Амбразура
Амбразу́ра (від фр. embrasure – заглиблення, пройма, бійниця), отвір у стіні фортифікаційної споруди для ведення вогню з укріпленої позиції.
Форма та розмір амбразури залежать від типу використовуваної зброї, заданого сектора обстрілу та умов ведення вогню. Найбільшого розповсюдження амбразури набули при облаштуванні укріплених районів стратегічних ліній оборони, зокрема довготривалих вогневих споруд та дерев’яно-земляних вогневих точок. На початку Другої світової війни амбразурами почали обладнувати всі фортифікаційні споруди для ведення вогню в укріплених районах вздовж західного кордону СРСР у тому числі – і в Україні (так звані Лінія Сталіна та Лінія Молотова). Для підвищення захисту особового складу обслуги вогневих засобів, зокрема стаціонарної зброї (гармати, станкового кулемета), параметри амбразур вдосконалювали залежно від розвитку озброєння сторін. З початку 20 ст. для захисту від куль та уламків отвір амбразур почали закривати за допомогою спеціальних пристосувань – амбразурних засувів, які переважно мали форму бійниці для обстрілу з допоміжної легкої зброї під час перезарядки основної. Поверхні більшості сучасних амбразур довготривалих вогневих споруд для оборони гарнізону та зброї мають вигляд сходинок, призначених для перехоплення уламків та куль. Також існують допоміжні амбразури фортифікаційних споруд (наприклад, для захисту вхідних дверей).
