Відмінності між версіями «Артігас, Хосе Хервасіо»

Рядок 1: Рядок 1:
 
[[Файл:28Wewdew.jpg|міні|праворуч|320пкс|Артігас Хосе Хервасіо. Худ. Хуан Мануель Бланес, бл. 1884, Національний історичний музей у м. Сантьяго, Чилі]]
 
[[Файл:28Wewdew.jpg|міні|праворуч|320пкс|Артігас Хосе Хервасіо. Худ. Хуан Мануель Бланес, бл. 1884, Національний історичний музей у м. Сантьяго, Чилі]]
 +
'''Арті́гас, Хосе́ Херва́сіо''' (ісп. {{lang-es|José Gervasio Artigas}}; 19.06.1764, м. Монтевідео, тепер Уругвай — 23.09.1850, м. Асунсьйон, Парагвай) — військовий і політичний діяч, лідер визвольного руху в Південній Америці. Народився у сім’ї військового. Предки — вихідці з Іспанії. Був третім з шести дітей у сім’ї.
 +
==Життєпис==
 +
У підлітковому віці працював на батьківських фермах поряд з місцевими фермерами (гаучо). 1797 Артігас став лейтенантом у складі іспанської армії, якому було доручено звільнити територію колоній від злочинців і контрабандистів. 1806 і 1807 протистояв британському вторгненню на територію віце-королівства в Ріо-де-ла-Плата, брав участь у визволенні м. Буенос-Айреса. Під час другого британського вторгнення Артігас потрапив у полон (під м. Монтевідео), але зміг утекти. Організував партизанську антибританську війну. З 1809 — у званні капітана.
  
'''Арті́гас, Хосе́ Херва́сіо''' (ісп. José Gervasio Artigas; 19.06.1764, м. Монтевідео, тепер Уругвай — 23.09.1850, м. Асунсьйон, Парагвай) — військовий і політ. діяч, лідер визвольного руху в Пд. Америці. Нар. у сім’ї військового. Предки — вихідці з Іспанії. Був третім з шести дітей у сім’ї.  
+
Брав участь у війні за незалежність Аргентини. Під час революції 1810 у віце-королівстві Ріо-де-ла-Плата надав підтримку антиіспанському уряду в м. Буенос-Айресі. 1811 Артігас отримав ранг полковника. Йому було доручено взяти під контроль Східну смугу (території на Схід від
 +
р. Уругвай — території сучасного Уругваю та південні штати Бразилії). Артігас отримав загін зі 150 осіб і необхідні ресурси, але натомість підняв населення Східної смуги на повстання проти іспанців. Повстанці (складалися переважно з пастухів-гаучо та індіанців) розбили війська Ріо-де-ла-Плата в битві при м. Лас-П’єдрас. Вплив Артігаса поступово поширилося і на аргентинські провінції Ентре-Ріос, Коррієнтес, Кордова і Санта-Фе. Вторгнення у Східну смугу португальського війська (липень, 1811) змусило Артігаса зняти облогу м. Монтевідео.  
  
У підлітковому віці працював на батьківських фермах поряд з місц. фермерами (гаучо). 1797 А. став лейтенантом у складі іспанської армії, яко-
+
В березні 1813 відіслав на Генеральну конституційну асамблею до м. Буенос-Айреса делегацію від Східної смуги з пропозицією [[федерація|федеративного]] устрою Ріо-де-ла-Плата (т. з. «Інструкції 13-го року»). Невизнання повноважень цієї делегації призвело до розірвання відносин Уругваю з Аргентиною. Після чого Артігас очолив рух за незалежність Уругваю, витіснив аргентинські війська з територію Східної смуги. 1815 створив Федеральну Лігу — тимчасового уряд Східної смуги, який виступав з ініціативами федеративного устрою колишніх іспанських колоній.  
му було доручено звільнити територію колоній від злочинців і контрабандистів. 1806 і 1807 протистояв брит. вторгненню на тер. віце-королів-
 
ства в Ріо-де-ла-Плата, брав участь у визволенні м. Буенос-Айреса. Під час другого брит. вторгнення А. потрапив у полон (під м. Монтевідео),  
 
але зміг утекти. Організував партизанську антибританську війну. З 1809 — у званні капітана.  
 
