Відмінності між версіями «Аброгація»
м (Імпортовано 1 версія) |
(Категорії) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | Аброга́ція (лат. abrogatio — скасування) — відміна, анулювання, скасування або зміна закону в зв’язку з його застарілістю, неактуальністю або в разі, якщо він не відповідає духові часу, сучасним викликам, або якщо закон чи його окремі положення суперечать конституції держави, а саме визнаний конституційним судом неконституційним. Аброгація оголошується у прикінцевих положеннях нового закону або законом про внесення змін до чинного закону. Термін походить із римського права і до сьогодні зберігає першочергове значення. Похідними від аброгації є терміни дерогація (лат. derogatio — обмеження) — часткове скасування чинного закону; оброгація (лат. obrogatio — зміна) — внесення часткових, незначних змін до чинного закону та суброгація (лат. subrogatio — доповнення) — доповнення чинного закону новими положеннями (пунктами, частинами, статтями чи розділами). Необхідність у аброгації є об’єктивною реальністю, оскільки законодавство відображає потреби суспільства і держави, які перебувають у динаміці. Вчасність та доречність аброгації — запорука ефективного розвитку економіки, політичних інститутів та громадянського суспільства. Негативною формою аброгації можна вважати такі зміни до законодавства, які звужують зміст та обсяг чинних прав і свобод людини. В економіці термін аброгації застосовується для позначення змін чи скасування попередньої домовленості, угоди сторін чи договору, внаслідок змін обставин, які з часом перестали бути актуальними. | + | '''Аброга́ція''' (лат. abrogatio — скасування) — відміна, анулювання, скасування або зміна закону в зв’язку з його застарілістю, неактуальністю або в разі, якщо він не відповідає духові часу, сучасним викликам, або якщо закон чи його окремі положення суперечать конституції держави, а саме визнаний конституційним судом неконституційним. Аброгація оголошується у прикінцевих положеннях нового закону або законом про внесення змін до чинного закону. Термін походить із римського права і до сьогодні зберігає першочергове значення. Похідними від аброгації є терміни дерогація (лат. derogatio — обмеження) — часткове скасування чинного закону; оброгація (лат. obrogatio — зміна) — внесення часткових, незначних змін до чинного закону та суброгація (лат. subrogatio — доповнення) — доповнення чинного закону новими положеннями (пунктами, частинами, статтями чи розділами). Необхідність у аброгації є об’єктивною реальністю, оскільки законодавство відображає потреби суспільства і держави, які перебувають у динаміці. Вчасність та доречність аброгації — запорука ефективного розвитку економіки, політичних інститутів та громадянського суспільства. Негативною формою аброгації можна вважати такі зміни до законодавства, які звужують зміст та обсяг чинних прав і свобод людини. В економіці термін аброгації застосовується для позначення змін чи скасування попередньої домовленості, угоди сторін чи договору, внаслідок змін обставин, які з часом перестали бути актуальними. |
== Література == | == Література == | ||
| − | Шемшученко Ю. С. та ін. Державотворення і правотворення в Україні: досвід, проблеми, перспективи. Київ, 2001. | + | #Шемшученко Ю. С. та ін. Державотворення і правотворення в Україні: досвід, проблеми, перспективи. Київ, 2001. |
| − | + | #Ющик O. I. Теоретичні основи законодавчого процесу. Київ, 2004. | |
| − | Ющик O. I. Теоретичні основи законодавчого процесу. Київ, 2004. | + | #Морев М. П. Римское право. Москва, 2008. |
| − | |||
| − | Морев М. П. Римское право. Москва, 2008. | ||
== Автор ВУЕ== | == Автор ВУЕ== | ||
* М. М. Шумило | * М. М. Шумило | ||
| − | |||
| − | |||
[[Категорія:е-ВУЕ]] | [[Категорія:е-ВУЕ]] | ||
| − | |||
[[Категорія:ВУЕ]] | [[Категорія:ВУЕ]] | ||
| + | [[Категорія:Поняття]] | ||
| + | [[Категорія:Юридичні науки]] | ||
Версія за 04:14, 20 листопада 2017
Аброга́ція (лат. abrogatio — скасування) — відміна, анулювання, скасування або зміна закону в зв’язку з його застарілістю, неактуальністю або в разі, якщо він не відповідає духові часу, сучасним викликам, або якщо закон чи його окремі положення суперечать конституції держави, а саме визнаний конституційним судом неконституційним. Аброгація оголошується у прикінцевих положеннях нового закону або законом про внесення змін до чинного закону. Термін походить із римського права і до сьогодні зберігає першочергове значення. Похідними від аброгації є терміни дерогація (лат. derogatio — обмеження) — часткове скасування чинного закону; оброгація (лат. obrogatio — зміна) — внесення часткових, незначних змін до чинного закону та суброгація (лат. subrogatio — доповнення) — доповнення чинного закону новими положеннями (пунктами, частинами, статтями чи розділами). Необхідність у аброгації є об’єктивною реальністю, оскільки законодавство відображає потреби суспільства і держави, які перебувають у динаміці. Вчасність та доречність аброгації — запорука ефективного розвитку економіки, політичних інститутів та громадянського суспільства. Негативною формою аброгації можна вважати такі зміни до законодавства, які звужують зміст та обсяг чинних прав і свобод людини. В економіці термін аброгації застосовується для позначення змін чи скасування попередньої домовленості, угоди сторін чи договору, внаслідок змін обставин, які з часом перестали бути актуальними.
Література
- Шемшученко Ю. С. та ін. Державотворення і правотворення в Україні: досвід, проблеми, перспективи. Київ, 2001.
- Ющик O. I. Теоретичні основи законодавчого процесу. Київ, 2004.
- Морев М. П. Римское право. Москва, 2008.
Автор ВУЕ
- М. М. Шумило
