Відмінності між версіями «Бандаранаїке, Сірімаво»
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | ( | + | [[Файл:Sirimavo Bandaranaike, Prime Minister of Ceylon 1960.PNG|міні|праворуч|320пкс|Сірімаво Бандаранаїке (1960)]] |
+ | '''Бандаранаї́ке, Сіріма́во''' (17.04.1916, м. Балангода, округ Ратнапура, тепер Шрі-Ланка — 10.10.2000, м. Коломбо, Шрі-Ланка) — державна діячка, [[прем’єр-міністр]] Шрі-Ланки (1960–1965, 1970–1977 та 1994–2000), перша у світі жінка на посаді прем’єр-міністра країни. | ||
+ | {{Персоналія | ||
+ | |Прізвище=Бандаранаїке | ||
+ | |Ім’я=Сірімаво | ||
+ | |По батькові= | ||
+ | |Прізвище та ім’я мовою оригіналу= | ||
+ | |Псевдонім= | ||
+ | |Справжнє ім’я= | ||
+ | |Справжнє прізвище= | ||
+ | |День народження=17 | ||
+ | |Місяць народження=04 | ||
+ | |Рік народження=1916 | ||
+ | |Місце народження=Балангода; Шрі-Ланка | ||
+ | |День смерті=10 | ||
+ | |Місяць смерті=10 | ||
+ | |Рік смерті=2000 | ||
+ | |Місце смерті=Коломбо; Шрі-Ланка | ||
+ | |Місце поховання= | ||
+ | |Стать=ж | ||
+ | |Alma mater= | ||
+ | |Місце діяльності= | ||
+ | |Напрями діяльності= | ||
+ | |Традиція/школа= | ||
+ | |Відзнака= | ||
+ | |Ілюстрація= | ||
+ | }} | ||
+ | ==Життєпис== | ||
+ | Народилася в багатодітній аристократичній буддійській сім’ї. Здобула освіту в католицькому монастирі Святої Бригіди в м. [[Коломбо]], навчалася англійською мовою. Працювала в соціальних проектах, які передбачали роздачу ліків та їжі в сільській місцевості. До 1940 була скарбником Ліги соціальних служб. | ||
+ | |||
+ | 1940 одружилася з юристом та політиком, міністром місцевої адміністрації Соломоном Бандаранаїке (1899–1959; тепер Шрі-Ланка). У подальшому він став засновником і лідером Партії свободи (1951), прем’єр-міністром Цейлону (1956–1959). | ||
+ | ==Діяльність== | ||
+ | У травні 1960 Бандаранаїке обрали лідером Партії свободи. 21.07.1960 після перемоги Партії свободи на загальних виборах Бандаранаїке стала прем’єр-міністром країни, міністром оборони та закордонних справ. Також увійшла до верхньої палати парламенту — Сенату країни. | ||
+ | |||
+ | Продовжила політику свого чоловіка щодо [[націоналізація|націоналізації]] ключових секторів економіки, таких як банківська та страхова система, націоналізувала нафтові компанії, а 1961 ― всі школи (зокрема й церковні). | ||
+ | |||
+ | У січні 1961 запровадила закон, який затвердив сингальську мовою офіційною, замінивши англійську. США і Велика Британія, невдоволені націоналізацією нафтових компаній, припинили економічну допомогу Шрі-Ланці. У результаті Бандаранаїке змінила прозахідну економічну політику країни, наблизивши її до СРСР і Китаю, водночас домагаючись політики неприєднання. | ||
+ | |||
+ | 1962 відбулася невдала спроба військового перевороту, організована групою офіцерів християнської меншини. Перший термін перебування на посаді голови уряду тривав до 27.05.1965 і завершився відставкою після поразки проурядової коаліції на виборах 1965. | ||
+ | |||
+ | Створена Бандаранаїке партійна коаліція Об’єднаного фронту перемогла на виборах 1970, і вона вдруге стала прем’єр-міністром до 23.07.1977 (з невеликими перервами, що було спричинено гострою політичною боротьбою і воєнним протистоянням різних сил на острові Цейлон). | ||
+ | |||
+ | 22.05.1972 була прийнята перша (після отримання статусу [[домініон]]у 1948) конституція країни. Цейлон перейменовано на Республіку Шрі-Ланка. Державною мовою проголошено сингальську, гарантовано державну підтримку [[буддизм]]у. Країна утвердила республіканський устрій і отримала повну незалежність від Великої Британії. | ||
+ | |||
+ | Після світової нафтової кризи 1973 Шрі-Ланка зблизилася з [[Рух неприєднання|Рухом неприєднання]]. 1976 обрана секретарем цього об’єднання, провела міжнародну конференцію за участю багатьох світових лідерів. Уряд Шрі-Ланки підтримував гарні відносини з Індією і особисто з тодішньою прем’єркою [[Ганді, Індіра|І. Ганді]]. Пішла у відставку після поразки її політичної сили в липні 1977. | ||
