Агломерація

Кварцовий агломерат

Агломера́ція (від лат. agglomerare — накопичувати, нагромаджувати) — багатозначний термін:

Агломерація матеріалу

Процес згрудковування дрібних матеріалів (руди, рудних концентратів, відходів тощо) у спосіб спікання їх задля надання форми та властивостей, необхідних для плавлення. Процес розроблено в США на початку 20 ст. Агломерація поліпшує металургійні властивості шихти та зменшує її втрати під час виплавляння. Унаслідок агломерації утворюються легкоплавкі хімічні сполуки, які за охолодження цементують частинки. Для поліпшення металургійних властивостей сировини під час агломерації відбувається введення флюсу, видалення сполук сірки та миш’яку. Основні матеріали для агломерації: залізорудний концентрат, агломераційні руди (8–10 мм), паливо-коксовий і антрацитний дріб’язок до 3 мм, флюс-вапняк і доломіт до 3 мм, відходи — колошниковий пил, ожарина тощо. Агломерація частіше проводять на колосникових ґратках з пропусканням повітря зверху вниз крізь шихту на ґратці за послідовному горіння палива в її шарах. Тепло для спікання виділяється внаслідок горіння вуглецевого палива, яке добавляють до аглошихти в кількості 4–7 %. Горіння розпочинається у верхньому шарі шихти, поступово поширюється всією товщею й закінчується біля колосникової ґратки апарата. Температура під час згоряння палива сягає 1400 °С — цього достатньо для часткового сплавляння шматочків шихти й спікання їх між собою у пористий, ніздрюватий продукт.

Література

1. Справочник агломератчика. Киев, 1964.
2. Теория и технология агломерации. Москва, 1974.
3. Вегман Е. Ф., Жеребин Б. Н. и др. Металлургия чугуна. Москва, 2004.

Автор ВУЕ

О. С. Нестеров

Міська агломерація

Багатокомпонентна динамічна система міських поселень, взаємопов’язаних економічними, трудовими, соціальними, культурно-побутовими, рекреаційними та іншими зв’язками, об’єднана навколо великого міста, яке швидко зростає (наприклад, Київська, Дніпровська, Харківська агломерації України).

Промислова агломерація

Територіально-економічне утворення міського типу, якому притаманний високий рівень концентрації різногалузевих промислових підприємств, об’єктів інфраструктури, науково-технічних установ та населення (наприклад, Криворізька, Кременчуцька, Алчевсько-Стахановська агломерації України).

Агломерація в мікробіології

Утворення в рідинах або тканинах скупчень мікроорганізмів (клітин) внаслідок зміни їхніх фізичних або хімічних властивостей (наприклад, під впливом імунних тіл та ін.).

Література

1. Іщук С. І. Географія промислових комплексів. Київ, 2011.
2. Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945–1991 рр. Донецьк, 2012.
3. Гладкий О. В. Географія міст. Геоурбаністика. Київ, 2014.

Автор ВУЕ

• А. С. Івченко