Альберт (озеро)
Альбе́рт, Ньянца ― озеро на Сх. Центр. Африки, одне з Великих Африканських озер. Координати оз. А.: 1º 00′–2º 20′ пн. ш.; 30º 20′–31º 30′ сх. довготи. А. розташоване на кордоні Республіки Уганда (зх. берег, назва ― оз. Ньянца) і Демократичної Республіки Конго (сх. й пн. узбережжя, назва ― оз. Мобуту-Сесе-Секо на честь держ. діяча Мобуту Сесе Секо). А. ― найпівнічне озеро рифтової долини Альбертін, зх. відгалуження Східно-Африканського рифту Сх.-Африк. зони розломів. Розташоване на вис. 615 м над рів. м., є частиною склад. системи водойм верхів’їв р. Нілу. Європ. відкривачами А. (1864) були мандрівники й дослідники з Великої Британії С. В. Бейкер (1821–1893) та Ф. Бейкер (1841–1916). Вони наз. озеро ім’ям померлого чоловіка брит. королеви Вікторії ― Альберта Саксен-Кобург-Готського (1819–1861). А. ― озеро тектон. походження на грабені, що є пн. відрізком Зх. рифту. Це одна з його найдав. ділянок, утвор. в сер. третинного періоду і третинної системи бл. 20 млн р. тому. Тоді ж виник і прообраз сучас. озера. На ран. етапах розвитку грабен був не таким глибоким, а водойма в ньому ― мілководнішою, але значно більшою за площею. У подальшому тектон. рухи підняли краї грабена й поглибили озер. улоговину, унаслідок чого водойма зменшилася за розміром. В А. впадають річки Семлікі (стік оз. Едуард з Пд. Зх.) і Вікторія-Ніл (стік оз. Вікторія через оз. Кьога з Пд. Сх.). З А. витікає р. Альберт-Ніл ― один з витоків р. Нілу. Живлення озера відбувається завдяки стоку з бас. (24,9 км3, 84 %) та атмосфер. опадів (4,6 км3, 16 %), витік з озера за експерт. оцінками становить бл. 22 км3, випаровування ― 7,5 км3, середньоріч. коливання рівня озера ― до 0,5 м, т-ра поверхн. вод ― до 30 °C. Береги озера слабо розчленовані, перев. гористі, здебільшого круті, іноді майже стрімкі, з рівнин. ділянками трав’ян. савани й рідколісся дерев зонтичного типу та локальними чагарник. заростями; дно плоске, мулисте. У заростях очерету болот. дельт рр. Вікторія-Ніл і Семлікі багато птахів, зокрема вінценос. журавель. Серед водоплавних ― чаплі, баклани, качки, рибалочки. Часто трапляються крокодили та бегемоти, гіпопотами. Стабільність т-р верх. (бл. +30 °С) і ниж. шарів води (+ 26 °С) сприятлива для іхтіофлори та іхтіофауни. У фітопланктоні А. домінують синьозелені водорості та діатомові водорості, є дінофлагеляти. У зоопланктоні виявлено домінування веслоногих раків, які становлять бл. 90 % біомаси. Численні Гіллястовусі ракоподібні, личинки комарів Коретра і Десятиногі. А. багате рибою ― понад 40 видів, зокрема нільський окунь, звич. тигр. риба, представники сімейств Кларієві, Мормірові, Коропові та ін. (7 видів риб ― ендеміки). А. забезпечує щонайменш 25 % нац. вир-ва риби в Уганді. З кінця 20 ст. риб. ловля активно почала розвиватися і в Демократ. Республіці Конго. Осн. порти ― Бутіаба (Уганда) і Касеньї, Маажі Порт (Демократ. Республіка Конго). На поч. 2000-х у глибин. пластах А. виявлено перспект. родовища нафти, що сприяло поступ. відродженню регіону. На схилах прилеглих гір і скель є гарячі мінер. джерела. На уганд. березі функціонують сол. промисли Кібіров. Знач. частина узбережжя А. на території Уганди є охорон. місцевістю, складником Нац. парку Мерчисон-Фолс. Турист. інфраструктуру на уганд. березі А. представлено невеликими готелями, а найчастіше будиночками, що імітують місц. хатини.
Література
- Morgan W. T. W. East Africa: It’s Peoples and Resources. London, New York, 1972;
- Дмитревский Ю. Д., Олейников И. Н. Озёра Африки. Ленинград, 1979;
- Beadle L.C. Lakes Albert (Mobutu) and Turkana (Rudolf), the Ethiopian Rift Lakes and Lake Tsana // The Inl and Waters of Tropical Africa. London, New York, 1981.
