Автоматизація виробництва
Автоматиза́ція виробни́цтва — застосування та впровадження автоматичних засобів, що дає змогу звільнити людину від безпосередньої участі в технічному процесі. Сучасна автоматизації теорія є міждисциплінарною й об’єднує досягнення різних областей знань — математики, електроніки, фізики, хімії, кібернетики, біоніки. Виокремлюють три етапи розвитку автоматизації. На першому етапі основна увага приділялась створенню автоматів і напівавтоматів, що стало наслідком розвитку та поліпшення конструкції робочих машин і верстатів. Автоматизація виробничих процесів охоплює лише частину операцій оброблення, у той час як збирання, контролювання тощо здійснюється вручну або засобами механізації. Другим етапом автоматизації є створення автоматичних машин, які поєднують виконання операцій оброблення, контролю, збирання, пакування тощо. Автоматичні машини утворюють автоматичну лінію, яка виконує весь комплекс операцій, окрім налагодження. Третій етап автоматизації пов’язаний з електронною автоматизацією матеріального виробництва й обігу, науково-технічної та інформаційно-комп’ютерної революції. Характеризується створенням промислових «інтелектуальних» роботів, які здатні сприймати навколишню інформацію, обробляти її та приймати рішення. Це створює передумови для формування комплексних «безлюдних» виробництв, на яких найповніше діятиме закон зменшення живої та збільшення уречевленої праці.
Література
- Хлытчиев М. С. Основы автоматики и автоматизации производственных процессов. Москва : Радио и связь, 1985. 288 с.
- Хауштайн Х.-Д. Гибкая автоматизация. Москва : Прогресс, 1990. 200 с.
- Мочерний С. В. та ін. Економічний енциклопедичний словник: У 2 т. Львів : Світ, 2005. Т. 1. 616 с.