+ | |||
+ | Перебувала в опозиції 17 років. Її звинуватили в незаконному продовженні терміну виборів і свого перебування на посаді прем’єр-міністра у 1975–1977, виключили з парламенту та впродовж семи років (з 1980) заборонили займати будь-які державні посади. | ||
+ | |||
+ | 1994 президент Шрі-Ланки Чандрика Кумаратунга, дочка Бандаранаїке, умовила матір знову обійняти посаду прем’єр-міністра. Утретє очолювала уряд з 14.11.1994 до 10.09.2000, кола подала у відставку через стан здоров’я. | ||
+ | Упродовж трьох термінів перебування на посаді вивела країну з колоніального минулого до цілковитої політичної незалежності як республіки. | ||
+ | |||
+ | ==Додатково== | ||
+ | Усі троє дітей Сірімаво та Соломона Бандараїке — дочки Сунетра (1943) і Чандріка (1945) та син Анура (1949–2008) — отримали освіту за кордоном і, повернувшись, працювали на державних посадах в Шрі-Ланці. Зокрема, Чандріка Бандаранаїке Кумаратунга була прем'єр-міністром (1994) та президентом (1994–2005), першою жінкою на посаді президента в країні. | ||
+ | |||
+ | ==Література== | ||
+ | #Seneviratne M. Sirimavo Bandaranaike, the World's First Woman Prime Minister: A Biography. Colombo : Hansa Publishers, 1975. 209 p. | ||
+ | #Nissanka H. S. S. The Foreign Policy of Sri Lanka Under S.W.R.D. Bandaranaike: A Turning Point in the History of a Newly Independent Country in Asia. Colombo : Department of Information Government of Sri Lanka, 1976. 193 p. | ||
+ | #Ігнатьєв П. М. Бандаранаїке // Українська дипломатична енциклопедія : в 2 т. / Редкол.: Л. В. Губерський, В. А. Вергун, В. І. Головченко та ін. Київ : Знання України, 2004. Т. 1. 760 с. | ||
+ | #Козицький А. М. Новітня історія Азії та Африки. Львів : Афіша, 2005. 430 с. | ||
+ | #Ігнатьєв П. М. Індія на шляху до лідерства в Південній Азії. Чернівці : Книги — ХХІ, 2006. 504 с. | ||
+ | #Ігнатьєв П. М. Країнознавство. Країни Азії. 2-ге вид. Чернівці : Книги — XXI, 2006. 424 с. | ||
+ | #Осьодло В. І., Савінцев В. І. Підсумки внутрішнього збройного конфлікту у Шрі-Ланка, етнопсихологічний та гуманітарний аспекти // Вісник Національного університету оборони України. 2010. Вип. 6. С. 136–142. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnaou_2010_6_27 | ||
+ | #Gold Cl. Women Who Ruled: History's 50 Most Remarkable Women. London : Quercus Publishing, 2015. 340 p. | ||
+ | |||
+ | ==Автор ВУЕ== | ||
+ | [[Автор_ВУЕ::Троян С.С.|С. С. Троян]]{{Цитування_автор}} | ||
+ | |||
+ | {{Оприлюднено | ||
+ | |Науковий напрям=Політичні науки | ||
+ | |Дефініція= | ||
+ | |Статус гасла=Оприлюднено | ||
+ | |Аудіосупровід= | ||
+ | |Відео= | ||
+ | |Аудіо= | ||
+ | |Ілюстрації= | ||
+ | |Обсяг гасла= | ||
+ | |Рік оприлюднення=2022 | ||
+ | |Місяць оприлюднення=05 | ||
+ | |Дата оприлюднення=27 | ||
+ | }} | ||
+ | [[Категорія:Е-ВУЕ]] | ||
+ | [[Категорія:Політичні науки]] | ||
+ | [[Категорія:Політичні діячі]] | ||
+ | [[Категорія:Державні діячі]] | ||
+ | [[Категорія:Азія]] |
Версія за 16:56, 19 липня 2022
Бандаранаї́ке, Сіріма́во (17.04.1916, м. Балангода, округ Ратнапура, тепер Шрі-Ланка — 10.10.2000, м. Коломбо, Шрі-Ланка) — державна діячка, прем’єр-міністр Шрі-Ланки (1960–1965, 1970–1977 та 1994–2000), перша у світі жінка на посаді прем’єр-міністра країни.
Бандаранаїке, Сірімаво | |
---|---|
Народження | 17.04.1916 |
Місце народження | Балангода, Шрі-Ланка |
Смерть | 10.10.2000 |
Місце смерті | Коломбо, Шрі-Ланка |
Життєпис
Народилася в багатодітній аристократичній буддійській сім’ї. Здобула освіту в католицькому монастирі Святої Бригіди в м. Коломбо, навчалася англійською мовою. Працювала в соціальних проектах, які передбачали роздачу ліків та їжі в сільській місцевості. До 1940 була скарбником Ліги соціальних служб.
