Антибактеріальні засоби

Антибактеріа́льні за́соби (від анти… і бактерія) — антиінфекційні засоби, які порушують життєдіяльність бактерій; застосовують для системної та місцевої терапії.

Перші антибактеріальні засоби, розроблені на основі продуктів життєдіяльності мікроорганізмів — пеніциліни — у медичній практиці застосовують з 1940-х.

Класифікація

За походженням антибактеріальні засоби поділяють на: • природні (пеніцилін та ін.); • напівсинтетичні (продукти модифікації молекул, отриманих природним шляхом: амоксицилін, цефазолін, хінідин та ін.); • синтетичні (сульфаніламіди, нітрофурани та ін.).

Традиційно для антибактеріальних засобів природного походження застосовують термін «антибіотики». На початку 21 ст. такий поділ втратив актуальність, оскільки більшість природних антибактеріальних засобів отримують шляхом синтезу (напр., хлорамфенікол).

Антибактеріальні засоби поділяють на групи та класи з урахуванням спільних механізмів дії, спектру активності, фармакокінетичних особливостей тощо. Механізм дії антибактеріальних засобів може полягати в інгібіції синтезу білка, нуклеїнових кислот, компонентів клітинної стінки або порушенні цілісності цитоплазматичної мембрани.

За типом дії їх поділяють на бактерицидні та бактеріостатичні.

За хімічною структурою антибактеріальні засоби класифікують на групи: бета-лактами (пеніциліни, цефалоспорини, карбапенеми, монобактами), аміноглікозиди, хінолони/фторхінолони, макроліди, тетрацикліни, лінкозаміди, глікопептиди, оксазолідинони, поліміксини, сульфаніламіди та ко-тримоксазол, нітроімідазоли, нітрофурани та препарати інших груп.

Використання

Антибактеріальні засоби застосовують відповідно до правил раціональної антимікробної терапії:

1) призначення відповідно до точно встановленого діагнозу з урахуванням збудника та його чутливості, ступеня тяжкості інфекції, локалізації запального процесу;

2) вибір оптимального препарату (препаратів) за специфічністю, типом дії, особливостями фармакокінетики тощо;

3) вибір раціонального режиму дозування;

4) своєчасне оцінювання ефективності лікування.

Література

Страчунский Л. С., Козлов С. Н. Современная антимикробная химиотерапия. Руководство для врачей. Москва : Боргес, 2002. 432 с. Клиническая фармакология / Под ред. В. Г. Кукеса. Москва : Геотар-Медиа, 2006. 936 с. Практическое руководство по антиинфекционной химиотерапии / Под ред. Л. С. Страчунского, Ю. Б. Белоусова, С. Н. Козлова. Смоленск : МАКМАХ, 2007. 464 с. Довідник лікарських засобів, зареєстрованих в Україні станом на 18.12.2017. URL: https://medhud.info

Автор ВУЕ

• Н .О. Вринчану
• М. Л. Дронова

Покликання на цю статтю: Вринчану Н. О., Дронова М. Л. Антибактеріальні засоби // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антибактеріальні засоби (дата звернення: 7.05.2024).