Версія від 20:50, 20 вересня 2022, створена Volodymyr (Обговорити цю сторінку | внесок) (→‎Автор ВУЕ)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Конституційний суд

Конституці́йний суд — судовий орган конституційної юрисдикції, основною функцією якого є перевірка на відповідність конституції окремих правових актів, тобто здійснення судового конституційного контролю.

Термін «конституційний суд» має родове значення: позначає усі відповідні органи незалежно від їхніх конкретних назв. У багатьох країнах існують й інші назви конституційних судів — конституційний трибунал (Польща), арбітражний суд (Бельгія до 2007), федеральний конституційний суд (Німеччина), конституційна рада (Франція, Бразилія, Колумбія) тощо.

Історична довідка

Поява конституційного суду як судового органа конституційного контролю пов’язана із запровадженням європейської моделі конституційної юрисдикції. Як окремий орган у системі правосуддя конституційний суд уперше сформовано в Австрії 1920.

Характеристика

Зміст компетенції конституційного суду (конституційної юрисдикції) у різних країнах може суттєво відрізнятися, проте завжди їхньою основною функцією залишається перевірка конституційності правових актів.

Конституційний суд уважають спеціалізованим судовим органом і не зараховують до системи судів загальної юрисдикції. Конституції по-різному визначають місце конституційного суду щодо судової системи й у державному механізмі загалом. Як правило, їхній статус встановлюють у спеціальному розділі основних державних документів (наприклад, розділ 12-й «Конституційний Суд України» чинної Конституції України).

Зазвичай конституційний суд — єдиний орган конституційної юрисдикції. Виняток становлять окремі федеративні держави, де конституційний суд утворений на рівні як федерації, так і її суб’єктів.

Порядок формування конституційного суду в кожній країні має свої особливості. Розрізняють три способи формування складу конституційного суду: парламентський (у невеликій кількості країн, зокрема Німеччині, Угорщині, Хорватії), позапарламентський і змішаний. У позапарламентський спосіб формують, наприклад, конституційний суд в Японії. Більшість країн віддає перевагу змішаному способу; саме в такий спосіб формується склад Конституційного Суду України, конституційні суди в Албанії, Болгарії, Італії, Молдові, Португалії, Сербії тощо.

По-різному встановлюється і строк повноважень суддів у складі конституційного суду. Найпоширеніший — 9-річний термін (Україна, Франція, Болгарія, Іспанія, Італія, Словенія, Македонія), хоча іноді його встановлюють на 6 (Монголія, Португалія), 7 (Словаччина), 8 (Колумбія, Польща, Хорватія) чи 12 (Німеччина) років. У деяких країнах повноваження суддів не обмежують терміном (Російська Федерація). Загальним правилом є неприпустимість повторного призначення на відповідні посади. У більшості країн конституційні положення про строк повноважень суддів доповнюються нормативними актами щодо звільнення суддів із посад у разі досягнення визначеного віку: як правило, 70 років.

Склад конституційного суду зазвичай формує 9–12 суддів, іноді 16 (Німеччина) або 19 (Російська Федерація). Досвід України (18 суддів) є винятком. У деяких країнах склад конституційного суду оновлюється частково (у Польщі, Колумбії кожні чотири роки оновлюється половина складу; у Франції, Болгарії, Румунії, Іспанії кожні три роки — третина складу), що має забезпечити спадкоємність у їхній роботі.

Література

  1. Тацій В. Я., Грошевий Ю. М. Правові засоби охорони Конституції // Вісник Академії правових наук України. 1995. № 3. С. 35–42.
  2. Григор’єв В. А. Політико-правова природа Конституційного Суду в системі поділу влади // Актуальні проблеми держави і права. 2011. Вип. 60. С. 305–310. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdp_2011_60_43
  3. Марусяк О. Формування конституційного суду в Україні та зарубіжних країнах // Реанімаційний пакет реформ. 2020. URL: https://rpr.org.ua/news/formuvannia-konstytutsiynoho-sudu-v-ukraini-ta-zarubizhnykh-krainakh/
  4. Comparative Constitutional Law / Ed. by V. Jackson, M. Versteeg. New York : Routledge, 2020. 1748 p.
  5. Барабаш Ю. Г., Бориславська О. М., Венгер В. М. Конституційне право. Київ : ВАІТЕ, 2021. 528 с.

Автор ВУЕ

В. М. Шаповал

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Шаповал В. М. Конституційний суд // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Конституційний суд (дата звернення: 29.04.2024).



Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
20.09.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