Відмінності між версіями «Беван, Едвард Джон»
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | ( | + | Бе́ван, Е́двард Джон (англ. Bevan, Edward John; 11.12.1856 м. Беркенгед, графство Мерсісайд, [[Велика Британія]] — 17.10.1921, м. [[Лондон]], Велика Британія) — хімік, один із винахідників процесу виробництва [[Віскоза|віскози]]. |
+ | {{Персоналія | ||
+ | |Прізвище та ім’я мовою оригіналу= Bevan, Edward John | ||
+ | |Прізвище= Беван | ||
+ | |Ім’я= Едвард Джон | ||
+ | |По батькові= | ||
+ | |Псевдонім= | ||
+ | |Справжнє ім’я= | ||
+ | |День народження=11 | ||
+ | |Місяць народження=12 | ||
+ | |Рік народження=1856 | ||
+ | |Місце народження= Беркенгед | ||
+ | |День смерті=17 | ||
+ | |Місяць смерті=10 | ||
+ | |Рік смерті=1921 | ||
+ | |Місце смерті= Лондон | ||
+ | |Alma mater= Манчестерський університет Вікторії | ||
+ | |Напрями діяльності=хімія | ||
+ | |Традиція/школа= | ||
+ | |Стать=ч | ||
+ | }} | ||
+ | {{Відзнаки | ||
+ | |Медаль= Дж. Скотта Інституту Франкліна (1895) | ||
+ | |Лауреат Нобелівської премії в галузі= | ||
+ | |Рік отримання Нобелівської премії= | ||
+ | }} | ||
+ | |||
+ | ==Життєпис== | ||
+ | Народився у [[Сім'я розширена|сім’ї]] лікаря. З 1873 працював лаборантом у миловарній компанії «Ранкорн Соуп енд елкалай Кампені» (англ. «Runcorn Soap and Alkali Company») у м. Ранкорні (графство Чешир). 1877–1879 вивчав [[хімія|хімію]] в Коледжі Оуенса у м. [[Манчестер|Манчестері]] (тепер Манчестерський університет Вікторії) разом із Ч. Ф. Кроссом (1855–1935; Велика Британія). Після закінчення навчання три роки працював хіміком на паперовій [[фабрика|фабриці]] [[компанія|компанії]] «Александр Ковен енд Кампені» (англ. «Alexander Cowan & Co») у м. Массельбурзі, (округ Східний Лотіан, [[Шотландія]]). | ||
+ | 1885 разом із Ч. Ф. Кроссом став хіміком-аналітиком у Бюро консультацій в галузі хімії в Почесному товаристві (юридичній установі) «Лінкольнс-Інн» (англ. «Lincoln’s Inn») у м. Лондоні. 1892 був призначений громадським аналітиком ради графства Міддлсекс (Велика Британія). 1894–1904 — один із секретарів, 1905–1906 — президент Товариства громадських аналітиків. Віцепрезидент Інституту хімії Великої Британії та [[Ірландія|Ірландії]] (1905–1908, 1914–1917; тепер Королівський інститут хімії). Редактор [[журнал|журналу]] «Енеліст» (англ. «The Analyst»). | ||
+ | У травні 1892 Беван, Кросс і К. Бідл (1868–1917; Велика Британія) одержали ключовий [[патент]] на спосіб виготовлення целюлозного [[волокно|волокна]] (див. [[Целюлоза]]), яке назвали віскозою. Запропонована технологічна схема стала основою для виробництва віскози і [[целофан|целофану]]. 1893 партнери заснували фірму «Віскоуз Сіндікейт» (англ. «Viscose Syndicate») з метою виробництва [[клей|клеїв]], [[плівка полімерна|плівок полімерних]], покриттів із натуральних волокон і формованих виробів, 1896 — «Брітіш Віскойд кампені лімітед» (англ. «British Viscoid Сo Ltd»). У травні 1894 Кросс і Беван запатентували виробництво ацетилцелюлози (див. [[Ацетат целюлоза]]); згодом патент був проданий компанії «Брітіш Селаніз Корпорейшн» (англ. «British Celanese Corporation»). | ||
