Відмінності між версіями «Азбуковники»
м (Імпортовано 1 версія) |
|
(Немає відмінностей)
|
Версія за 10:32, 29 травня 2018
Азбуко́вники, алфавітники — анонімні рукописні збірники навчального, настановчо-виховного й довідкового характеру. Азбуковники відомі з 1280-х (новгородський азбуковник). У 13–16 ст. азбуковники були головним чином довідниками, в яких давалися пояснення незрозумілих слів.
Найбільшого поширення в Росії та Україні азбуковники набули в 16–17 ст. 1627 у Києві письменник і друкар Памво Беринда випустив перший друкований азбуковник «Лексіконъ славенорωсскїй альбо Именъ тлъкованїє».
У 17 ст. з’явились азбуковники, які мали характер навчальних посібників. Вони містили азбуку, склади, граматику, відомості з різних наук тощо. Шкільні азбуковники розширили обсяг знань у школах 17 ст., увівши до навчання елементи «світської освіти».
До наших часів збереглося близько 200 азбуковників.