Арканзас (штат)

Прапор

Герб

Капітолій штату в м. Літл-Рок

Гірський хребет Уошито

Арка́нзас (англ. Arkansas) — штат у південній частині Сполучених Штатів Америки.

Арканзас (штат)
Тип	штат
Країна	Сполучені Штати Америки
Регіон країни	Північна Америка

Географічне положення

Належить до групи штатів Пд.-Зх. Центру США. Тер. — 137,7 км2. Протяжність із Пн. на Пд. становить 386 км, із Зх. на Сх. — 420 км. Межує на Зх. зі штатами Техас й Оклахома, на Сх. — із Теннессі й Міссісіпі (більша частина кордону проходить р. Міссісіпі), на Пн. — з Міссурі, на Пд. — з Луїзіаною.

Адміністративний поділ

Арканзас поділено на 75 округів. Адміністративний центр — м. Літл-Рок.

Історична Довідка

До прибуття європ. поселенців на межі 17–18 ст. на тер. сучас. Арканзасу мешкали спорідн. індіан. племена кеддо, осейдж, куапо та ін. Перше поселення європейців — Арканзас-Пост, засн. французами (1686) неподалік поселення куапо біля злиття річок Арканзас і Міссісіпі. Франц. переселенцями також засновано (1722) торг. пост Літл-Рок, що згодом перетворився на столицю і найбільше місто Арканзас тер. майб. штату приєднано до США (1803) унаслідок Луїзіанської купівлі (придбання США франц. володінь у Північній Америці). Згодом, після довгих суперечок щодо збереження рабства, 04.07.1819 утворено Тер. Арканзас. Питання про використання раб. праці тривалі роки розділяло мешканців рівнин. Пд. Сх. (де рабів використовували для збирання врожаю на плантаціях) і горбистого Пн. Зх. (де набули поширення фермерські господарства). 15.06.1836 Арканзас увійшов до складу союз. держави (25-й штат) як рабовласн. штат; повторно прийнятий до складу США 1868 після Громадянської війни в США 1861–1865. Зростання Арканзасу відбулося в сер. 19 ст. завдяки с. г. й широкому використовуванню раб. праці на бавовн. плантаціях — чверть нас. були (до 1860-х) рабами.

Природа

На теренах Арканзасу виокремлюють сім природ. регіонів, що формують поверх. штату, яку умовно поділяють на дві частини. Перша — пн.-зх. підвищ. включає плато Озарк і гори Уошито, розділена долиною р. Арканзас. Друга — пд.-сх. низовинна, складниками якої є алювіальні рівнини правобережжя р. Міссісіпі, дельти річкової її правої притоки — Арканзас, поділена навпіл пагорбами Кроуліс-Рідж, і пн. край прибереж. рівнин Мексиканської затоки. Вел. плато Озарк (серед. висота — 300–450 м над рів. моря, найвища точка — до 823 м) розташ. на правому березі р. Міссісіпі, складене переважно палеозойськими вапняками, сильно розчленовано долинами річок і карст. процесами. Тип. ґрунтами для підвищ. частини Арканзасу є червоноземи й жовтоземи. На піднес. ділянках і схилах збереглися незайм. ліси (широколист., переважно дуб.). Гори Уошито (де розташ. найвища точка Арканзасу — Маунт-Магазин, 839 м) утворені серією паралельних вапняк. і пісковикових гряд, на схилах яких зростають широколисті й сосн. ліси. Плато Озарк і гір. хребет Уошито є складниками пд. внутр. нагір’їв США, єдиної вел. країни гірської між горами Аппалачі (на Сх.) і Скелястими горами (на Зх.). Алюв. рівнини правобережжя Міссісіпі, дельти Арканзасу й пн. краю прибереж. рівнин Мексикан. зат. з практично плоскою поверхнею сформовано діяльністю найбільшої річки США — Міссісіпі. Вони вкриті родючими алюв. ґрунтами та є багатими с.-г. районами. Рівність поверхні далі від річища подекуди порушено хвилястістю, найпомітнішою на правобереж. дельті А., стрімко розділеній незвично вузькою смугою пагорбів Кроуліс-Рідж (заввишки 76–150 м) над навколиш. алюв. рівнинами. Клімат А. вологий субтроп. зі спекот. вологим літом і холодною, менш вологою, зимою, у гір. районах (на Пн.) — помірний вологий континентальний. В адм. і майже геогр. центрі штату м. Літл-Рок серед. найменші-найбільші т-ри пов. коливаються в межах 0–11 °C (січень) і +23–34 °C (липень). Середньоріч. кількість опадів атмосферних — 1000–1500 мм (Пд. вологіший, Пн. сухіший). Сніг випадає рідко, переважно в пн. частині штату. Арканзасу притаманні погодні катаклізми — грози (до 60 днів/рік), смерчі, снігові бурі, град. Арканзас багатий на водойми (річки, озера, водосховища), заг. їхня пл. становить 2,1 % пл. штату. Усі вони належать до басейну річкового Міссісіпі. Невелику кількість природ. озер доповнює значна кількість великих штуч. водойм — водосховища Де-Грей, Уошито, Грірс-Феррі та ін. Рослин. світ змінюється залежно від клімату й висоти. Поширені сосна, кипарис, дуб, пекан. Трапляються тюльпанове дерево, бук, кипарисові, дерен, церцис тощо. У штаті зростає щонайменше 26 видів орхідей. Понад 100 ендеміків поміж представників тварин. світу. Мешкають лось, олень білохвостий, броненосець, вивірки, кролі, борсук, бобер, койот, лисиця, ондатра, нутрія, єнот, видра, скунс, опосум, 15 видів кажанів. Станом на 2018 в офіц. список птахів штату включено понад 400 видів. Поширені качки, гуси, лебеді, перепілка, рябчик, індички, тетерук, фазан, голуби, зозулі, солов’ї, колібрі тощо. Найрізноманітніші види прісновод. риб: сом, щука, форель, окунь, амія тощо. Понад 12 видів ящірок, зокрема сцинкові. Змії: полоз чорний, королів. змія, отруйні мокасинова змія мідноголова, гримучник (див. Змії гримучі) техаський. У межах Уошито засн. перший (1832) і найменший за пл. (22,5 км²) природний парк національний США — Хот-Спрінгс.