+ | |||
+ | ==Науковий доробок== | ||
+ | Основні наукові дослідження пов’язані з проблемами промислового використання целюлози, виробництва [[папер|паперу]] та волокна із [[джут|джута]]. Разом із Кроссом і Бідлом відкрив метод отримання віскози і віскозного волокна (1892), виробництва ацетату целюлози (1894). | ||
+ | У виробництві віскози використовується целюлоза (деревна целюлоза), яка розчиняється, а потім регенерується. Отриманий результат застосовується для формування пряжі (віскози), яку можна використовувати для [[одяг|одягу]] або плівки (целофан). | ||
+ | ==Визнання== | ||
+ | Нагороджений медаллю Дж. Скотта Інституту Франкліна (1895). | ||
+ | ==Література== | ||
+ | #Shaikh T., Chaudhari S., Varma A. Viscose Rayon: A Legendary Development in the Manmade Textile // International Journal of Engineering Research and Application. 2012. № 2 (5). P. 675–680. | ||
+ | #Wang X., Li Q., Di Y. et al. Preparation and Properties of Flame-Retardant Viscose Fiber Containing Phosphazene Derivative // Fibers and Polymers. 2012. Vol. 13. P. 718–723. | ||
+ | #Blanc P. Fake Silk: The Lethal History of Viscose Rayon. New Haven : Yale University Press, 2016. 352 p. | ||
+ | #Ali T., Iqbal A., Alam Kh. et al. Study on Blending Effect of Cotton with Viscose for Increasing Yarn Properties // DIU Journal of Science and Technology. 2018. Vol. 13. Is. 1. P. 1–4. | ||
+ | #Carsten M., Schmitt U., Niemz P. A Brief Overview on the Development of Wood Research // Holzforschung. 2022. Vol. 76. Is. 2. P. 102–119. | ||
+ | == Автор ВУЕ == | ||
+ | [[Автор_ВУЕ::Редакція_ВУЕ]] | ||
+ | |||
+ | {{Цитування_ред}} | ||
+ | |||
+ | {{Оприлюднено | ||
+ | |Науковий напрям=Хімія | ||
+ | |Дефініція=(18566—1921) — хімік, один із винахідників процесу виробництва віскози; Велика Британія | ||
+ | |Статус гасла=Оприлюднено | ||
+ | |Аудіосупровід= | ||
+ | |Відео= | ||
+ | |Аудіо= | ||
+ | |Ілюстрації= | ||
+ | |Обсяг гасла= | ||
+ | |Рік оприлюднення=2024 | ||
+ | |Місяць оприлюднення=04 | ||
+ | |Дата оприлюднення=23 | ||
+ | }} | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Е-ВУЕ]] | ||
+ | [[Категорія:ВУЕ]] | ||
+ | [[Категорія:Хімічні науки]] | ||
+ | [[Категорія:Хіміки]] | ||
+ | [[Категорія: Хімік-органік]] | ||
+ | [[Категорія:Персоналії]] |
Версія за 18:35, 23 квітня 2024
Бе́ван, Е́двард Джон (англ. Bevan, Edward John; 11.12.1856 м. Беркенгед, графство Мерсісайд, Велика Британія — 17.10.1921, м. Лондон, Велика Британія) — хімік, один із винахідників процесу виробництва віскози.