1940 одружилася з юристом та політиком, міністром місцевої адміністрації Соломоном Бандаранаїке (1899–1959; тепер Шрі-Ланка). У подальшому він став засновником і лідером Партії свободи (1951), прем’єр-міністром Цейлону (1956–1959).
Діяльність
У травні 1960 Бандаранаїке обрали лідером Партії свободи. 21.07.1960 після перемоги Партії свободи на загальних виборах Бандаранаїке стала прем’єр-міністром країни, міністром оборони та закордонних справ. Також увійшла до верхньої палати парламенту — Сенату країни.
Продовжила політику свого чоловіка щодо націоналізації ключових секторів економіки, таких як банківська та страхова система, націоналізувала нафтові компанії, а 1961 ― всі школи (зокрема й церковні).
У січні 1961 запровадила закон, який затвердив сингальську мовою офіційною, замінивши англійську. США і Велика Британія, невдоволені націоналізацією нафтових компаній, припинили економічну допомогу Шрі-Ланці. У результаті Бандаранаїке змінила прозахідну економічну політику країни, наблизивши її до СРСР і Китаю, водночас домагаючись політики неприєднання.
1962 відбулася невдала спроба військового перевороту, організована групою офіцерів християнської меншини. Перший термін перебування на посаді голови уряду тривав до 27.05.1965 і завершився відставкою після поразки проурядової коаліції на виборах 1965.
Створена Бандаранаїке партійна коаліція Об’єднаного фронту перемогла на виборах 1970, і вона вдруге стала прем’єр-міністром до 23.07.1977 (з невеликими перервами, що було спричинено гострою політичною боротьбою і воєнним протистоянням різних сил на острові Цейлон).
22.05.1972 була прийнята перша (після отримання статусу домініону 1948) конституція країни. Цейлон перейменовано на Республіку Шрі-Ланка. Державною мовою проголошено сингальську, гарантовано державну підтримку буддизму. Країна утвердила республіканський устрій і отримала повну незалежність від Великої Британії.
Після світової нафтової кризи 1973 Шрі-Ланка зблизилася з Рухом неприєднання. 1976 обрана секретарем цього об’єднання, провела міжнародну конференцію за участю багатьох світових лідерів. Уряд Шрі-Ланки підтримував гарні відносини з Індією і особисто з тодішньою прем’єркою І. Ганді. Пішла у відставку після поразки її політичної сили в липні 1977.
Перебувала в опозиції 17 років. Її звинуватили в незаконному продовженні терміну виборів і свого перебування на посаді прем’єр-міністра у 1975–1977, виключили з парламенту та впродовж семи років (з 1980) заборонили займати будь-які державні посади.
1994 президент Шрі-Ланки Чандрика Кумаратунга, дочка Бандаранаїке, умовила матір знову обійняти посаду прем’єр-міністра. Утретє очолювала уряд з 14.11.1994 до 10.09.2000, кола подала у відставку через стан здоров’я. Упродовж трьох термінів перебування на посаді вивела країну з колоніального минулого до цілковитої політичної незалежності як республіки.
Додатково
Усі троє дітей Сірімаво та Соломона Бандараїке — дочки Сунетра (1943) і Чандріка (1945) та син Анура (1949–2008) — отримали освіту за кордоном і, повернувшись, працювали на державних посадах в Шрі-Ланці. Зокрема, Чандріка Бандаранаїке Кумаратунга була прем'єр-міністром (1994) та президентом (1994–2005), першою жінкою на посаді президента в країні.
Література
- Seneviratne M. Sirimavo Bandaranaike, the World's First Woman Prime Minister: A Biography. Colombo : Hansa Publishers, 1975. 209 p.
- Nissanka H. S. S. The Foreign Policy of Sri Lanka Under S.W.R.D. Bandaranaike: A Turning Point in the History of a Newly Independent Country in Asia. Colombo : Department of Information Government of Sri Lanka, 1976. 193 p.
- Ігнатьєв П. М. Бандаранаїке // Українська дипломатична енциклопедія : в 2 т. / Редкол.: Л. В. Губерський, В. А. Вергун, В. І. Головченко та ін. Київ : Знання України, 2004. Т. 1. 760 с.
- Козицький А. М. Новітня історія Азії та Африки. Львів : Афіша, 2005. 430 с.
- Ігнатьєв П. М. Індія на шляху до лідерства в Південній Азії. Чернівці : Книги — ХХІ, 2006. 504 с.
- Ігнатьєв П. М. Країнознавство. Країни Азії. 2-ге вид. Чернівці : Книги — XXI, 2006. 424 с.
- Осьодло В. І., Савінцев В. І. Підсумки внутрішнього збройного конфлікту у Шрі-Ланка, етнопсихологічний та гуманітарний аспекти // Вісник Національного університету оборони України. 2010. Вип. 6. С. 136–142. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnaou_2010_6_27
- Gold Cl. Women Who Ruled: History's 50 Most Remarkable Women. London : Quercus Publishing, 2015. 340 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Троян С. С. Бандаранаїке, Сірімаво // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бандаранаїке, Сірімаво (дата звернення: 15.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 27.05.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів