Відмінності між версіями «Аугсбург»

Рядок 66: Рядок 66:
 
#Цвєткова Ю. В. Від Аугсбургу до Аугсбургу: загальноімперські нормативно-правові акти, що регулювали свободу протестантського віросповідання в середині XVI ст. // Часопис Київського університету права. 2018. № 3. С. 54–57.
 
#Цвєткова Ю. В. Від Аугсбургу до Аугсбургу: загальноімперські нормативно-правові акти, що регулювали свободу протестантського віросповідання в середині XVI ст. // Часопис Київського університету права. 2018. № 3. С. 54–57.
 
==Автор ВУЕ==
 
==Автор ВУЕ==
[[Автор_ВУЕ::Маруняк Є. О.|Є. О. Маруняк]]  
+
[[Автор_ВУЕ::Маруняк Є. О.|Є. О. Маруняк]]
 +
 
 
{{Цитування_автор}}
 
{{Цитування_автор}}
 
[[Категорія:Е-ВУЕ]]
 
[[Категорія:Е-ВУЕ]]

Версія за 18:17, 23 липня 2022

Аугсбург. Герб
Аугсбург. Прапор
Аугсбург. Ратуша
Аугсбург. Панорама центру міста
Аугсбург. Фонтан «Геркулес»

А́угсбург (нім. Augsburg) — місто, адміністративний центр округу Швабія землі Баварії, Німеччина.

Географічне положення

Місто розташоване на півдні Німеччини, у передгір’ях Альп, поряд з місцем злиття р. Леха (права притока р. Дунаю) та р. Верта. Територія — 146,84 км2. Історична довідка Аугсбург засновано римлянами за наказом імператора Октавіана Августа у 15 ст. до н. е. Це найдавніше місто Баварії та друге за віком (після м. Тріра) місто Німеччини.

За часів Римської імперії місто мало латинську назву Augusta Vindelicorum від імені імператора Августа й назви кельтського племені вінделіків, яке мешкало у верхів’ях Дунаю.

Близько 95 н. е. місто стало центром давньоримської провінції Реція (Ретія). 294 після її розділу — центром провінції Реція Секунда.

21.06.1156 імперетор Священної Римської імперії Фрідріх І Барбаросса надав Аусбургу права міста. 1276 Аугсбург став вільним імперським містом, 1331 приєднався до Швабської Ліги. У 14 ст. керування містом перейшло до цехів, з 15 ст. воно стало одним із найбільших торгівельних та мануфактурно-ремісничих центрів.

1500 Аусбург налічував 50 тис. мешканців і був найбільшим за кількістю населення містом Німеччини. Найзаможніші купецькі родини того часу — Фуггери та Вельзери — сприяли розвитку мистецтва та науки.

Місто стало одним із центрів Реформації; відносини між протестантами та католиками регламентувалися рішеннями рейхстагів 1530 («Аугсбурзьке сповідання»), 1547, 1548, 1555 (Аугсбурзький релігійний мир). У 1546–1548 Аугсбург взяв участь у Шмалькаденській війні на боці протестантських держав. У 1686 була сформована Аугсбурська Ліга (Голландія, Іспанія, Швеція, Баварія, Пфальц, Саксонія, з 1689 — Англія) проти Франції та експансіоністської політики Людовика XIV. Місто занепало під час Тридцятилітньої війни (1618–1648) і було приєднане до Баварії.

З 1805 Аусбург у складі Королівства Баварія (див. Пресбурзький мир 1805). Новий економічний підйом, зумовлений розвитком промисловості, відбувся в 19 ст. У 1930-ті Аусбург став центром воєнної промисловості. Місто зазнало руйнувань під час Другої світової війни, згодом було відбудоване. Після 1945 кілька років тут було розташоване Центральне представництво української еміграції. У місті, зокрема у таборах переміщених осіб, мешкало близько 6 тисяч українців, розвивалося українське культурне, наукове і суспільне життя.

