Відмінності між версіями «Акцепт»
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Акце́пт''' (від {{lang-la|acceptus}} — прийнятий) — багатозначний термін: | '''Акце́пт''' (від {{lang-la|acceptus}} — прийнятий) — багатозначний термін: | ||
− | '''1)''' В економіці — гарантія сплати або | + | '''1)''' В економіці — гарантія сплати або на оплату документів, що відображають товарну або еквівалентну грошам форму, внутрішнього і міжнародного обороту, які оформлені у вигляді відповідного напису акцептанта на лицьовій стороні документа або у вигляді письмової згоди на оплату платіжної вимоги. Акцепт оформлюється у формі надпису «акцептовано» на платіжній вимозі та підписом. Розрізняють акцепт позитивний (платник дає письмову згоду на оплату кожної платіжної вимоги), акцепт негативний (згодою платника вважається неподання у певні терміни письмової відмови від акцепту); в залежності від строку оплати — акцепт попередній (платіжні вимоги постачальника оплачуються після закінчення терміну акцепту), акцепт наступний (платіжні вимоги оплачуються в день їхнього надходження до банку покупця), акцепт вексельний, акцепт чековий та акцепт документів виставлених на [[інкасо]]. |
'''2)''' У [[Цивільне право|цивільному праві]] — відповідь особи, якій адресовано пропозицію ([[оферта]]) укласти договір, про її прийняття. Акцепт за своєю правовою природою є одностороннім правочином, а також стадією укладення цивільно-правового договору. Цивільно-правовий договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції — акцепт другою стороною. Акцепт має бути повним та безумовним, а відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію. Значення акцепту можуть мати конклюдентні дії, зокрема, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для акцепту вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказано у пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Законодавством передбачається можливість відкликання акцепту. Можна відкликати акцепт до моменту або в момент його одержання, шляхом повідомлення про відкликання акцепту особи, яка зробила оферту. За загальним правилом момент укладення договору збігається з моментом одержання акцепту особою, яка направила пропозицію про укладення договору. Винятком є реальні договори та договори, що підлягають нотаріальному посвідченню. | '''2)''' У [[Цивільне право|цивільному праві]] — відповідь особи, якій адресовано пропозицію ([[оферта]]) укласти договір, про її прийняття. Акцепт за своєю правовою природою є одностороннім правочином, а також стадією укладення цивільно-правового договору. Цивільно-правовий договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції — акцепт другою стороною. Акцепт має бути повним та безумовним, а відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію. Значення акцепту можуть мати конклюдентні дії, зокрема, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для акцепту вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказано у пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Законодавством передбачається можливість відкликання акцепту. Можна відкликати акцепт до моменту або в момент його одержання, шляхом повідомлення про відкликання акцепту особи, яка зробила оферту. За загальним правилом момент укладення договору збігається з моментом одержання акцепту особою, яка направила пропозицію про укладення договору. Винятком є реальні договори та договори, що підлягають нотаріальному посвідченню. |
Поточна версія на 12:03, 12 квітня 2019
Акце́пт (від лат. acceptus — прийнятий) — багатозначний термін:
1) В економіці — гарантія сплати або на оплату документів, що відображають товарну або еквівалентну грошам форму, внутрішнього і міжнародного обороту, які оформлені у вигляді відповідного напису акцептанта на лицьовій стороні документа або у вигляді письмової згоди на оплату платіжної вимоги. Акцепт оформлюється у формі надпису «акцептовано» на платіжній вимозі та підписом. Розрізняють акцепт позитивний (платник дає письмову згоду на оплату кожної платіжної вимоги), акцепт негативний (згодою платника вважається неподання у певні терміни письмової відмови від акцепту); в залежності від строку оплати — акцепт попередній (платіжні вимоги постачальника оплачуються після закінчення терміну акцепту), акцепт наступний (платіжні вимоги оплачуються в день їхнього надходження до банку покупця), акцепт вексельний, акцепт чековий та акцепт документів виставлених на інкасо.
2) У цивільному праві — відповідь особи, якій адресовано пропозицію (оферта) укласти договір, про її прийняття. Акцепт за своєю правовою природою є одностороннім правочином, а також стадією укладення цивільно-правового договору. Цивільно-правовий договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції — акцепт другою стороною. Акцепт має бути повним та безумовним, а відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію. Значення акцепту можуть мати конклюдентні дії, зокрема, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для акцепту вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказано у пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Законодавством передбачається можливість відкликання акцепту. Можна відкликати акцепт до моменту або в момент його одержання, шляхом повідомлення про відкликання акцепту особи, яка зробила оферту. За загальним правилом момент укладення договору збігається з моментом одержання акцепту особою, яка направила пропозицію про укладення договору. Винятком є реальні договори та договори, що підлягають нотаріальному посвідченню.
Література
- Бадзим О. С., Задніпровська О. Г., Тичина В. Г. Банківські операції. Київ : КНУТД, 2010. 135 с.
- Скоморович І. Г. Банківські операції. Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010. 556 с.
- Шалига Т. С. Дистанційне банківське обслуговування роздрібних клієнтів. Ніжин : Аспект-Поліграф, 2013. 412 с.
- Амбарчян В. С. Методика формування резервів за активними кредитними операціями банків України // Економічний форум. 2016. № 3. С. 253–260.
- Стойка О. Я. Банківські операції. Житомир : Житомирський національний агроекологічний університет, 2016. 128 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Севрюкова І. Ф. Акцепт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Акцепт (дата звернення: 13.05.2024).