м. Калуга, РФ) — державний і політичний діяч, Прем’єр-міністр України (2010–2014). Закінчив Московський державний університет імені М. В. Ломоносова (1971) за фахом «геолог-геофізик». Доктор геолого-мінералогічних наук (з 1986), професор (з 1991), член-кореспондент Національної академії наук України (1997). Упродовж 1971–1984 працював на підприємствах вугільної галузі у Підмосков’ї. 1984–1995 — заступник директора, директор Українського державного науково-дослідного і проектно-конструкторського інституту гірничої геології, геомеханіки та маркшейдерської справи Міністерства вугільної промисловості України. 1996–2002 — Голова Державної податкової адміністрації України; член Координаційної ради з питань політики фінансового сектора, Національної ради з узгодження діяльності загальнодержавних та регіональних органів і місцевого самоврядування, Ради національної безпеки і оборони України. 1995–1999 був також членом Валютно-кредитної ради Кабінету Міністрів України, Вищої економічної ради при Президенті України, Міжвідомчої комісії з питань регулювання ринку продовольства, цін і доходів сільськогосподарських товаровиробників, Координаційного комітету з боротьби із корупцією та організованою злочинністю при Президентові України. 2002–2007 (з перервами) перебував на посадах першого віце-прем’єр-міністра України, міністра фінансів України, виконувача обов’язків Прем’єр-міністра України. 19.04.2003 очолив Політраду Партії регіонів, а 23.04.2010 обраний Головою Партії регіонів. Прем’єр-міністр України 11.03.2010–28.01.2014. Після відставки виїхав до Австрії, а згодом переїхав до РФ. У серпні 2015 разом з іншими колишніми високопосадовцями України часів президентства В. Януковича заснував так званий «Комітет порятунку України». Народний депутат Верховної Ради України 2-го (1994–1998), 5-го (2006–2007) і 6-го (2007–2010) скликань; очолював Комітети з питань бюджету і з питань фінансів і банківської діяльності. Заслужений економіст України (1997). Державна премія України в галузі науки і техніки (2004). Орден «За заслуги» I, ІІ і ІІІ ступенів (2000, 1999, 1996 відповідно), орден «Ярослава Мудрого» V ступеня (2004), орден Дружби (РФ, 2007) та ін. Автор та співавтор понад 110 наукових праць, зокрема монографій.

Автор ВУЕ

С. С. Троян