Березневі статті 1654
Березне́ві статті́ 1654, Переяславський договір, Договір Богдана Хмельницького — комплекс документів, якими юридично оформлено українсько-московський договір 1654.
Зміст
Історичні передумови
Переяславська рада 1654 ухвалила рішення прийняти номінальний протекторат московського царя. Уряд Б.-З. Хмельницького розробив проєкт майбутнього договору з Московією — «Прохання» («Просительні статті») з 23 пунктів (статей).
27.02.1654 посольство, очолюване генеральним суддею С. Богдановичем-Зарудним (дати й місця народження та смерті невідомі) та переяславським полковником П. Тетерею, виїхало з м. Чигирина до м. Москви, куди прибуло 22.03.
Обставини ухвалення
Переговори тривали з 23.03 до 05.04 і відбувалися в гострих дискусіях. 31.03 українські посли подали нову редакцію проєкту договору з 11 статей (не було внесено 7 статей першого варіанта, а інші об’єднані в 5 пунктів), що дістала назву «Статті Богдана Хмельницького». Московська сторона затвердила договір із деякими поправками, за винятком статті про утримання залог у фортеці Кодак і на Запорозькій Січі. Статті першого варіанта угоди («Прохання» з 23 статей), які не увійшли до проєкту з 11 статей, з деякими поправками підтверджено царськими грамотами. 06.04 українському посольству вручили «Статті Богдана Хмельницького», «Жалувану грамоту» Б.-З. Хмельницькому та Війську Запорозькому, «Жалувану грамоту» шляхті та інші документи.
Характеристика
Оригінали не збереглися. Відомі тільки їхні копії та чернетки. Українські Березневі статті 1654 складаються з кількох документів: ухвалених московським царем Олексієм Михайловичем «Статей Богдана Хмельницького» від 02.04, «Жалуваної грамоти» царя гетьманові й Війську Запорозькому від 06.04 та «Жалуваної грамоти» шляхті від 06.04. Українська сторона подала свої умови у формі прохань-чолобитних до царя. Акти московського уряду мали форму «пожалувань» з боку царя.
За Березневими статтями 1654 передбачено визнання й збереження в Україні майже всієї повноти її внутрішньополітичного суверенітету. Ішлося про встановлений формат політичної системи, форм урядування, державного устрою, адміністративно-територіального устрою, державні кордони, наявні правові норми, судову й фінансову системи, а також соціальну структуру суспільства, форми власності на землю й модель соціально-економічних відносин, що склалися внаслідок Національної революції 1648–1676. До певної міри обмеження торкнулися лише фіскальної сфери. Підтверджено всі права й привілеї козацтва, шляхти, православного духовенства, міщан і покозаченого поспільства. Зафіксовано повну самостійність українського уряду в проведенні внутрішньої політики. У м. Києві мав бути городовий московський воєвода з кількатисячним гарнізоном із метою надання українській стороні допомоги в боротьбі проти зовнішнього ворога, позбавлений прав виконання функцій адміністративного управління. Чисельність козацького реєстру встановлено в 60 тис. осіб, визначено розміри платні козакам і старшині козацькій.
За Березневими статтями 1654 Московія зобов’язувалася вступити у війну проти Речі Посполитої й надати Україні допомогу при відбитті нападу підрозділів Кримського ханату. Зі свого боку, український уряд визнав протекцію царя, погодився виплачувати кожного року певну суму податків (трибуту) до царської скарбниці, втратив право на самостійні дипломатичні відносини з Річчю Посполитою й Османською імперією, а також повинен був інформувати московський уряд про зміст переговорів із посольствами інших держав, які прибували б до м. Чигирина.
Наслідки
Москва не дотрималася взятих на себе зобов’язань. Самодержавний режим (див. Самодержавство) майже відразу вдався до реалізації імперських намірів щодо нівелювання національної самобутності українців та десуверенізації їхнього державного утворення. Обраний для цього шлях підпорядкування Київської митрополії зверхності московського патріарха мав зруйнувати систему духовних цінностей української спільноти як одного з основних маркерів її ідентичності.
Українсько-московський договір проіснував 4,5 року. Його розірвав гетьман Іван Виговський у зв’язку з укладанням Гадяцької угоди з Річчю Посполитою. Проте провал реалізації угоди призвів до укладення в жовтні 1659 Переяславських статей 1659, які започаткували масштабний наступ Москви на всі сфери життєзабезпечення Української держави.
Значення
Правова невизначеність у Березневих статтях 1654 відносин між Українською та Московською державами спричинила різні оцінки договору з боку дослідників. Одні з них вбачали в ньому унію, другі — військово-політичний союз, треті — протекторат, четверті — васалітет, п’яті — приєднання України до Росії, інші (прибічники російської імперської ідеології) — «возз’єднання України з Росією». Найвірогідніше, договір (за формальними правовими ознаками) передбачав встановлення відносин номінального протекторства (ймовірно, у формі патронату).
Джерела
- Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России : в 15 т. Санкт-Петербург : Издание археографической комиссии, 1878. Т. 10. 460 с.
- Яковлів А. Українсько-московські договори в XVII–XVIII віках. Варшава : Український науковий інститут, 1934. 178 с.
Література
- Липинський В. Україна на переломі 1657–1659. Замітки до історії українського державного будівництва в XVII-ім століттю. 2-ге вид. Нью-Йорк : Булава, 1954. 304 с.
- Брайчевський М. Приєднання чи возз’єднання? Торонто : Нові дні, 1972. 66 c.
- Грушевський М. Хто такі українці і чого вони хочуть. Київ : Товариство «Знання» України, 1991. 240 с.
- Мицик Ю. Полин-корінь (Скільки діяв українсько-російський договір 1654 року?) // Старожитності. 1991. № 1. С. 10–11.
- Цибульський В. Переяславська угода 1654 року у зарубіжній історіографії. Рівне : Державне редакційно-видавниче підприємство, 1993. 101 с.
- Апанович О. М. Українсько-російський договір 1654 р.: Міфи і реальність. Київ : Варта, 1994. 94 c.
- Смолій В. А., Степанков В. С. Богдан Хмельницький: Соціально-політичний портрет. 2-ге вид., допов., перероб. Київ : Либідь, 1995. 624 с.
- Смолій В., Степанков В. Ідея протекторства в геополітичній доктрині Богдана Хмельницького та переяславський проєкт 1654 року. Київ : Інститут історії України НАН України, 2023. 144 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Степанков В. С. Березневі статті 1654 // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Березневі статті 1654 (дата звернення: 9.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 13.03.2024
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