Беван, Едвард Джон (Bevan, Edward John) | |
---|---|
Народження | 11.12.1856 |
Місце народження | Беркенгед |
Смерть | 17.10.1921 |
Місце смерті | Лондон |
Alma mater | Манчестерський університет Вікторії |
Напрями діяльності | хімія |
Відзнаки | |
---|---|
Медалі | Дж. Скотта Інституту Франкліна (1895) |
Життєпис
Народився у сім’ї лікаря. З 1873 працював лаборантом у миловарній компанії «Ранкорн Соуп енд елкалай Кампені» (англ. «Runcorn Soap and Alkali Company») у м. Ранкорні (графство Чешир). 1877–1879 вивчав хімію в Коледжі Оуенса у м. Манчестері (тепер Манчестерський університет Вікторії) разом із Ч. Ф. Кроссом (1855–1935; Велика Британія). Після закінчення навчання три роки працював хіміком на паперовій фабриці компанії «Александр Ковен енд Кампені» (англ. «Alexander Cowan & Co») у м. Массельбурзі, (округ Східний Лотіан, Шотландія). 1885 разом із Ч. Ф. Кроссом став хіміком-аналітиком у Бюро консультацій в галузі хімії в Почесному товаристві (юридичній установі) «Лінкольнс-Інн» (англ. «Lincoln’s Inn») у м. Лондоні. 1892 був призначений громадським аналітиком ради графства Міддлсекс (Велика Британія). 1894–1904 — один із секретарів, 1905–1906 — президент Товариства громадських аналітиків. Віцепрезидент Інституту хімії Великої Британії та Ірландії (1905–1908, 1914–1917; тепер Королівський інститут хімії). Редактор журналу «Енеліст» (англ. «The Analyst»). У травні 1892 Беван, Кросс і К. Бідл (1868–1917; Велика Британія) одержали ключовий патент на спосіб виготовлення целюлозного волокна (див. Целюлоза), яке назвали віскозою. Запропонована технологічна схема стала основою для виробництва віскози і целофану. 1893 партнери заснували фірму «Віскоуз Сіндікейт» (англ. «Viscose Syndicate») з метою виробництва клеїв, плівок полімерних, покриттів із натуральних волокон і формованих виробів, 1896 — «Брітіш Віскойд кампені лімітед» (англ. «British Viscoid Сo Ltd»). У травні 1894 Кросс і Беван запатентували виробництво ацетилцелюлози (див. Ацетат целюлоза); згодом патент був проданий компанії «Брітіш Селаніз Корпорейшн» (англ. «British Celanese Corporation»).
Науковий доробок
Основні наукові дослідження пов’язані з проблемами промислового використання целюлози, виробництва паперу та волокна із джута. Разом із Кроссом і Бідлом відкрив метод отримання віскози і віскозного волокна (1892), виробництва ацетату целюлози (1894). У виробництві віскози використовується целюлоза (деревна целюлоза), яка розчиняється, а потім регенерується. Отриманий результат застосовується для формування пряжі (віскози), яку можна використовувати для одягу або плівки (целофан).
Визнання
Нагороджений медаллю Дж. Скотта Інституту Франкліна (1895).
Література
- Shaikh T., Chaudhari S., Varma A. Viscose Rayon: A Legendary Development in the Manmade Textile // International Journal of Engineering Research and Application. 2012. № 2 (5). P. 675–680.
- Wang X., Li Q., Di Y. et al. Preparation and Properties of Flame-Retardant Viscose Fiber Containing Phosphazene Derivative // Fibers and Polymers. 2012. Vol. 13. P. 718–723.
- Blanc P. Fake Silk: The Lethal History of Viscose Rayon. New Haven : Yale University Press, 2016. 352 p.
- Ali T., Iqbal A., Alam Kh. et al. Study on Blending Effect of Cotton with Viscose for Increasing Yarn Properties // DIU Journal of Science and Technology. 2018. Vol. 13. Is. 1. P. 1–4.
- Carsten M., Schmitt U., Niemz P. A Brief Overview on the Development of Wood Research // Holzforschung. 2022. Vol. 76. Is. 2. P. 102–119.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Беван, Едвард Джон // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Беван, Едвард Джон (дата звернення: 14.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 23.04.2024
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів