Акція протесту

Акція проте́сту — дія, пов’язана з неприйняттям певної ситуації, заява про незгоду з певними діями або позицією, тим чи іншим рішенням, заперечення, відмова від здійснення тієї чи іншої дії.

Характеристика

Акція протесту тісно пов’язана з конфліктом, протистоянням позицій, ідей, підходів і виникає після того, як сторони, що перебувають у конфлікті, використали всі можливості мирного врегулювання ситуації. А. п. полягає у певних діях однієї зі сторін конфлікту, висловленні своїх поглядів, позиції, основою якої є інтереси, що суперечать інтересам іншої сторони конфлікту. У деяких випадках акція протесту може перерости у революційний акт, політичний переворот, криваве зіткнення з армією, поліцією.

Різновиди

За формою проведення може бути мирною (мітинг, хода, страйк, припинення роботи на деякий час, зрив голосування чи відмова від нього, пікетування установ), мирною з ризиком для життя (голодування, самоспалення) та насильницькою (бунт, заколот). За змістом — конструктивною (учасниками акції протесту висувається інший варіант розв’язання проблеми, альтернативна програма) чи деструктивною (всі запропоновані учасниками акції протесту варіанти спрямовані на дестабілізацію ситуації). За масштабністю проведення та участі в ній громадян — одноособовою (проводить одна особа), груповою (бере участь група людей); локальною (охоплює один чи кілька населених пунктів), регіональною (охоплює певний регіон), загальнодержавною (проводиться на більшості території країни). Демократичне суспільство має бути готовим до акцій протесту з боку опозиції або громадян. Пошук шляхів до згоди у таких ситуаціях, прагнення компромісу та консенсусу є одним з основних принципів функціонування демократичної держави.

Література

1. Sharp G. The Politics of Nonviolent Action. — Boston, Porter Sargent, 1973; Marsh A. Protest and political consciousness. — London: Sage, 1977. — 375 p.;
2. Tilly Ch. From Mobilization to Revolution. — Reading (Mass.): Addison-Wesley Publishing Co., 1978. — 351 p.;
3. Агитон К. Альтернативный глобализм. Новые мировые движения протеста. — М.: Гилея, 2004. — 208 с.;
4. Шарп Дж. Від диктатури до демократії: концептуальні засади здобуття свободи / Пер. з англ. — Львів: Сполом, 2004. — 83 с.;
5. Гарр Р. Т. Почему люди бунтуют. — СПб.: Питер, 2005. — 461 с.;
6. Ченовет Е., Стефан М. Дж. Чому ненасильницький спротив ефективний. Стратегічна логіка громадянського конфлікту /Переклад С. Гіріка. — К.: Видавництво «Кліо», 2014. — 204 с.

Автор ВУЕ

• М. І. Пірен