  
Брав участь у війні за незалежність Аргентини. Під час революції 1810 у віце-королівстві Ріо-де-ла-Плата надав підтримку антиіспанському уряду в м. Буенос-Айресі. 1811 А. отримав ранг полковника. Йому було доручено взяти під контроль Східну смугу (території на Сх. від
+
У серпні 1816 — почалося вторгнення португальців на територію Східної смуги. У січні 1817 — португальські війська окупували територію Уругваю. Артігас очолив партизанську війну проти португальців. До кінця 1818 війська Артігаса були витіснені зі Східної смуги.  
р. Уругвай — тер. сучас. Уругваю та пд. штати Бразилії). А. отримав загін зі 150 осіб і необхідні ресурси, але натомість підняв нас. Сх. смуги на повстання проти іспанців. Повстанці (складалися переважно з пастухів-гаучо та індіанців) розбили війська Ріо-де-ла-Плата в битві при м. Лас-П’єдрас. Вплив А. поступово поширилося і на аргентин. провінції Ентре-Ріос, Коррієнтес, Кордова і Санта-Фе. Вторгнення у Сх. смугу португ. війська (липень, 1811) змусило А. зняти облогу м. Монтевідео. В березні 1813 відіслав на Ген. конституційну асамблею до м. Буенос-Айреса делегацію від Сх. смуги з пропозицією федератив. устрою Ріо-де-ла-Плата (т. з. «Інструкції 13-го року»). Невизнання повноважень цієї делегації призвело до розірвання відносин Уругваю з Аргентиною. Після чого А. очолив рух за незалежність Уругваю, витіснив аргентин. війська з тер. Сх. смуги. 1815 створив Федеральну Лігу — тимчас. уряд Сх. смуги, який виступав з ініціативами федератив. устрою колишніх ісп. колоній. У серпні 1816 — почалося вторгнення португальців на тер. Сх. смуги. У січні 1817 — португ. війська окупували тер. Уругваю. А. очолив партизанську війну проти португальців. До кінця 1818 війська А. були витіснені зі Сх. смуги.  
 
  
На поч. 1820 війська А. зазнали поразки від бразильської армії, а згодом були розбиті військами аргентин. провінції Ентре-Ріос. Відправлений у вигнання до Парагваю. Там був засланий до м. Канделарія, на чому політ. кар’єра А. завершилась. На вшанування А. встановлено багато  
+
На початку 1820 війська Артігаса зазнали поразки від бразильської армії, а згодом були розбиті військами аргентинської провінції Ентре-Ріос. Відправлений у вигнання до Парагваю. Там був засланий до м. Канделарія, на чому політична та військова кар’єра Артігаса завершилась.  
пам’ятників в Аргентині, а також у містах Сан-Хосе-де-Майо (Уругвай), Кіто, Гуаякіль (обидва Еквадор), Сантьяго (Чилі), Вашингтоні, Нью-
+
==Вшанування==
Йорку, Монтевідео (усе США), Мадриді (Іспанія) та ін.
+
На вшанування Артігаса встановлено багато пам’ятників в Аргентині, а також у містах Сан-Хосе-де-Майо (Уругвай), Кіто, Гуаякіль (обидва Еквадор), Сантьяго (Чилі), Вашингтоні, Нью-Йорку, Монтевідео (усе США), Мадриді (Іспанія) та ін.
  
