Автобіографія
Автобіогра́фія (від авто... і біографія) — багатозначний термін:
1) Документ, у якому особа, що складає його, описує своє життя та діяльність у хронологічній послідовності. Автобіографію подають, влаштовуючись на роботу, при вступі на навчання тощо, і вона зберігається в особовій справі. Автобіографію пишуть від руки. Форма викладу — від першої особи.
Реквізити автобіографії:
- назва документа (Автобіографія);
- основний текст;
- дата;
- підпис, ініціали та прізвище особи, яка написала автобіографію.
Основні складові тексту автобіографії:
- число, місяць, рік і місце народження;
- відомості про навчання, трудову діяльність, громадську роботу;
- інформація про батьків, склад родини; домашня адреса.
Залежно від призначення, автобіографія: автобіографія-розповідь (укладається в довільній формі) та автобіографія-документ (точно викладаються основні факти).
2) Літературний жанр, у творах якого головним героєм є сам автор. Автобіографія — основа автобіографістики. Цей масив літератури, крім автобіографії, охоплює мемуари (спогади), щоденники, листування, а також автобіографічні художні твори. Особливістю літературної автобіографії є опертя тексту на факти життя автора.
В українській літературі автобіографія започатковується «Повчанням» Володимира Мономаха; жанр автобіографії активно розвивався в 19 ст. — твори Т. Шевченка, П. Куліша, М. Костомарова, М. Драгоманова, В. Антоновича, С. Русової, І. Франка та ін.
Література
- Літературознавчий словник-довідник. Київ : Академія, 2007. 752 с.
- Шевчук С. В. Українське ділове мовлення. Київ : Арій, 2010. 576 с.
- Дига Н. В. Біографічна модифікація принципу діалогізму в методиці навчання української літератури // Українська література. 2013. № 9. С. 24–26.