Населення

Загальна кількість населення — 289 585 осіб (третє місто Баварії), густота 1972 осіб/км2 (2017, оцінка). Склад населення за етнічними групами: німці (84,1%). Найбільші групи емігрантів (на 2007) прибули з Туреччини (14 122), Італії (3 533), Сербії (2959), Хорватії (2287), Греції (1800), України (1786), Росії (1640), Боснії та Герцоговини (1612), Іраку (1312), Польщі (998), Австрії (994), Румунії (884), Македонії (714), Португалії (517), Казахстану (515). За реліг. групами: католики (46,0%), протестанти (16,8%), інші (37,9%). За віковими групами: до 17 років — 15,2%, 15–64 років — 64,3%, старше 65 років — 20,5%. За статевими групами: 142033 — чоловіки, 147551 — жінки (49% та 51% відповідно). Щорічний приріст населення становить близько 1,4%.

Клімат

Аугсбург має вологий континентальний клімат з вологим періодом з травня по вересень. Середня мінімальна температура липня становить +12°, середня максимальна — +23°. У січні середня мінімальна температура дорівнює –5°, середня максимальна — +2°. Середньорічна кількість опадів — 766,9 мм.

Господарство

Промисловість

Аугсбург — великий індустріальний та банківсько-фінансовий центр Німеччини. Провідна галузь промисловості — машинобудування (авіа-, моторо- і дизелебудування, важке та енергетичне, електротехнічне й радіоелектронне, виробництво текстильного та поліграфічного обладнання). Головні підприємства: завод концерну «Машинна фабрика Аугсбург — Нюрнберг, Європейське товариство» («Maschinenfabrik Augsburg — Nürnberg, Societas Europa»; виробництво дизельних і газових двигунів, котлів, апаратури для атомних реакторів тощо), група літакобудівних заводів найбільшого в ФРН авіаконцерну «Мессершмітт — Бельков — Блом», підприємство «Келлер і Кнапіш Аугсбург» («Keller und Knappich Augsburg»; виробництво промислових роботів та автоматизованих ліній). Наприкінці 20 ст. найвищими темпами розвивалися наукоємні галузі. Аугсбург є другим у Баварії після Мюнхена центром інформаційних та комунікаційних технологій.

Сфера послуг

В економіці переважає сфера послуг. Розвинута туристична інфраструктура. У місті понад 50 готелів і апартаментів. Один з найпопулярніших туристичних маршрутів у Німеччині проходить через Аугсбург до м. Фюссена що неподалік австрійського кордону. 2017 щорічна кількість відвідувачів міста становила понад 300 тис., кількість місць для одночасного розміщення — 3532.

Транспорт

Аусбург є важливим елементом транспортної системи Німеччини: тут проходять автобан А8 (Мюнхен — Штутгарт) і кілька федеральних доріг. Важливу роль відіграє залізничне сполучення: Аугсбург має сім станцій. Центральний вокзал, побудований 1843–1846, є найстарішим головним вокзалом Німеччини. Він розташований на лініях Мюнхен — Аугсбург та Ульм — Аугсбург, з’єднаний з містами Мюнхеном, Берліном, Дортмундом, Франкфуртом, Гамбургом та Штутгартом.

У місті є регіональний аеропорт та автобусна станція для забезпечення європейських перевезень. Міське сполучення забезпечують 7 ліній приміської залізниці, 5 трамвайних ліній, 27 міських автобусних ліній та 6 нічних автобусних маршрутів.

Наука та культура

Наука та освіта

Аугсбургський університет засновано 1970. Це один з сучасних університетів Баварії, в ньому навчається приблизно 20 тис. студентів. Близько 20% німецьких студентів прибули з-за меж Баварії, а частка іноземних студентів на 10% вища, ніж в інших університетах. В університеті функціонує сім факультетів: юридичний; теологічний; факультет філософії та соціальних наук; філології та історії; математики, природничих наук та інженерії матеріалів; прикладних комп’ютерних наук; бізнес-адміністрування та економіки. Фізичний факультет університету Аугсбурга є світовим лідером у галузі фундаментальних досліджень фізики твердого тіла.

При університеті 2008 засновано Центр Леопольда Моцарта. У місті розташовано також Аугсбурзький університет прикладних наук (заснований 1971).