==Автор DET==
+
==Автор ВУЕ==
[[Автор_ВУЕ::Редакція_ВУЕ]]{{Цитування_ред}}
+
[[Автор_ВУЕ::Редакція ВУЕ]]{{Цитування_ред}}
 
[[Категорія:Е-ВУЕ]][[Категорія:ВУЕ]]
 
[[Категорія:Е-ВУЕ]][[Категорія:ВУЕ]]
 
[[Категорія:Історичні науки]]
 
[[Категорія:Історичні науки]]
[[Категорія:Історичні діячі]]
+
[[Категорія:Всесвітня історія]]
 
[[Категорія:Політичні науки]]
 
[[Категорія:Політичні науки]]
 
[[Категорія:Політичні діячі]]
 
[[Категорія:Політичні діячі]]
 +
[[Категорія:Військові діячі]]

Версія за 19:19, 19 липня 2022

Артігас Хосе Хервасіо. Худ. Хуан Мануель Бланес, бл. 1884, Національний історичний музей у м. Сантьяго, Чилі

Арті́гас, Хосе́ Херва́сіо (ісп. ісп. José Gervasio Artigas; 19.06.1764, м. Монтевідео, тепер Уругвай — 23.09.1850, м. Асунсьйон, Парагвай) — військовий і політичний діяч, лідер визвольного руху в Південній Америці. Народився у сім’ї військового. Предки — вихідці з Іспанії. Був третім з шести дітей у сім’ї.

Життєпис

У підлітковому віці працював на батьківських фермах поряд з місцевими фермерами (гаучо). 1797 Артігас став лейтенантом у складі іспанської армії, якому було доручено звільнити територію колоній від злочинців і контрабандистів. 1806 і 1807 протистояв британському вторгненню на територію віце-королівства в Ріо-де-ла-Плата, брав участь у визволенні м. Буенос-Айреса. Під час другого британського вторгнення Артігас потрапив у полон (під м. Монтевідео), але зміг утекти. Організував партизанську антибританську війну. З 1809 — у званні капітана.

Брав участь у війні за незалежність Аргентини. Під час революції 1810 у віце-королівстві Ріо-де-ла-Плата надав підтримку антиіспанському уряду в м. Буенос-Айресі. 1811 Артігас отримав ранг полковника. Йому було доручено взяти під контроль Східну смугу (території на Схід від р. Уругвай — території сучасного Уругваю та південні штати Бразилії). Артігас отримав загін зі 150 осіб і необхідні ресурси, але натомість підняв населення Східної смуги на повстання проти іспанців. Повстанці (складалися переважно з пастухів-гаучо та індіанців) розбили війська Ріо-де-ла-Плата в битві при м. Лас-П’єдрас. Вплив Артігаса поступово поширилося і на аргентинські провінції Ентре-Ріос, Коррієнтес, Кордова і Санта-Фе. Вторгнення у Східну смугу португальського війська (липень, 1811) змусило Артігаса зняти облогу м. Монтевідео.

В березні 1813 відіслав на Генеральну конституційну асамблею до м. Буенос-Айреса делегацію від Східної смуги з пропозицією федеративного устрою Ріо-де-ла-Плата (т. з. «Інструкції 13-го року»). Невизнання повноважень цієї делегації призвело до розірвання відносин Уругваю з Аргентиною. Після чого Артігас очолив рух за незалежність Уругваю, витіснив аргентинські війська з територію Східної смуги. 1815 створив Федеральну Лігу — тимчасового уряд Східної смуги, який виступав з ініціативами федеративного устрою колишніх іспанських колоній.

У серпні 1816 — почалося вторгнення португальців на територію Східної смуги. У січні 1817 — португальські війська окупували територію Уругваю. Артігас очолив партизанську війну проти португальців. До кінця 1818 війська Артігаса були витіснені зі Східної смуги.

На початку 1820 війська Артігаса зазнали поразки від бразильської армії, а згодом були розбиті військами аргентинської провінції Ентре-Ріос. Відправлений у вигнання до Парагваю. Там був засланий до м. Канделарія, на чому політична та військова кар’єра Артігаса завершилась.

Вшанування

На вшанування Артігаса встановлено багато пам’ятників в Аргентині, а також у містах Сан-Хосе-де-Майо (Уругвай), Кіто, Гуаякіль (обидва Еквадор), Сантьяго (Чилі), Вашингтоні, Нью-Йорку, Монтевідео (усе США), Мадриді (Іспанія) та ін.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Артігас, Хосе Хервасіо // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Артігас, Хосе Хервасіо (дата звернення: 15.05.2024).

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