Відмінності між версіями «Автентифікація»
м (Імпортовано 1 версія) |
(Категорії) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | Автентифіка́ція (від грец. αὐθεντιϰός — істинний, відповідний, справжній, дійсний, вірний) — процедура перевіряння достовірності. 1) В галузі правових відносин автентифікація — достовірність (автентичність), тобто відповідність тексту правового документа оригіналу; точне розкриття, тлумачення дійсного змісту акта, ухваленого органом державної влади; відповідність свідчень про подію змісту того, що дійсно відбулося. Автентифікація документів полягає в зіставленні з подібними документами, зміст і походження яких не викликає сумніву. Автентифікація свідчень виконується за допомогою слідчих дій та судового розгляду показань інших свідків. 2) В галузі інформаційних технологій автентифікація полягає в перевірянні достовірності користувача інформаційної системи через порівняння введеного ним пароля з паролем, збереженим у базі даних користувачів; підтвердженні справжності електронного листа через перевіряння цифрового підпису листа за відкритим ключем відправника; перевіряння контрольної суми файлу на відповідність сумі, заявленої його автором. Автентифікація необхідна для доступу до таких інформаційних ресурсів, як електронна пошта, веб-форум, соціальні мережі, банківські та платіжні системи, корпоративні сайти, інтернет-магазини. Позитивним результатом автентифікації є авторизація користувача інформаційної системи, тобто надання йому прав доступу до ресурсів, необхідних для виконання його завдань. Тому сучасні системи автентифікації є дуже різноманітними, з використанням суто індивідуальних характеристик користувача, таких як його відбитки пальців, райдужка ока, голос тощо. У відповідальних випадках використовують багатофакторну автентифікацію, що враховує низку конфіденційних відомостей про користувача інформаційної системи. | + | '''Автентифіка́ція''' (від грец. αὐθεντιϰός — істинний, відповідний, справжній, дійсний, вірний) — процедура перевіряння достовірності. |
| + | 1) В галузі правових відносин автентифікація — достовірність (автентичність), тобто відповідність тексту правового документа оригіналу; точне розкриття, тлумачення дійсного змісту акта, ухваленого органом державної влади; відповідність свідчень про подію змісту того, що дійсно відбулося. Автентифікація документів полягає в зіставленні з подібними документами, зміст і походження яких не викликає сумніву. Автентифікація свідчень виконується за допомогою слідчих дій та судового розгляду показань інших свідків. | ||
| + | 2) В галузі інформаційних технологій автентифікація полягає в перевірянні достовірності користувача інформаційної системи через порівняння введеного ним пароля з паролем, збереженим у базі даних користувачів; підтвердженні справжності електронного листа через перевіряння цифрового підпису листа за відкритим ключем відправника; перевіряння контрольної суми файлу на відповідність сумі, заявленої його автором. Автентифікація необхідна для доступу до таких інформаційних ресурсів, як електронна пошта, веб-форум, соціальні мережі, банківські та платіжні системи, корпоративні сайти, інтернет-магазини. Позитивним результатом автентифікації є авторизація користувача інформаційної системи, тобто надання йому прав доступу до ресурсів, необхідних для виконання його завдань. Тому сучасні системи автентифікації є дуже різноманітними, з використанням суто індивідуальних характеристик користувача, таких як його відбитки пальців, райдужка ока, голос тощо. У відповідальних випадках використовують багатофакторну автентифікацію, що враховує низку конфіденційних відомостей про користувача інформаційної системи. | ||
== Література == | == Література == | ||
| − | Смит Р. Э. Аутентификация: от паролей до открытых ключей. Москва, 2002. | + | #Смит Р. Э. Аутентификация: от паролей до открытых ключей. Москва, 2002. |
| − | + | #Шнайер Б. Прикладная криптография. Протоколы, алгоритмы, исходные тексты на языке Си. Москва, 2002. | |
| − | Шнайер Б. Прикладная криптография. Протоколы, алгоритмы, исходные тексты на языке Си. Москва, 2002. | + | #Аутентификация. Теория и практика обеспечения доступа к информационным ресурсам. Москва, 2009. |
| − | |||
| − | Аутентификация. Теория и практика обеспечения доступа к информационным ресурсам. Москва, 2009. | ||
{{Без категорій}} | {{Без категорій}} | ||
[[Категорія:Поняття]] | [[Категорія:Поняття]] | ||
| + | [[Категорія:Технічні науки]] | ||
| + | [[Категорія:Юридичні науки]] | ||
[[Категорія:е-ВУЕ]] | [[Категорія:е-ВУЕ]] | ||
[[Категорія:ВУЕ]] | [[Категорія:ВУЕ]] | ||
Версія за 05:01, 20 листопада 2017
Автентифіка́ція (від грец. αὐθεντιϰός — істинний, відповідний, справжній, дійсний, вірний) — процедура перевіряння достовірності. 1) В галузі правових відносин автентифікація — достовірність (автентичність), тобто відповідність тексту правового документа оригіналу; точне розкриття, тлумачення дійсного змісту акта, ухваленого органом державної влади; відповідність свідчень про подію змісту того, що дійсно відбулося. Автентифікація документів полягає в зіставленні з подібними документами, зміст і походження яких не викликає сумніву. Автентифікація свідчень виконується за допомогою слідчих дій та судового розгляду показань інших свідків. 2) В галузі інформаційних технологій автентифікація полягає в перевірянні достовірності користувача інформаційної системи через порівняння введеного ним пароля з паролем, збереженим у базі даних користувачів; підтвердженні справжності електронного листа через перевіряння цифрового підпису листа за відкритим ключем відправника; перевіряння контрольної суми файлу на відповідність сумі, заявленої його автором. Автентифікація необхідна для доступу до таких інформаційних ресурсів, як електронна пошта, веб-форум, соціальні мережі, банківські та платіжні системи, корпоративні сайти, інтернет-магазини. Позитивним результатом автентифікації є авторизація користувача інформаційної системи, тобто надання йому прав доступу до ресурсів, необхідних для виконання його завдань. Тому сучасні системи автентифікації є дуже різноманітними, з використанням суто індивідуальних характеристик користувача, таких як його відбитки пальців, райдужка ока, голос тощо. У відповідальних випадках використовують багатофакторну автентифікацію, що враховує низку конфіденційних відомостей про користувача інформаційної системи.
Література
- Смит Р. Э. Аутентификация: от паролей до открытых ключей. Москва, 2002.
- Шнайер Б. Прикладная криптография. Протоколы, алгоритмы, исходные тексты на языке Си. Москва, 2002.
- Аутентификация. Теория и практика обеспечения доступа к информационным ресурсам. Москва, 2009.
 | Ця сторінка недостатньо або зовсім не категоризована чи категорії, що є на сторінці, не існують. |
