Айдахо

Прапор штату Айдахо

А́йдахо (англ. Idaho) — штат на північному заході США в групі гірських штатів. Офіційне прізвисько — «Штат-самоцвіт». Девіз — «Буде завжди». Столиця і найбільше місто — Бойсе (205,7 тис. осіб, 2010). Територія — 216,6 тис. км² (14-й в США), населення — 1 567,7 тис. осіб (2010, 39-й в США), густота населення — 7 осіб/км². Протяжність Айдахо з півдня на північ становить 264–771 км, зі сходу на захід — 72–491 км; межує зі шт. Монтана, Вайомінг (на сході), Юта, Невада (на півдні), Орегон, Вашингтон (на заході) і канадською провінцією Британська Колумбія (на півночі).

Природа. Клімат

Айдахо розташований на заході від континентального вододілу, містить 8 значних геологічних провінцій віком від 16 млн років до понад 1,4 млрд років. Місцевість штату переважно гориста. Східний край Колумбійського плато, західні відроги Скелястих гір, північні пасма плоскогір’я Великого Басейну і переважно рівнинна долина р. Снейк (займає близько чверті площі штату), що утворюють найглибший в Північній Америці каньйон Хеллз (завглибшки 2 330 м). Найвища точка штату — г. Бора-Пік (3 862 м) на хребті Лост-Рівер Скелястих гір, найнижча (216 м) — у місці злиття річок Кліруотер і Снейк, середня висота — 1 520 м над рівнем моря. В Айдахо понад 2 тис. озер (площа водної поверхні — 2 123 км² або близько 1 % території), найбільше озеро — Панда-Орей (площа 383 км², довжиною 105 км і глибиною до 350 м). Найбільші річки штату — Снейк, Кліруотер, Семон, Бойсе і Паєтт.

Клімат континентальний, переважно помірний, на півдні штату до арідного. Середня температура січня — −2−7 °C, липня — +20–25 °C, кількість опадів — 200–500 мм/рік. Вегетаційний період змінюється від близько 200 днів (на північному заході) та 125–150 днів (у басейні річок Снейк, Бойсе і Паєтт) до мінімального (у високогірних районах). Землі високогiр'їв використовуються як пасовиська.

У межах штату зростає близько 3 000 аборигенних рослин, зокрема, понад 20 видів дерев (тсуга, туя, тополя, сосна, ялиця, модрина та ін.). Ліси займають 41 % площі штату. Типовими представниками ссавців є вапіті, лось, вилоріг, сніжна коза, барибал (чорний ведмідь) і пума; з невеликих — канадський бобер, койот, лисиця, ондатра, ласка, видра, борсук, норка, куниця, бурундук та ін. У водоймах водяться представники родин лососевих, зокрема форель і сиги, окуневих та ін.

Історична довідка

Капітолій штату Айдахо (м. Бойсе)

Дослідження Айдахо почалося (1805) експедицією американських першопрохідців М. Льюїса (1774–1809) і В. Кларка (1770–1838). Згодом на території нинішнього штату з’явилися торговці хутром (1809–1834) та місіонери (1830–1850-ті). 1860 перше постійне поселення заснували мормони. Знайденi багатi родовища золота спричинили «золоту лихоманку». 1890 Айдахо отримав статус (43-го) штату США. Нині північна і центральна частини штату майже недоторкані цивілізацією, тут збереглися дрімучі ліси, гірські ущелини, кряжі, каньйони та водоспади. Найбільші (після столиці Бойсе) міста штату (2010) розташовані в долині р. Снейк: Нампа (засновано в 1886, населення — 81,6 тис. осіб), Айдахо-Фолс (1864, 56,8 тис. осіб) та Покателло (1834, 54,3 тис. осіб). Важливою складовою економіки Айдахо є сільське господарство, штат займає перше місце в США з вирощування картоплі (30 % в країні), форелі, пелюшки (гороху посівного) і сочевиці. Розвинені харчова, деревообробна, машино-будівна і хімічна промисловості, а також виробництво паперу, електроніки, видобування срібла і золота з родовищ. В Айдахо знаходиться перший національний парк в свiтi — Йєллоустонський нацiональний парк (1 % території), що є об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (1978), 30 парків штату, 2 національні історичні пам’ятки, 7 національних заповідників та інші природні об’єкти.

Література

1. Capace N. Encyclopedia of Idaho. Somerset Publishers, 2001.
2. Stefoff R. Idaho. New York, 2008.
3. Hailey J. The History of Idaho. London, 2009.
4. Smith K. Symbols of Idaho. Webster’s Digital Services, 2011.

Автор ВУЕ

• Редакція ВУЕ