Автоклав

Автокла́в (від авто... і лат. сlavis — ключ) — у техніці — непроникний апарат для проведення різних процесів під тиском, більшим за атмосферний, і за нагрівання.

Автоклав винайдений 1679 французьким фізиком Д. Папеном. За умов, створюваних в автоклаві, пришвидшуються хімічні реакції й збільшується вихід продукту.

Розрізняють автоклави:

обертові
хитні
вертикальні
горизонтальні
колонні.

Вони мають різну форму й місткість. Автоклав обладнують контрольно-вимірювальними приладами, теплообмінниками тощо. На внутрішню поверхню автоклава іноді наносять антикорозійні покриття.

Автоклав застосовують у виробництві автоклавних матеріалів, у хімічній і харчовій промисловості, металургії.

У медицині автоклав — апарат для стерилізування насиченою водяною парою хірургічного, операційного, перев’язувального матеріалу, інструментів, багатьох живильних середовищ, лабораторного посуду, ін’єкційних розчинів тощо.

Література

Гірничий енциклопедичний словник / За заг. ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2001. Т. 1. 1896 с.