Культура і мистецтво

Аугсбург — значний культурний центр: має 19 музеїв, зокрема Державну галерею, Музей Максиміліана (давньоримське та європейське мистецтво), архітектурний музей Швабії, Музей Фуггера і Вельзера, музей Фуггерії. Державна і міська бібліотека Аугсбурга заснована 1537, є також низка районних бібліотек.

1665 за ініціативою мейстерзингерів в Аугсбурзі відкрито музичний театр. Першу кам’яну театральну будівлю зведено в 1776; міський театр діє з 1877, окрім нього функціонують приватні театри: «Парктеатер», «Факс Театер», Молодіжний театр. В Аугсбурзі багато пам’ятних місць, пов’язаних з прізвищем Моцартів; тут розташовано будинок Моцарта та штаб-квартиру Німецького моцартівского товариства (1996). З 1928 проводяться музично-театральні фестивалі, Німецький моцартівський фестиваль.

Архітектура

В Аугсбурзі збереглися залишки багатьох римських пам’яток та пам’яток доби середньовіччя: західна частина католицького собору 11 ст., добудови в готичному стилі, споруджені з 1331 по 1432; церкви Св. Маврикія, Св. Галлуса, Св. Петра (11 ст.), Св. Георгія (12 ст.), Св. Ульріха (1474–1500). Квартал «Фугерай» — найдавніший у світі комплекс соціального житла, заснований у 1516 як місце проживання незаможних громадян — був суттєво пошкоджений під час Другої світової війни, однак згодом відновлений у оригінальному стилі; така ж доля спіткала і Ратушу (1615–1624). Є три фонтани 16 ст., розташовані на головній вулиці.

В Аугсбурзі багато зелених зон, парків і садів. Ботанічний сад (заснований 1936) містить японський сад, лікарський сад, трояндовий сад. У ньому понад 3100 видів і сортів багаторічних рослин, дикорослих трав, папоротей, 280 сортів троянд, близько 1200 видів та сортів рослин під склом і понад мільйон цибулевих рослин.

Оригінальною рисою Аусгбурга є комплекс, що включає ландшафти каналів та гідротехнічні споруди. Ця унікальна система управління водними ресурсами 2019 включена до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (див. Система управління водними ресурсами Аугсбурга).

Спорт

В Аугсбурзі функціонує кілька великих стадіонів, найбільший — Розенауштадіон (Rosenaustadion) на 28 тис. місць (відкритий 1951), 50 футбольних полів, 60 спортивних залів, 70 спортивних майданчиків на відкритому повітрі, 10 відкритих і закритих басейнів. Місто відоме спортивними командами: футбольний клуб «Аугсбург» представляє місто в Бундеслізі, хокейна команда «Аугсбург Пантер» грає в Німецькій хокейній лізі.

Література

  1. Маруняк В. Українська еміґрація в Німеччині і Австрії по другій світовій війні : в 2 т. Мюнхен : Академічне Видавництво Петра Белея, 1985.
  2. Шарко Б. На громадській ниві: З діяльності Центрального представництва української еміґрації в Німеччині (1968—1987). Мюнхен : Центральне представництво української еміграції в Німеччині, 1988. 188 с.
  3. Augsburg // Handbuch kultureller Zentren der Frühen Neuzeit: Städte und Residenzen im alten deutschen Sprachraum (in German) : in 3 bd. Berlin : De Gruyter, 2012. Bd. 1. 2464 p.
  4. Schulze М. Augsburg in One Day. A City Tour. Leipzig : Lehmstedt, 2015. 48 p.
  5. Aden М. Die Reformation und das Augsburger Bekenntnis von 1530 nach heutigen Predigten kommentiert. Nordhausen : Verlag Traugott Bautz, 2017. 274 p.
  6. Цвєткова Ю. В. Від Аугсбургу до Аугсбургу: загальноімперські нормативно-правові акти, що регулювали свободу протестантського віросповідання в середині XVI ст. // Часопис Київського університету права. 2018. № 3. С. 54–57.

Автор ВУЕ

Є. О. Маруняк


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Маруняк Є. О. Аугсбург // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аугсбург (дата звернення: 15.05.2024).

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