Версія від 18:29, 23 квітня 2024, створена Торопчинова Катерина (Обговорити цю сторінку | внесок) (Створена сторінка: Д’А́рсі, Ві́льям Нокс (англ. D’Arcy, William Knox; 11.10.1849, м. Ньютон-Еббот, графство Девон, Велика...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Д'Арсі, Вільям Нокс

Д’А́рсі, Ві́льям Нокс (англ. D’Arcy, William Knox; 11.10.1849, м. Ньютон-Еббот, графство Девон, Велика Британія — 01.05.1917, м. Стенмор, тепер у складі м. Лондона, Велика Британія) — підприємець, адвокат, першовідкривач у галузі розвідки і видобування нафти в Ірані.

Життєпис

Народився у сім’ї адвоката. 1863–1865 навчався у Вестмінстерській школі в м. Лондоні. 1866 разом із батьками переїхав до м. Рокгемптона (штат Квінсленд, Австралія), де почав вивчати право. 1872 склав іспит на адвоката, почав працювати в конторі батька. Згодом відкрив власну юридичну фірму. 1882 став адвокатом золотодобувного синдикату. 1886 його перетворено на корпорацію «Маунт Морган Голдмайнінг» (англ. «Mount Morgan Goldmining Corporation»), у якій одним із членів-засновників був Д’Арсі (володів 125 тисячами акцій). За деякий час ціна акцій зросла у 17 разів, Д’Арсі став мільйонером. На початку 1890-х повернувся до Англії, тимчасово відійшов від бізнесових справ. 1900 розпочав геологічні розвідки на південному заході Персії (район м. Шуштера, тепер провінція Хузестан, Іран). 1901 уклав із персидським шахом Мозаффаром ед-Діном (1853–1907; тепер Іран) монопольну угоду на видобуток, розвідку, переробку, експорт і продаж газу природного та нафти. За угодою, Д’Арсі за 20 тисяч фунтів стерлінгів та 10 % акцій ще не заснованої фірми отримував концесію на проведення досліджень упродовж 60 років на площі, що становила 75 % території країни (після закінчення цього терміну все майно фірми мало перейти у власність Персії). 1902 розпочав нафторозвідку в місцевості Чіа-Суркх на заході країни. 1903 знайдено першу нафту, Д’Арсі заснував компанію «Фьорст Експлоатейшен» (англ. «First Exploitation Co. Ltd»). Однак свердловина постачала мало нафти, видобування було економічно недоцільним, тому розвідку згорнули. Пошуки перенесли в іншу місцевість, населену племенами бахтіарів. Для убезпечення робіт укладено окремий концесійний договір із вождями племен. Попри значну кількість спроб і вкладених інвестицій, розвідка не давала результату. Д’Арсі почав переговори стосовно продажу концесії французькій гілці Ротшильдів. Однак після втручання Британського адміралтейства концесію прийняла британська нафтова компанія «Бірма Ойл» (англ. «Burmah Oil Company»), від якої Д’Арсі отримав як компенсацію 170 тисяч акцій та певну суму готівкою. Навесні 1908 інвестори вирішили припинити розвідувальні роботи. Водночас пошукова група, яку очолював Дж. Рейнольдс, поглиблювала свердловину неподалік давнього храму вогню у м. Месджеде-Солеймані (Іран). 26.05.1908 свердловина на глибині близько 1 000 м розкрила потужний нафтовий поклад і почала фонтанувати (див. Нафтовий фонтан) на висоту до 15 м. Із цієї свердловини почалася історія промислового нафтодобування в Західній Азії. 1909 з ініціативи Британського адміралтейства на базі концесії Д’Арсі створено «Англо-Перську нафтову компанію» (англ. «Anglo-Persian Oil Company»; з 1954 — «Бритиш Петроліум компані»), яку очолив Д’Арсі.

Додатково

Після відкриття багатих покладів нафти в Персії Д’Арсі кількаразово окупив свої фінансові вкладення й залишився в історії людиною, якій двічі поталанило — він став власником найбагатшого австралійського золотого рудника й найперспективнішого нафтового родовища світу, причому в обох випадках йому довелося йти на великі ризики. Помер від пневмонії. На час смерті його статки склали 984 тисячі фунтів стерлінгів.

Література

  1. Yergin D. The Prize, The Epic Quest for Oil, Money & Power. New York : Simon & Schuster, 1991. 884 р.
  2. Білецький В. С., Гайко Г. І., Орловський В. М. Історія та перспективи нафтогазовидобування. Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2019. 302 с.
Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