Населення

Заг. кількість нас. — 3,013 млн осіб, густота — 22 особи/км2 (2018, оцінка). Структура нас. за етніч. групами: «білі» (80,1 %; 74,2 % з них англомовні), афроамериканці (15,6 %), іспаномовні особи будь-якої раси (6,6 %), азійці (1,3 %), особи, що належать до двох і більше рас, (1,8 %), індіанці й корінні жителі Аляски (0,9 %). За походженням жителі Арканзасу відносять себе до: англійців (20,7 %), афроамериканців (15,6 %), ірландців (12,5 %), німців (11,2 %), французів (2,1 %), нідерландців (1,7 %); італійців і шотландців (по 1,6 %), північноірландців (1,3 %). Арканзас — у складі Біблійного поясу, що об’єднує низку штатів Пд. Сх. США з переважанням прихильників євангел. протестантизму. За реліг. групами (2014, оцінка): протестанти (70 %), атеїсти й агностики (18 %), католики (8 %), мусульмани (2 %), мормони (1 %) та інші (1 %). За віковими групами (2018, оцінка): до 15 років — 19,4 %, 15–64 роки — 63,8 %, 65 років і більше — 16,8 %. За статевими групами: чоловіки (49 %), жінки (51 %). Найбільші міста (2018, оцінка): Літл-Рок (197,9 тис. осіб), Форт-Сміт (87,8 тис. осіб), Фаєтвілл (86,8 тис. осіб), Спрінгдейл (81 тис. осіб).

Господарство

Пром-сть ґрунтується на видобутку й переробленні корисних копалин (газ природний, нафта, щебінь, бром і ванадій). Осн. галузі пром-сті — харч., деревооброб. (4-е місце в країні з вир-ва пиломатеріалів), вир-во електроустаткування, готових метал. виробів, автозапчастин і поліграфічна. В аерокосм., авіац. та оборон. пром-сті Арканзасу працює майже 10 тис. жителів штату. Основою економіки Арканзасу є с. г. (штат найбільший у США виробник рису, м’яса бройлерів й індиків, входить до найпершої трійки виробників бавовни, курятини й аквакультури). Важливе значення в економіці посідає туризм, популяризації якого мало сприяти розроблене (1970-ті) офіц. прізвисько — «природний штат». В Арканзасі діє 52 природні нац. парки штату й сім парків Нац. служби парків США, у багатьох містах відбуваються традиц. темат. фестивалі. В Арканзасі 91 аеропорт заг. користування. Найважливіші — Нац. аеропорт Білла й Гіларі Клінтонів, Пн.-Зх. регіон. аеропорт Арканзас, Регіон. аеропорт Форт-Сміт, Регіон. аеропорт Тексаркана. Тер. штату проходять залізн. магістралі «БНСФ Рейлвей», «Юніон-Пасіфік», регіон. «Канзас-Сіті Південна залізниця», діє розгалуж. система міжміського і приміського залізнич. сполучення. Розвинуте автом. сполучення, доправляння вантажів вод. артеріями штату.

Наука і освіта, культура

На 2016 функціонує понад 1 тис. шкіл, де навчаються понад 470 тис. учнів. Функціонують Арканзас. ун-т мед. наук (м. Літл-Рок; 1879), Ун-т Центр. А. (м. Конвей; 1907), Арканзас. держ. ун-т (м. Джонсборо; 1909), Аранзас. тех. ун-т (м. Расселлвілл; 1909) тощо. Капітолій А., побуд. у м. Літл-Рок 1915, є зменш. копією вашингтонського. Діють Центр мист-в (м. Літл-Рок; 1960), музей природних ресурсів (м. Смаковер; 1986), будинок-музей Д. Макартура (м. Літл-Рок; 1841), музей амер. мистецтва «Кришталеві мости» (м. Бентонвіль; 2011). Є Арканзас. симф. оркестр і Арканзас. репертуар. театр (1976). У м. Ван Бурен від 19 ст. діє Королів. оперний театр. 2004 відкрито президент. б-ку В. Ф. Клінтон — уродженця штату.

Спорт

Популярні футбол, баскетбол, волейбол, бейсбол, теніс, плавання, гімнастика, мисливство, рибальство. Функціонують спорт. споруди, зокрема, стадіон «Меморіал війни» (м. Літл-Рок, понад 53 000 місць).

Література

The Encyclopedia of Kansas : in 2 vol. St. Clair Shores, 2000; Hill M. Hot Springs National Park. Charleston, 2014; Reynolds J. Makers of Arkansas History. London, 2015; Whayne J., DeBlack Th., Sabo G. et al. Arkansas: A Concise History. Fayetville, 2019.

Автор ВУЕ

А. С. Івченко

Покликання на цю статтю: Івченко А. С. Арканзас (штат) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Арканзас (штат) (дата звернення: 15.05.2024).